Минув перший тиждень Великого Посту, посту, який Церква встановила, наслідуючи піст нашого Господа і Спасителя Ісуса Христа, бо саме він сорок днів провів на пустині в пості і молитві. Після цього спокусник приступив до Нього. Та Ісус переміг його силою духа, якого здобув на пустині.

Наслідуючи Ісуса, Церква також установила цей сорокаденний піст перед найбільшим святом – Воскресінням Спасителя, щоби кожен з нас також пішов немов би в цю пустиню і також набрався Духа, щоби перемагати спокусника у своєму житті. Але чи кожна людина розуміє значення посту у її житті? Адже не раз нам доводиться чути такі слова, такі міркування: «Для чого мені постити? Для чого обмежувати себе в їжі, забавах, в чомусь іншому? Для чого це робити? Яка користь мені з цього?» Напевне, це є відгомін атеїстичної пропаганди, яка десятками років накидалася людям і старалася вбити віру в серці людини чи вирвати віру з серця людини.

В цей перший тиждень посту в Богослужіннях ми не раз чуємо заохочення людини до посту. І Церква каже, що постімося не тільки тілесно, але також і духовно, і, можливо, навіть більше робить наголос на цей піст духовний. В чому проявляється цей духовний піст? І, знову ж таки, в понеділок, в перший тиждень посту, ми молимося на Утрені такою молитвою «справжній піст і угодний Богові – це відведення від гріха, це - стриманість у мові, це - погамування гніву, це - відмежування від похотей, від наклепів, від брехні. Відречення від цього всього – це справжній піст, який подобається Господеві.» Як бачимо, що Церква закликає нас в цьому пості, стримуючись від їжі, також паралельно вести і духовний піст, в якому людина, найперше, повинна відвернутися від гріха. Це, мабуть, ціль посту – відвернутися від гріха, не іти за гріхом, не шукати гріха, не бути рабом гріха, а відвернутися, розірвати з гріхом, порвати з гріхом.

Скільки гріха людина робить своєю мовою, скільки сквернослов’я, обману, наклепів, неправди і прокльонів людина говорить своїми устами! Стриманість у мові, звернути увагу на свою мову – це також погамування гніву. Як швидко кожен з нас розпалюється гнівом ненавистю, як хтось поступив не так, як ми хочемо, чи хтось сказав до нас, чи звернувся не так, як ми би хотіли.
Як бачимо, що Церква, закликаючи нас до посту, говорить про піст для тіла і піст для душі. І це зрозуміло, адже людина – це є не лише тіло, людина складається з тіла і душі, тому піст має бути скерований як до тіла, так і до душі. І саме такий гармонійний піст принесе користь людині.

Владика Василй (Тучапець) 

Мапа міграції громад з МП в ПЦУ