Халдейський патріарх Луїс Рафаель Сако турбується про майбутнє християн в Іраку, у випадку нової війни,- повідомляє Християнський портал КІРІОС з посиланням на regnumru та Kathpress .
У понеділок, 25 вересня, він виступив з доповіддю в Зальцбурзі на конференції Ініціативи християнського Сходу (ICO). За словами глави Халдейської католицької церкви, до вже наявних проблем, пов'язаних з погромом християн, вигнаних зі своїх будинків бойовиками ІДІЛ, додається нова - референдум про незалежність Іракського Курдистану.
Як зазначив Сако, в принципі, кожен народ мав право вирішувати своє майбутнє, але час вибору референдуму, чітко зазначений напрямок на створення незалежної курдської держави є помилкою, так як «все це відбувається занадто швидко, без належного діалогу між курдським регіональним урядом і центральним урядом в Багдаді ». Він також вказав на різко негативне ставлення сусідніх країн - Туреччини, Ірану і Сирії, а також відмову підтримати референдум з боку міжнародного співтовариства.
Патріарх боїться нової війни в регіоні. Іракська армія тепер має в числі союзників підтримувані Тегераном воєнізовані групи шиїтів. І в цій ситуації, якщо почнеться військовий конфлікт, невелика християнська меншість, затиснута між фронтами, ймовірно, вже не переживе його. Більшості християн, швидше за все, доведеться покинути країну. А адже вони тільки почали повертатися в залишені поселення на рівнині Ніневія, відновлювати свої будинки і інфраструктуру, зруйновані джихадистами. Для того, щоб християни змогли знову налагодити звичне мирне життя, крім коштів, потрібна стабільність в регіоні.
Напередодні дня голосування Верховний комітет референдуму в Іракському Курдистані представив акт, який начебто має гарантувати повноту прав усіх національних і релігійних громад в автономії, включаючи християн.
Передбачається також, що членам немусульманських громад в новій державі не доведеться «пристосовуватися до правил і звичаїв, що випливають із закону Корану». Сирійська, туркменська і вірменська мови будуть визнані офіційними мовами поряд з курдською і арабською. Курди підморгують халдейскій, ассирійській і сирійській громадам, мрії їх предків про незалежний «національний осередок», що виражається в пропозиції створити автономні райони християн на рівнині Ніневія, де ті б керували адміністративними та правоохоронними органами.
Але це все ж поки журавель в небі. А іракських християн зараз хвилює синиця в руці. За даними Халдейської католицької церкви, нині в країні налічується не більше 500 тисяч християн. Близько 140 тисяч з них живуть в північному Іраку, ці християнські громади життєво важливі для країни. Але хто їм посприяє? Іракським шиїтам і сунітам допомагають держави, де переважають ці дві гілки ісламу. Іракським християнам доводиться важче. 28 вересня в Римі в Папському Латеранському університеті повинна пройти міжнародна конференція, в ході якої буде представлений проект реконструкції 13 тисяч об'єктів, зруйнованих або пошкоджених бойовиками ІДІЛ в християнських селах Ніневії.
Його називають «справжнім« планом Маршалла »вартістю в 250 мільйонів доларів», призначеним для приблизно 12 тисяч сімей християн (близько 95 тисяч чоловік), які змушені були тікати з Мосула і з рівнини Ніневії влітку 2014 року і в даний час проживають тимчасово в Ербілі і сусідніх районах. За словами директора італійського відділення фонду «Допомога церкви в потребі» Алессандро Монтедуро, крім вирішення питання облаштування іракських християн проект повинен допомогти в боротьбі з тероризмом і скорочення міграційного тиску. Тобто на рівнині Ніневія повинен «пересохнути» грунт, який підживлює релігійний екстремізм і сектантські поділи.
Однак чи буде цьому сприяти референдум про незалежність Іракського Курдистану? Деякі регіональні експерти відзначають, що націоналістичний характер сил, що стоять за проведенням референдуму, спірний характер ряду територій, на які претендують різні громади, зростання релігійного екстремізму в Іракському Курдистані, де «число мечетей в даний час перевищує загальну кількість шкіл, університетів і лікарень в сукупності », тягне за собою небезпеку для меншин навіть у разі мирного вирішення спору між Ербілем і Багдадом. А що говорити, якщо вибухне війна?
Передумови для неї є. І, можливо, не випадково сьогодні держдепартамент США оперативно виділяє 32 мільйони доларів біженцям-мусульманам з М'янми, проте гальмує використання 1,4 мільярда доларів, які Конгрес США виділив в цьому році на допомогу жертвам геноциду ІДІЛ. Потенційному театру військових дій немає сенсу давати гроші на мирне будівництво ... Бідні іракські християни, з вогню переслідувань джихадистів вони сьогодні можуть потрапити в полум'я нового конфлікту. Однак якщо Ербіль і Багдад зможуть домовитися і вирішити свої суперечності мирним шляхом, у іракських християн нарешті з'явиться майбутнє.