За крок від Томосу: Москва кидає в бій проти української церковної незалежності останні резерви: підкуп, шантаж і маніпуляції.
Росія використовує проти надання автокефалії Православній Церкві в Україні підкуп, шантаж та маніпуляції.
Сторічне очікування на визнання Константинополем українського православ’я добігає кінця – переконані в Київському патріархаті. І якщо не до річниці Хрещення Русі в липні, то до кінця року автокефалія в Української Церкви буде.
"Чим ближче до справи, тим більше напруження. Це є дуже серйозна боротьба, не менша, ніж наша боротьба за український Крим і Донбас. Це інтегральна частина цієї боротьби, тому що те, з чим Україна зіткнулася в 2014 році, Українська Церква з цим зіткнулася в 1991 році" – зазначає секретар Священного Синоду УПЦ КП Євстратій (Зоря).
З квітня цього року напруга зашкалює. Тоді Президент України в Константинополі домовився з Вселенським Патріархом про початок процедури надання Томасу, тобто дозволу на автокефалію. Отримавши згоду на Фанарі, офіційний Київ почав діяти. Парламент ухвалив звернення до Вселенського Патріарха. Підключилися церковні та громадські організації, інтелігенція. І колишні президенти, які свого часу теж намагалися узаконити в Константинополі Українську Православну Церкву.
"Віримо, що наші прагнення і наполеглива робота допоможуть" – наголошує президент України (1991-1994 рр.) Леонід Кравчук.
По суті, перешкодою на отримання Автокефалії завжди був Московський Патріархат, який вважає себе єдиною визнаною православною інстанцією в Україні, зазначають президенти. Відмовлятися від впливу на захопленому ще з 1686 року просторі церковники, якими керує країна-агресор, й нині не планують.
Нещодавно прокремлівські митрополити і колишній регіонал, а нині – опоблоківець Вадим Новинський навідалися на Фанар. Аби переконати Вселенського Патріарха в тому, що не можна надавати українцям церковної незалежності. Бажання України отримати свою законну Церкву, щоб не залежати від Російської, ця частина церковників називає розколом православ’я.
"Ми маємо шукати ті шляхи, які допоможуть нам вилікувати цей розкол. Взагалі, під час зустрічі говорилося про те, що не може бути й мови про легалізацію розколу. Питання треба ставити про лікування" – заявив після зустрічі з представниками Вселенського Патріархату митрополит УПЦ МП Антоній (Паканич).
Ця делегація Московського Патріархату переконувала: їхніми вустами говорять усі православні України. Константинополь, коментуючи результати зустрічі, зберігав нейтралітет.
"Ми віримо, що в тривалому діалозі ми досягнемо спільної мети на благо всієї Православної Церкви", – наголошує митрополит Галльський, єпископ Константинопольської Православної Церкви Еммануїл (Адамакіс).
Візитом у Константинополь промосковські посланці вирішили не обмежуватися. Пысля повернення в Київ, продовжили боротьбу за свою монополію в церковному просторі. Московський Патріархат на початку минулого тижня в Києво-Печерській Лаврі збирає нараду, за її підсумками прокремлівські архієреї підписують звернення про неприпустимість надання Україні автокефалії. Текст цього звернення з’являється наступної доби після зібрання. А ще через добу назовні просочуються деталі того, що відбувалося за дверима Лаври. Офіційно, Московський Патріархат обмежився лише заявою на сайті. Більше – жодних коментарів. А от митрополит Черкаській, який був на понеділковому зібранні, і підпис якого стоїть під документом, зізнався: жодних заяв на нараді присутні не підписували.
"Я такого не знаю і не чув про звернення… Я підписав, що я був присутній. Всі члени, які там були, вони підписувалися, що вони були присутні, слухали і були. А що писали звернення – при мені такого не писали, може, пізніше хто написав?" – розповідає митрополит Черкаський і Канівський УПЦ МП Софроній.
Ім’я митрополита Черкаського є в списку 72 підписантів звернення на офіційному ресурсі Української Православної Церкви. За цим повідомленням, усі присутні на нараді архієпископи начебто одноголосно ухвалили таку заяву: "Наявний канонічний статус є цілком достатній для того, щоб Українська Православна Церква плідно звершувала свою місію серед народу України. Спроби змінити цей статус призведуть лише до обмеження прав і свобод, якими наділена наша Церква, маючи права широкої автономії. До того ж, ці спроби не вилікують, а лише поглиблять розкол як в українському православ’ї, так і в українському суспільстві загалом".
Нині вже точно відомо, одностайності в Церкві, яка у підпорядкуванні Москви, немає. Є ті, хто не визнає свого підпису під заявою. А є й такі, хто пише альтернативне звернення до Вселенського Патріарха. Проукраїнська частина священників УПЦ МП в листі переконує Константинополь: візитери на чолі з нардепом Новинським представляють Російську Церкву, а не українських вірян.
"Жорстка і незмінна позиція Синоду УПЦ Московського Патріархату ігнорує бажання багатомільйонного українського народу. Православна країна повинна мати свою власну помісну Церкву, так само, як завдяки підтримці Вселенського Патріархату помісні Церкви є у братських Румунії, Болгарії, Греції, Польщі та в інших країнах. Тому православні українці, які перебувають у спільнотах поза євхаристичним спілкуванням зі світовим православ'ям, на ніяке приєднання до Московського Патріархату, як умову об'єднання православ'я в Україні, піти не можуть", – йдеться у зверненні до Вселенського Патріарха архієреїв УПЦ МП.
"У війні листів є дві сторони: позитивна і негативна. Позитив – це те, що ми бачимо дві позиції… Листи не завжди впливають на тих, хто ухвалює рішення. Все залежить від того, яке рішення ухвалить Константинопольський Патріарх. А він ухвалить рішення, враховуючи позицію всіх сторін. І йому непросто" – зазначає ректор Відкритого православного університету Георгій Коваленко.
Непросто нинішньому Вселенському Патріарху ще й через ситуацію, яка склалася в середині світового православ’я. Росія і тут намагається змістити сфери впливу, перетягуючи ковдру на себе.
"Був такий історичний період, коли Константинополь пав – 1453 рік. І тоді, фактично, московський Патріарх спас від турецької неволі Вселенського Патріарха, і він тривалий час жив у Росії. Але Патріарх повернувся на історичне місце свого перебування в Константинополь. І сьогодні переглядати усталену картину, при чому, ви ж бачите, Росія хоче переглянути геополітику не лише в релігійній карті, а й у політичній – це є дуже небезпечним", – наголошує релігієзнавець Людмила Филиппович.
Нині в боротьбі Москви за вплив на світове православ'я українське питання є ключовим. Один масштабний бій Кремль уже програв – у квітні, коли процес надання автокефалії був запущений. Залишилася фінальна битва, результатом якої, переконаний Київ, буде проголошення Української Помісної Православної Церкви.
Про це повідомляє Християнський портал КІРІОС з посиланням на 5канал.