З майже півгодинним випередженням запланованого графіку, у середу, 6 вересня, кілька хвилин після 16:00 місцевого часу (опівночі – київського), літак з Папою Франциском на борту приземлився в Боґоті, столиці Колумбії, місті «на 2600 метрів ближчому до зірок», як стверджує його гасло, посилаючись на висоту над рівнем моря, на якій воно розташоване. Прибути швидше не завадила і зміна маршруту, спричинена ураганом Ірма.
При трапі літака Святішого Отця зустрів Президент Колумбії Хуан Мануель Сантос Кальдерон з дружиною та Апостольський Нунцій Етторе Балестреро. Далі привітання від дітей, між якими – Емануель, син Клари Рохас, яка 2002 року була викрадена силами FARC та кілька років була заручником, утримувана в колумбійських джунглях. Він подарував Папі білого голуба з порцеляни.
Далі відбулося представлення делегацій, в той час як молодь виконувала хореографічні постановки. Тоді Святіший Отець привітав групу хворих та людей з інвалідністю, що були присутні в аеропорту, між якими – діти та військові, які постраждали внаслідок бойових дій. Аплодисменти й радість приблизно тисячі людей, що були в аеропорту, доповнив ентузіазм сотень тисяч осіб, що вітали гостя вздовж 15-кілометрового переїзду до нунціатури.
Коли Папа прибув до дипломатичного представництва, його зустріла група вірних, що виконала традиційні колумбійські пісні та танці. Між ними – діти й підлітки вулиці, а також ті, що втягнуті у наркотичну залежність чи перебувають в інших складних життєвих ситуаціях. Вони подарували Святішому Отцеві традиційне колумбійське пончо та свою радість, а Наступник святого Петра, у свою чергу, закликав їх «ніколи її не втрачати», разом з надією. «Нехай же ніхто ніколи не зможе викрасти у вас надію», – побажав він, перед тим, як попрощатися.
Свій перший "робочий" день ХХ Апостольської подорожі Папа Франциск розпочав зустріччю з предтавниками влади, що відбулася о 9:00 місцевого (17:00 - київського) часу в президентському палаці.
Я приїхав сюди, аби сказати, що ви не самотні, що чимало людей прагнуть підтримати вас у цьому вирішальному кроці до миру й примирення. Цими словами Папа Франциск підсумував свою першу офіційну промову, виголошену на колумбійській землі. У четвер, 7 вересня 2017 р., вранці від прибув до президентського палацу, де зустрівся з представниками влади, дипломатичного корпусу й громадянського суспільства та здійснив візит ввічливості до Глави Держави.
Після прибуття Глави Католицької Церкви відбулися протокольні заходи: віддано військові почесті, шану прапорам, прозвучали державні гімни Колумбії та Святого Престолу. Далі Президент провів гостя до місця проведення зустрічі з представниками влади та виголосив привітальну промову.
Промовляючи до присутніх, Святіший Отець зазначив, що йдучи слідами своїх попередників блаженного Павла VI та святого Івана Павла ІІ, також і він прагне «розділити з братами й сестрами колумбійцями дар віри, яка сильно вкорінена на цих землях, та надію, яка пульсує в серцях усіх». Адже «лише з вірою та надією» можливо подолати численні труднощі та «збудувати країну, що буде Батьківщиною та домом для всіх колумбійців».
Глава Католицької Церкви зазначив, що Колумбія – це країна, «благословенна різними способами». Зокрема, «чудова природа не лише вражає нас своєю красою, але заохочує з пошаною дбати про біорізноманітність». Не менш багатою «є її культура», а також «найголовніше»: «Колумбія багата людськими якостями свого народу», особами, що відзначаються «добрим і гостинним духом», будучи «наполегливими та мужніми в доланні перешкод».
«Ця зустріч дає мені можливість висловити високу оцінку зусиллям, докладеним останніми десятиріччями для того, аби покласти край збройному насильству й знайти шляхи примирення. Протягом останнього року відбувся, без сумніву, особливий поступ; кроки вперед сприяють зростанню надії, в переконаності в тому, що шукання миру – це завжди відкрита праця, завдання, яке не знає перерв і вимагає заанґажування з боку всіх. Праця, яка вимагає не применшувати зусиль, спрямованих на будування національної єдності, й, не зважаючи на перешкоди, розбіжності та різні підходи щодо способу досягнення мирного співжиття, й далі провадити боротьбу за сприяння культурі зустрічі, яка вимагає поставити у центрі кожної політичної, соціальної та економічної дії людську особу, її найвищу гідність, та пошану до спільного добра», – сказав Папа, побажавши, аби таке наставлення допомагало відкидати «спокусу помсти й шукання часткових і короткотривалих інтересів».
У цьому контексті Святіший Отець звернув увагу на девіз країни «Свобода і порядок». Він зазначив, що ці два слова вказують на те, що громадяни повинні бути пошановані у своїй свободі та захищені стабільним порядком. Мирне співжиття, за його словами, «керується не законом сили, але силою закону». Це означає, що потрібні «справедливі закони, спроможні гарантувати гармонію та допомогти подолати конфлікти». Такі закони зроджуються «не з прагматичної вимоги впорядкувати суспільство», але із «бажання розв’язати структурні причини бідності, що породжують виключення та насильство», бо саме несправедливість є «коренем суспільних лих».
«У цій перспективі, – сказав Папа, промовляючи до представників колумбійської влади та громадянського суспільства, – заохочую вас звернути свій погляд на всіх тих, які сьогодні виключені та відкинені суспільством, на тих, які нічого не значать для більшості, яких тримається позаду чи десь в куті. Всі є необхідними для того, щоб творити й формувати суспільство. Воно не будується лише деякими “чистокровними”, але усіма. І в цьому – краса і велич країни: в тому факті, що всіх приймають, що всі – важливі. У різноманітності – багатство».
Далі Глава Католицької Церкви наголосив на тому, що Церква, «вірна своїй місії», анґажується у справу миру й дбання про справедливість та спільне добро. Вона усвідомлює, що «євангельські принципи становлять значущий вимір колумбійського суспільства, а тому можуть дуже причинитися до зростання країни». Зокрема, «священна пошана до життя, особливо, до найслабшого та незахищеного», є «наріжним каменем» суспільства, вільного від насильства. Крім того, не можливо не наголосити на «суспільній важливості сім’ї», задуманої Богом, як «плід любові подружньої пари», як «місце, в якому вчимося співжити серед відмінностей та приналежати до інших».
«І, будь ласка, прошу вас прислухатися до бідних, до тих, які страждають. Дивіться їм у вічі й дозвольте, аби їхні обличчя, переорані болем, і благаючі руки, в будь-який час промовляли до вас. Від них можна навчитися справжніх уроків життя, людяності й гідності. Бо ті, що стогнуть у кайданах, розуміють слова Того, Який умер на хресті, як проголошує ваш державний гімн», – сказав Папа, підсумовуючи:
«Чимало часу проминуло серед ненависті й помсти… Самотність від того, що постійно поборюється одні одних, триває вже десятиріччями, а відчувається немов столітня; ми не хочемо того, щоб будь-яка форма насильства утискала чи знищила ще хоча б одне життя. І я бажав приїхати аж сюди, щоб сказати вам, що ви не самі, що нас багато, тих, які хочуть супроводжувати ці ваші кроки; ця подорож бажає стати для вас спонукою, вкладом, який принаймні трішки вирівняє стежку до примирення та миру».
З президентського палацу Святіший Отець від’їхав до розташованого півкілометра звідти катедрального собору, де помолився перед образом Пресвятої Богородиці з Чікінкіра. Далі Папа перейшов до архиєпископського палацу, з балкону якого промовив до вірних і благословив їх. У тому ж палаці відбулася зустріч з колумбійським єпископатом. У програмі першого також відбулась зустріч з проводом Ради Єпископатів Латинської Америки, яка проходила в нунціатурі, та Свята Меса в парку імені Сімòна Болìвара.
У молоді – необхідний потенціал для відновлення країни. На цьому наголосив Папа Франциск, промовляючи у четвер, 7 вересня 2017 р., з балкону архиєпископського палацу Боґоти до вірних, що зібралися на площі перед ним. В основному, це були понад два десятки молодих людей з усієї країни.
Привітавшись із усіма побажанням миру, що є «вітанням Ісуса»: «Мир вам!», – Святіший Отець зазначив, що прибув, «як паломник миру і надії», бажаючи прожити ці хвилини зустрічі «з радістю» та вдячністю Богові. «Прибуваю також і для того, щоб навчитися чогось від вас, від вашої віри та стійкості перед обличчям випробувань», – додав він, доповнюючи: «Всі ми важливі для Бога. Протягом цих днів хочу поділитися з вами найважливішою істиною: що Бог вас любить Батьківською любов’ю та заохочує й надалі шукати й прагнути справжнього та тривалого миру».
Папа зізнався, що зустрічі з молоддю приносять йому радість, а тому він закликає їх також зберегти радість живою, що є «знаком молодого серця, яке зустріло Господа». «Не дозвольте її викрасти у вас, дбайте про ту радість, яка все єднає у знанні про те, що Бог нас любить».
Далі Святіший Отець звернувся до юних слухачів з окремими зауваженнями та побажаннями. Насамперед, він зазначив, що вони мають «особливу чутливість для того, щоб розпізнавати страждання ближніх». На це вказує здатність відмовитися від зручностей, беручи участь в проектах волонтерства. «Допоможіть нам, старшим, не призвичаюватися до болю», – закликав він.
Промовляючи до підлітків, що живуть у складних життєвих обставинах, Папа зазначив, що вони звикли бачити, що у світі не все є лише чорним або білим, але й те, що в щоденному житті проявляється гама сірих відтінків. Це несе загрозу релятивізму, відсуваючи набік здатність молодих «розуміти біль тих, які страждають». «Ви маєте здатність не лише осуджувати, вказувати на помилки, але також іншу прекрасну й конструктивну здатність: розуміти», – вів далі він, пояснюючи, що мова йде про зрозуміння того, що навіть за помилкою, яку не слід маскувати, можуть стояти пом’якшуючі обставини.
Наступним моментом, на який звернув увагу Святіший Отець, є здатність молоді з легкістю зустрічатися: вистачає найменшої нагоди, аби зібратися разом. Отож, за його словами, від молоді можемо вчитися того, що «культура зустрічі не означає думати, жити та реагувати однаково», пам’ятаючи про те, що поза нашими відмінностями, ми є «частиною чогось більшого».
«Ваша молодість, – вів далі він, – вчиняє вас здатними до чогось дуже важкого в житті: прощати». За його словами, цим вони можуть допомогти залишити позаду давні образи та споглядати вперед без перешкоди ненависті.
«І саме тому, перед вами, молодими, стоїть величезний виклик допомогти нам оздоровити наше серце; набратися від вас молодіжної надії, що завжди готова дати іншим другий шанс», – сказав Святіший Отець, побажавши: «Нехай же ваші прагнення і проекти додадуть Колумбії кисню та наповнять її здоровими утопіями».
«Сьогодні я хотів прожити ці хвилини з вами; я впевнений, що у вас присутній потенціал, необхідний для того, щоб збудувати країну, про яку ми завжди мріяли. Молодь – надія Колумбії та Церкви», – наголосив Папа, і звертаючись до всіх, до дітей, молоді, дорослих і похилих віком, додав: «Ми віримо в те, що Ісус, Своєю любов’ю та милосердям, що тривають вічно, переміг зло, гріх та смерть. Вистачить вийти Йому назустріч».
Далі Святіший Отець запросив усіх проказати молитву до Пресвятої Богородиці, після чого уділив своє Апостольське благословення.
Про це повідомляє Християнський портал КІРІОС з посиланням на Радіо Ватикан.