Шість років понтифікату Папи Франциска  (ВІДЕО)Шість років тому, 13 березня 2013 року, кардинали, зібрані на конклаві, обрали Наступником святого Петра аргентинського кардинала Хорхе Маріо Берґольйо, який взяв ім’я Франциск. Вже з перших хвилин понтифікату він показав свій безпосередній, прямолінійний простий характер. У ньому відразу проявилися риси пастиря, який звик творити безпосередні взаємини з людьми, не даючи себе зв’язати протоколами, церемоніями та формальностям. А ще він при кожній нагоді смиренно просить про молитву. І сьогодні, спогадуючи чергову річницю обрання, маємо додатковий стимул, щоб виконати це прохання Папи, який у ці дні разом із найближчими співробітниками проводить період духовних вправ.
 
Спокій, уважність до інших, вміння слухати та синодалість – про ці ключові ознаки понтифікату Папи Франциска говорить Виконуючий обов’язки Директора ватиканського прес-центру Алессандро Джізотті в інтерв’ю для Vatican News з нагоди шостої річниці понтифікату.

Того вечора 13 березня 2013 року, вітаючи вірних, що перебували на площі святого Петра і тих, що слідкували за подією через ЗМІ, з центральної лоджії ватиканської базиліки Святіший Отець розпочав шлях, який він сам відразу назвав «шляхом братерства, любові й довіри». Про це він засвідчив вже через декілька місяців, 8 липня 2013 р., відвідуючи мігрантів на італійському острові Лампедуза. Як пізніше зазначив сам Папа, ця подорож не була заздалегідь запрограмована, просто він відчував своїм обов’язком туди вирушити. І до тепер це дбання про мігрантів залишилось незмінним. Про це розповідає на початку інтерв’ю для Vatican News речник Святого престолу Алессандро Джізотті:

Папа засвідчує, що мігранти – це люди, а не цифри. І він так чинить, бо його увага постійно звернена на них, а, натомість, медіа часто цікавляться мігрантами тільки тоді, коли виникає серйозна криза, коли тоне судно з мігрантами, чи внаслідок війни виникає критична ситуація. Окрім своєї першої подорожі до Лампедузи, були й інші численні прояви співчуття Папи до мігрантів, також і під час апостольських подорожей, наприклад, під час відвідин табору біженців на острові Лесбосі. Це стосується також подорожі до Марокко, куди він вирушить через три тижні, де відвідає міграційний центр «Карітасу». Під час відвідин Болгарії та Північної Македонії Святіший Отець також матиме нагоду висловити солідарність з мігрантами, яких відвідає в таборі біженців.

Відкриття Святих Дверей в столиці Центральноафриканської Республіки Банґі у 2015 році, молитовна зустріч, присвячена національному примиренню в Колумбії 2017 року, та нагадування світові про страждання етнічної групи Рогінджа під час апостольської подорожі до Азії того ж року – все це вираження зусиль Папи Франциска, спрямованих на поширення миру в світі. Про це розповідає Алессандро Джізотті:

Своїми діями Папа Франциск насправді віддає шану святому, чиє ім’я він носить. Звичайно, шість років тому нас усіх здивувало ім’я «Франциск». Святий Франциск з Ассізі, – це людина миру, вбогий чоловік, що сподівався проти надії й завжди намагався встановити діалог. Про це свідчить його зустріч з єгипетським султаном Малеком Аль-Камілем, про яку згадували під час подорожі Святішого Отця до Об’єднаних Арабських Еміратів. Отож, таким чином він вшановує як ім’я святого, так і його місію: pontifex — латинською мовою означає «будівничий мостів». Іноді ми забуваємо про цей вимір, притаманний Вселенським Архиєреям. Як ми вже бачили багато разів, там, де існують стіни, Папа Франциск не тільки словами, а й на ділі пробиває ці цеглини для того, щоб будувати між ними мости. Я вважаю, що це постійною ознакою цього понтифікату, яку ми щодня бачимо.

Далі Виконуючий обов’язки Директора ватиканського прес-центру розповів про значення проповідей Святішого Отця, виголошених під час ранкової Святої Меси в каплиці «Дому Святої Марти».  

На мою думку, вони є серцем цього понтифікату, бо там Папа зустрічає Божий люд у найважливішу мить для священика, єпископа: Папа є єпископом Римської дієцезії. Через зустріч з Євхаристією і з вірними народжуються ці проповіді, що є надзвичайним родовищем, бо в папських документах часто цитуються, або служать натхненням пропові «Дому Святої Марти». Я думаю, що, насправді, навіть після шести років, це є одним з найкращих нововведень. Це є, власне, серцем понтифікату.

Алессандро Джізотті розповів також про заанґажування Наступника святого Петра в справу міжрелігійного й міжконфесійного діалогу, про що свідчать його приязні стосунки з Великим Імамом Аль-Азгаром та з Константинопольським Патріархом Вартоломеєм.

Вже з перших кроків свого понтифікату Папа Франциск наголошував на «культурі зустрічі», насамперед, у контексті теми приязні. Наприклад, я з великим трепетом спостерігав за зустріччю Папи з Великим Імамом в Абу-Дабі: я бачив, як обидва виявляли взаємну приязнь, усвідомлюючи, що підписання спільної «Декларації про людське братерство» є пророчим і мужнім кроком, плоди якого ми, без сумніву, збираємо вже тепер, і збиратимемо також у майбутньому. Тому тема діалогу, безперечно, лежить на серці Святішому Отцеві. Мова не йде про діалог, що має визначену мету, а про діалог, що народжується із зустрічі, як це можна було спостерігати з Великим Імамом, та з багатьма іншими релігійними лідерами й не тільки з ними

 

На завершення інтерв’ю Виконуючий обов’язки Директора ватиканського прес-центру Алессандро Джізотті поділився думками про те, що його найбільше вразило протягом шести років Понтифікату Папи Франциска.  

Це його спокій. Очевидно, що ми переживаємо дуже делікатний період, і ні ми, ні Папа цього не приховуємо. Папа Франциск не втрачає внутрішнього спокою. І спостерігаючи за ним також під час його приватної молитви, можна побачити людину, що перебуває в мирі. Це мир, який, очевидно, не походить від світу, а від Бога. І також щодо мене: у важкі хвилини, бо моє призначення було зовсім несподіваним, в моменти дійсних щоденних труднощів, Папа мені особисто говорив: «Не дозволь, щоб прикрості тобою оволоділи. Будь спокійний». Він це говорить як батько, в батьківський спосіб, і дає мені силу й мужність для того, аби прямувати вперед, з духом надії, знаючи, що Святіший Отець переживає цей момент з великою силою й спокоєм та дарує їх також і нам.

 
В річницю обрання Папи Франциска пропонуємо вашій увазі деякі підсумки 2191 дня його понтифікату:

Протягом шести років служіння на Петровому престолі, Папа Франциск виголосив 1000 проповідей, між якими – понад 670 проповідей, виголошених експромтом під час ранкової Святої Меси в «Домі святої Марти». Під час різних зустрічей Святіший Отець виголосив 1200 прилюдних промов. На загальних аудієнціях в середу з його уст прозвучали 264 катехизи, зокрема, на такі теми як Рік віри, Святі Тайни, дари Святого Духа, Церква, сім’я, Свята Меса, милосердя, Божі заповіді. У неділі та свята він 342 рази очолив проказування молитви «Ангел Господній»/«Царице Неба», коментуючи перед цим літургійні читання, призначені на цей день.

Папа Франциск написав дві енцикліки: «Lumen fidei» про віру, завершивши починання свого попередника Венедикта XVI, та «Laudato si’» про збереження нашого спільного дому. Він також оприлюднив три Апостольські напоумлення: «Evangelii gaudium», що стало програмним документом його понтифікату, «Amoris laetitia» за підсумками Синодів про сім’ю, та «Gaudete et exsultate» про святість. Завершується приготування документа за підсумками Синоду про молодь. Реагуючи на виклики часу й проводячи необхідні реформи, Святіший Отець підписав 36 Апостольських конституцій та 27 Апостольських листів Motu proprio.

Папа Франциск очолив три Синоди, здійснив 27 міжнародних подорожей, під час яких відвідав 41 країну, та 24 пастирські візити в межах Італії. Протягом шести років понтифікату він провів чимало канонізацій, проголосивши святими трьох своїх попередників – Івана ХХІІІ, Павла VI та Івана Павла ІІ, а також, серед інших, Матір Терезу з Калькутти, батьків святої Терези від Дитятка Ісуса, свідків появ Пресвятої Богородиці у Фатімі Жасінту та Франсіско.

 

Про це повідомляє Християнський портал КІРІОС з посиланням на Радіо Ватикан.