Міністерство юстиції розвиває досвід співпраці з релігійними організаціями у справі душпастирської опіки засуджених і осіб, які утримуються під вартою.

Душпастирська рада з питань релігійної опіки у пенітенціарній системі України тепер працюватиме при Міністерстві юстиції. Положення про неї затверджено Наказом Мін’юсту від 05.07.2017 року № 2170/5,- повідомляє Християнський портал КІРІОС з посиланням на  Інститут релігійної свободи.

Відповідно до Положення, Душпастирська рада є постійно діючим міжконфесійним дорадчим органом, що працюватиме на громадських засадах. Її членами можуть бути офіційні представники зареєстрованих релігійних центрів і управлінь.

Рада координуватиме душпастирську опіку засуджених та осіб, узятих під варту, що перебувають в органах, установах виконання покарань та слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби України та персоналу цих органів та установ.

У своїй діяльності Душпастирська рада керується Законом Божим поряд із Конституцією та законодавством України.

“Дуже важливим залишається створення умов для повсякденного служіння душпастирів різних конфесій в установах попереднього ув'язнення, де праця є більш індивідуальною. Для цього потрібні відповідні кімнати в кожному корпусі, де утримуються в'язні. Також для одночасного функціонування капеланів різних конфесій недостатньо персоналу, до функцій якого входить супровід конкретного капелана. Тому процес вироблення ясних підходів до таких викликів триває”, – прокоментував для ІРС цю подію Голова Душпастирської ради протоієрей Костянтин Пантелей.

Душпастирська рада виконувати такі основні завдання:

1. Координація заходів душпастирської опіки засуджених та осіб, узятих під варту, душпастирської опіки персоналу органів і установ, а також внесення у зазначених питаннях пропозицій керівництву Мін'юсту;
2. Плекання толерантних доброзичливих відносин, взаємної поваги між віруючими різних Церков (релігійних організацій), профілактика та усунення причин можливих міжконфесійних протиріч, розвиток міжконфесійної співпраці у питаннях душпастирської опіки в органах і установах;
3. Обговорення актуальних питань та підготовка взаємоузгоджених пропозицій щодо проектів нормативно-правових актів з питань гуманізації, реалізації громадянами права на свободу совісті, реформування пенітенціарної системи;
4. Моніторинг стану дотримання в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах права на свободу світогляду і віросповідання.

До функцій Душпастирської ради також відноситимуться:

1. Погодження кандидатів на посади священнослужителів (капеланів) впенітенціарнихорганах і установах, уповноважених керівними органами Церков (релігійних організацій) на здійснення заходів душпастирської опіки засуджених.
2. Відновлення (будівництво, реконструкція) культових будівель та інших приміщень для богослужінь та релігійних зібрань припенітенціарнихорганах і установах та організація їх діяльності.
3. Вивчення та аналіз результатів проведення душпастирської роботи із засудженими.
4. Організація духовно-просвітницьких та доброчинних заходів міжконфесійної співпраці в органах і установах, а також надання допомоги для виховання, виправлення та реінтеграції до суспільства колишніх засуджених.
5. Затвердження порядку спеціальної підготовки священнослужителів (капеланів) та надання повноважень на здійснення заходів душпастирської опіки засуджених, осіб, узятих під варту, персоналу органів та установ, за погодженням з Мін'юстом.

Нагадаємо, що після ліквідації Державної пенітенціарної служби України у травні 2016 року Міністерство юстиції отримало повноваження головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань та пробації.

Відтепер Душпастирська рада, яка діяла при Державної пенітенціарної служби України, відродить свою діяльність вже при Міністерстві юстиції України.

Як повідомляв ІРС, прийняті у травні 2015 року законодавчі зміни передбачають, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, з метою координації заходів душпастирської опіки засуджених створює дорадчий орган, до складу якого включаються представники заінтересованих релігійних центрів і управлінь.