В останні два роки Папська комісія з священної археології відновила розкопки другого поверху катакомб Присцилли на вулиці Нова Салар в Римі: ними займаються студенти Університету Roma Tre і Папського інституту християнської археології. Раніше ці роботи проходили з 90-х років минулого століття по 2003 рік.
Катакомби Прісцилли розташовані на третій милі вулиці Нова Салар і являють собою найбільший і монументальний комплекс в римському кварталі, буквально засіяний християнськими похованнями. Рухаючись від Порта Салярія, можна зустріти могили Максима, Феліціти, Тразоне, Святого Сатурніно, могили йорданців; безіменні поховання на вулиці Анапо, катакомби святої Іларії і Сіми Дів.
Катакомби Прісцилли простягаються під нинішньої віллою Адою і займають ряд древніх галерей, представлених закинутими тунелями та шахтами. Назва катакомб пов'язана з матроною на ім'я Прісцилла: ця римлянка належала до знатного роду Ачиль і пожертвувала свій маєток для створення християнського кладовища. На ньому покояться останки мучеників Фелікса і Філіпа (двох з семи дітей Феліціти), їх реліквії шануються в стародавній базиліці, присвяченій Папі Римському Сильвестру, сучаснику Костянтина.
Катакомби були засновані на початку III століття і функціонували протягом усього IV століття, про що свідчать написи, фрески та матеріали, знайдені під час численних розкопок, початих в середині дев'ятнадцятого століття Джованні Баттіста де Россі і продовжених до сьогоднішнього дня в регіонах Велата і Орфео.
За останні двадцять п'ять років були відновлені сотні фрагментів древнього саркофага, які тепер зберігаються в оновленому Музеї базиліки Святого Сильвестра, і майже всі живописні пам'ятники: від ніші Мадонни до кубікули Благовіщення, від Велата до грецької каплиці, від кубікули бондарів до кріптопортика.
Повертаючись до недавнього місця розкопок на другому поверсі, слід перш за все відзначити, що ця впорядкована площа поховань, обладнана власними окремими сходами, з двома коридорами, від яких відходять двадцять поперечних відгалужень, повністю присвячених похованнях в нішах. Цей комплекс можна ототожнити з кладовищем Новели, яке збірник діянь Римських Пап «Liber Pontificalis» пов'язує із замовленням Папи Маркела (308-309). Мова йде про благородне кладовище, незважаючи на пануючу в ньому характерну систему, яка передбачає скромний соціальний рівень.
Розкопки так званого кладовища Новела, повністю заповненого розоритою землею в результаті дослідницьких робіт - у вісімнадцятому столітті Зберігачем священних реліквій Маркантоніо Болдетті і в дев'ятнадцятому столітті Джованні Баттіста де Россі, - звільнили великий катакомбний простір і дозволили виявити поховання дуже заможних людей, тіла яких обгорнуті в тканини , сплетені із золотих ниток, або рідкісні савани з гірського льону.
Але перейдемо до найцікавішого відкриття, про який ми хочемо тут повідомити. В одній з нижніх ніш головного коридору була знайдена дорогоцінна камея з білого і коричневого сардоніксу, на якій викарбувано профіль жінки з благородними рисами обличчя. На овальному кулоні великих розмірів зображена матрона, волосся якої прибрані як у придворних дам королівської династії Севері часів Римської імперії кінця II і перших десятиліть III століття: пучок волосся, завершується плоскою косою, закріпленою до потилиці, при цьому вуха залишені відкритими. Жінка одягнена в драпіроване і багато вишитеплаття, доповнене намистом з маленькими прямокутними пластинками.
Коштовність, яку ми можемо віднести - зіставляючи її зі скульптурними прикрасами та іншими камеями епохи - до двадцятих років третього століття християнської ери, являє собою сімейну реліквію, що належала предкам по жіночій лінії померлої, від яких її відділяють одне або два покоління. Тому поховання можна віднести з великою ймовірністю до перших років четвертого століття і, отже, до періоду, який починається з понтифікату Папи Римського Маркела.
Камея була прикріплена до нижньої частини затвора ніші відповідно до надзвичайно поширеної практики в розташуванні катакомб. У минулому ця практика вважалася доцільною, що допомагає знайти могили родичів серед нескінченних рядів ніш, що засівають галереї кладовища.
Це явище найкраще розглядати як спробу порушити закон рівності, якого дотримуються в громадських зонах катакомб, використовуючи в якості декоративних прикрас дорогоцінні предмети, такі як наша камея або позолочені скляні днища, а також більш скромні предмети, такі як ляльки зі слонової кістки, металеві дзвіночки, браслети, кільця, монети, мозаїчні плитки і раковини. Всі ці елементи мають блискучі поверхні, що відображають трепетне світло світильників, натякаючи на просвітлення, умова, яка спрямовує християнина від хрещення до воскресіння.
Нова камея, знайдена в римських катакомбах Прісцилли, є відображенням високого соціального рангу і достатку, але вона також вказує на особливий зв'язок між життям, смертю і надприродним устремлінням християн перших століть.
Про це повідомляє Християнський портал КІРІОС з посиланням на Радіо Ватикан.