Перша католицька місія нещодавно запрацювала в столиці Туркменістану - її очолюють три польських священика-місіонера, а служби відвідують близько двохсот парафіян,- повідомляє Християнський портал КІРІОС з посиланням на Седмицю та fides .
«Ми несемо благу звістку Ісуса Христа народам цієї країни, наскільки це в наших силах і служінні, найбільше покладаючись на силу молитви. Багато тут з радістю дізнаються Слово Господнє і відкривають серця любові Божої, - каже польський священик отець Анджей Мадей (Andzej Madej) в інтерв'ю агентству Fides. - Тут ще немає жодної повноцінної католицької конгрегації, немає навіть інших проповідників, крім нас. На даний момент нас тут всього троє священиків і місіонерів, які представляють Католицьку церкву в усьому Туркменістані. Однак в цій країні, де 82% відсотка території займає піщана пустеля Каракуми, ми вперше зрозуміли, що навіть одна-єдина крапля води може бути дорожче золотого злитка ».
Отець Мадей живе і працює при місії з двома своїми побратимами - це о. Рафал Чілімонюк (Rafal Chilimoniuk) і отець Павло Шлачета (Pawl Szlacheta). На сьогодні, за його словами, католицька громада збирається в каплиці Преображення Господнього в столичному Ашхабаді, і поки що не перевищує двохсот чоловік. Молитва, Таїнство Причастя та благодійність - ось три стовпи, на яких будується діяльність місії. «Щодня ми присвячуємо кілька годин молитвам і причастя, а потім відвідуємо сім'ї потребуючих - причому не обов'язково з числа католиків, - каже о. Мадей. - Благодійність як прояв любові Господньої поступово будується сама собою по волі і любові Господньої, яку наша Церква лише свідчить. Ми несемо Слово Христа в Туркменістані, і наші двері завжди відкриті не тільки для духовних і богослужбових потреб,
Католицька церква в Туркменістані була відроджена в 1997 році, коли Папа Іван Павло II заснував тут місію в статусі «Missio sui iuris», тобто первинної незалежної місії. На перших порах католики служили Службу Божу в резиденції апостольського нунція на дипломатичній території в Ашхабаді, а також зустрічалися для молитов в приватних будинках. У 2010 році уряд Туркменістану офіційно визнав присутність Католицької церкви, оформивши це визнання рішенням Міністерства юстиції Туркменістану, а також «Ради у справах релігій» при уряді Республіки. Католицька церква отримала офіційне право «публічної присутності» з усіма наслідками, що випливають з нього перевагами, як на юридичному, так і на пастирському рівнях. Але цю присутність поки реалізовано лише в формі дипломатичного представництва Ватикану - і тому, за словами священиків, очікуваний результат не цілком ще досягнуто. «До сих пір нам не вдалося побудувати жодного храму, оскільки влада не дає нам дозвіл на роботи, - кажуть священики. - Тим не менш, поступово ставлення до нас змінюється на краще, і відкриваються нові можливості. Ми б хотіли побудувати невеликий храм і будинок апостольської нунціатури. Ми молимося і сподіваємося,
На сьогодні в Туркменістані проживає більше 5 мільйонів чоловік, 90% з яких сповідують іслам. Крихітна католицька громада, за словами о. Мадея, складається, головним чином, з людей з німецькими та польськими корінням, але тісно співпрацює з християнами інших церков і мусульманами. «Ми з радістю зустрічаємо всіх відвідувачів. Ми часто зустрічаємося з членами протестанських спільнот для спільних молінь і богослужбових співів, - каже о. Мадей. - Ми також із задоволенням беремо участь в мусульманських релігійних святах і обрядах, коли нас на них запрошують. Ми прагнемо вибудувати тут плідні і мирні відносини з кожним, і всіляко намагаємося подолати широко поширене упередження, що християни та інші люди західної культури прагнуть лише до завоювань і насадженню цінностей своєї цивілізації ».