Перед обличчям світу, ворожого до Христових ідеалів, не вагатися відповідати радісним свідченням життя, натхненого Євангелієм. Із таким закликом Папа Франциск звернувся до членів Номадельфії, відвідуючи цю спільноту-селище в четвер, 10 травня 2018 року.

Другий Папа в Номадельфії

До Номадельфії, що належить до територіальної громади міста Ґроссето, Папа прибув гелікоптером, приземлившись на місцевому спортивному майданчику. Цей візит був випереджений приватною аудієнцією для номадельфійців, яких він приймав у Ватикані 17 грудня 2016 року. А 21 травня 1989 року саму Номадельфію відвідував святий Іван Павло ІІ.

Прибувши до селища, Святіший Отець відвідав цвинтар, де помолився на могилі засновника о. Дзено Салтіні, а в місцевому храмі зустрівся з членами спільноти, яка відзначає 70-річчя. Після слів привітання, номадельфійці показали театральну виставу, що розповідала про заснування та харизму спільноти, а далі промовляв Папа.

Номадельфія – пророча дійсність

«Номадельфія – це пророча дійсність, яка ставить перед собою завдання будувати нову цивілізацію, практикуючи Євангеліє, як форму прекрасного й доброго життя», – сказав Святіший Отець, зауважуючи, що засновник спільноти, який виріс серед родючих полів, добре знав, що коли надходить відповідна пора, слід готувати землю для сівби.

Отець Салтіні також часто повторював Ісусові слова: «Ніхто, що поклав руку на плуг і озирається назад, не здатний до Царства Божого». Він немовби передвіщав «труднощі, які зустрічатиме на шляху втілення в конкретне життя оновлюючої сили Євангелія».

Закон братерства

«Закон братерства, яким позначене ваше життя, був мрією та метою всього життя отця Дзено, який прагнув спільноту життя, натхнену прикладом, окресленим в Діяннях Апостолів», – вів далі Папа, закликаючи номадельфійців і надалі «підтримувати цей стиль життя, покладаючись на силу Євангелія та Святого Духа».

Спорідненість у Христі

Як зауважив Святіший Отець, перед обличчям страждання сиріт та злиденних дітей, о. Дзено збагнув, що «єдиною мовою, яку вони розуміють, була мова любові». Отож, він накреслив «особливу форму суспільства», де немає місця для самотності, але «панує принцип співпраці між різними сім’ями, де члени визнають себе братами й сестрами у вірі».

«Таким чином, у Номадельфії, відповідаючи на особливе Господнє покликання, встановилися зв’язки, набагато міцніші від родинних. Установилася спорідненість з Ісусом, притаманна тим, які відродилися з води і Святого Духа, згідно зі словами Божественного Учителя: “Хто чинить Божу волю, той мені брат, сестри і мати”(Mc 3,35)», – сказав Папа, додавши:

«Хочу підкреслити також інший пророчий знак, знак великої людяності Номадельфії: йдеться про сповнену любові уважність до похилих віком, які, навіть і тоді, коли не втішаються добрим здоров’ям, залишаються в родині, отримуючи підтримку від братів і сестер всієї спільноти».

Зберегти Номадельфію, необтяженою структурами

Святіший Отець закликав номадельфійців і далі прямувати вперед цією дорогою, «втілюючи модель братерської любові» також і через «видимі знаки й діла в різноманітних контекстах, куди кличе євангельська любов». Але робити це потрібно, «зберігаючи дух отця Дзено, який прагнув Номадельфію “легкою” в структурах, що обмежуються найнеобхіднішим».

«Перед обличчям світу, який, іноді, є ворожим до ідеалів, проповідуваних Христом, не вагайтеся відповідати радісним і спокійним свідченням свого життя, натхненого Євангелієм», – закликав Папа, запросивши спільно, як брати й сестри, проказати молитву «Отче наш».

Уділивши учасникам зустрічі своє благословення, Святіший Отець відлетів до Лопп’яно.

Довідка:

Номадельфія, що з грецької перекладається «де братерство є законом» – це рух людського братерства, заснований отцем Дзено Салтіні в 1948 році у Фоссолі, неподалік північно-центрального італійського містечка Карпі. Цей священик помер в опінії святості 1980 року, а тепер триває його беатифікаційний процес.

Особливу увагу спільнота присвятила опіці над сиротами й потребуючими, яких не бракувало в повоєнні роки. Її головною ідеєю було заснування нового живого Божого люду в суспільстві, головним законом якого було би християнське братерство згідно з моральними засадами та вченням Католицької Церкви.

Згодом спільнота переїхала з Фоссолі до Ґросетто, де отримала від графині Джованни Альбертоні Піреллі кількасот гектарів землі, на якій почалося спорудження сучасної Номадельфії – селища, в якому сьогодні проживає приблизно 300 мешканців (50 родин з власними і прийомними дітьми, та самотніх осіб). За час його існування тут знайшли притулок, родину й виховання понад 5 тисяч сиріт.

Спільність матеріальних благ і обов’язків

Члени Номадельфії трудяться в громаді без жодної економічної винагороди. Всі блага є колективними, й кожен володіє лише тим, що необхідне для гідного прожиття. Сім’ї не живуть окремо, але в «родинних групах», що об’єднують 4-5 сімей. Спільними є також зусилля в сфері виховання, які поширюються також і назовні, приймаючи покинутих дітей.

Утримання спільноти забезпечує сільськогосподарський кооператив. Завдяки відданій праці, номадельфійці спроможні покривати більшість видатків, необхідних для проживання та надання необхідної опіки дітям і похилим віком, а також для ведення адміністративної діяльності чи поточних ремонтних робіт у приміщеннях.

Пряма демократія

Спільнота організована як «пряма демократія», в рамках якої всі члени беруть участь в прийняття найважливіших рішень. Перед державою спільнота має статус громадської організації, члени якої складають у спільний фонд всі свої надходження, а перед Церквою вона є приватною асоціацією вірних та парафіяльною громадою.

Про це повідомляє Християнський портал КІРІОС з посиланням на Радіо Ватикан.