Священики вважають, що під загрозою в першу чергу сім'я. Феномен еміграції на Філіппінах перетворився в соціальну проблему, яка негативно позначається на стабільності інституту сім'ї, вважає священик, який працює з мігрантами,- повідомляє Християнський портал КІРІОС з посиланням на Седмицю .
«Однією з тривожних соціальних реалій, з якими стикається наша країна сьогодні є феномен еміграції, що викликає соціальні зміни і серйозні наслідки для єдності сім'ї», - зазначає в інтерв'ю новинному агентству Фідес Леонардо Адаптаре, директор єпархіальної служби у справах мігрантів в єпархії Куба.
За різними оцінками, за кордоном проживає близько 10,3 мільйона філіппінських робітників, при цьому близько 3000 чоловік щодня покидають країну в пошуках кращого життя. Ці мігранти вважаються на Філіппінах «героями нашого часу», оскільки, завдяки грошовим переказам, відправленим на батьківщину, вони надають сильну підтримку філіппінській економіці.
«Однак ми чуємо все більше і більше негативних історій, пов'язаних з їх проблемами, проблемами мігрантів і їхніх родин», - розповідає Леонардо Адаптаре. «Сьогодні існує велика потреба в моніторингу і супроводі цих людей на людському і пастирському рівні, в наданні їм допомоги, зокрема, юридичних консультацій, в керівництві трудящих-мігрантів і членів їхніх сімей», - пояснює він.
Кожна з 86 єпархій в країні має завдання запропонувати можливість отримання освіти мігрантам, а також можливість проживання спільно з сім'єю, цим займається Єпископальна Комісія з пастирської турботи про мігрантів і подорожуючих, каже брат Декстер Ігнасіо, який працює в штаті комісії у справах мігрантів в Куба.
Те, що виходить придбати в економічному плані за рахунок еміграції, організовано і схвалюється державою, виявляється одночасно втратою для сімей мігрантів. Протягом десятиліть тенденція жіночої еміграції, а жінки складають близько половини виїжджаючих за кордон, означає, що сім'ї залишаються без матерів. Як показують ситуації, що відслідковуються єпархіальними католицькими комісіями, діти ростуть без материнського керівництва, в той час як чоловіки піддаються спокусі зав'язати позашлюбні стосунки.
«Проблема міграції не має легкого рішення. Наша робота повинна носити різноплановий характер. Залучені суб'єкти повинні розуміти весь цикл і наслідки міграційного феномену; в нього залучені держава, громадянське суспільство, церква. Тільки так ми зможемо хоча б частково вирішити породжувані міграцією соціальні проблеми », - робить висновок Л. Адаптаре.