«Виклик виховання завжди перебуває у центрі уваги теперішнього Папи». Такими словами розпочинається довга стаття о. Антоніо Спадаро, ТІ, директора часопису «Civiltà Cattolica», що побачила світ в його крайньому випуску. Автор зупиняється на ідеях і діях Папи Франциска протягом періоду, коли він очолював Буенос-Айреську архидієцезію в Аргентині.

Отець Спадаро виокремив сім фундаментальних елементів, якими є: виховувати означає інтегрувати; приймати та відзначати відмінності; рахуватися з антропологічними змінами; неспокій як двигун виховання; педагогіка запитання; не зневажати обмеження; рахуватися з родинною плідністю.

Поряд з цими сімома елементами автор вказує також на три «ключові слова», якими позначене виховання: «вибір», «вимога», «захоплення». Як писав архиєпископ Берґольйо до освітян, «виховання – це одне з найзахопливіших мистецтв у житті та неустанно вимагає розширення горизонтів». У статті нагадується також і про те, що «виховання не є виключно індивідуальним фактом, але народним», а тому теперішній Папа завжди вважав школу «важливим засобом суспільної інтеграції».

Важливим елементом для Берґольйо є «прийняття відмінностей», які слід сприймати «як виклик, але позитивний, як ресурс а не проблему». Освітній виклик у мисленні теперішнього Папи пов’язаний з «антропологічним викликом», а тому не слід приймати «поставу страуса».

Часто повторюваною темою у виступах Святішого Отця на тему виховання є «неспокій, як двигун виховання». З цього випливає заклик до освітян бути «сміливими та креативними», а не перетворюватися у «функціонерів-фундаменталістів, зв’язаних суворим плануванням». За словами о. Спадаро, для Хорхе Берґольйо «виховання – це не техніка, але генеративна плідність», адже «виховання є родинним фактом, що включає стосунки між поколіннями та передавання досвіду».

Про це повідомляє Християнський портал КІРІОС з посиланням на Радіо Ватикан.