Коли пояснюють уривок із Святого Письма, який ми чуємо по наших храмах цієї неділі, то, зазвичай, говорять про людей, які володіють багатствами і, взагалі, про християнське ставлення до матеріальних речей. Знаємо також, що Євангеліє, його частини, які слухаємо, несе в собі також й інші багаті духовні уроки. Однак, перш за все, пригляньмося ще раз до нашого уривку:

«Приступив до нього один юнак й каже: Що доброго маю чинити, щоб мати життя вічне? Ісус сказав до нього: «Чому мене питаєшся про те, що добре? Добрий є один тільки (Бог). Якщо хочеш увійти в життя, додержуй заповідей.» «Яких?» - питає його. А Ісус до нього: «Не вбивай, не чини перелюбу, не кради, не свідчи неправдиво, поважай батька-матір і люби ближнього твого, як себе самого.» Каже юнак до нього: «Все це я зберіг ізмалку. Чого мені ще бракує?» «Якщо хочеш бути досконалим, - сказав до нього Ісус, - піди, продай, що маєш, дай бідним, і будеш мати скарб на небі; потім приходь і йди за мною.» Почувши це слово, юнак відійшов смутний, мав бо велике майно. Тоді Ісус сказав до своїх учнів: «Істинно кажу вам: трудно багатому ввійти в Небесне Царство. Іще кажу вам: легше верблюдові пройти через вушко в голці, ніж багатому ввійти в Боже Царство.» Почувши це, учні дуже здивувалися і сказали: «Хто ж тоді може бути спасенний?» Ісус глянув на них пильно й мовив: «У людей це неможливо, Богові - все можливо.»

Отож, до Ісуса, визначного мандрівного вчителя, приходить юнак, і ставить запитання, яке відображає в собі пошук сенсу життя. Відповідь Ісуса, для нас, звичайно, зрозуміла: «Хочеш увійти в життя, додержуй заповідей». Юнак, у свою чергу, каже, що заповіді Божі він зберігає змалку, однак, його цікавить інше: «Чого мені ще бракує?». Відповідь Христа на це запитання, нам також відома, однак, зосередьмо нашу увагу на цьому запитанні багатого юнака «Чого ще мені бракує?»

Юнак, котрий сумлінно дотримувався Божих заповідей в своєму житті, міг задовольнитися таким станом речей і лишити все без жодних змін. Однак, бачимо, що він цікавився змістом свого життя і хотів знайти глибші відповіді на ці запитання. Він приходить до Ісуса, бо його не задовольняє виконувати лише те, що він робить. Без сумніву, виконувати заповіді є неабияким подвигом, однак, він хоче глибшої приязні з Господом, тісніших стосунків з Богом. Він шукає способу зреалізувати ці свої прагнення, а тому й запитує Ісуса поради.

Нам відома також подальша відповідь Ісуса і реакція багатого юнака: «Відійшов смутний, мав бо велике майно». На жаль, Євангеліє не описує подальшого розвитку цих подій, а також те, що все ж таки вирішив зробити цей юнак: продати своє майно й слідувати за Христом чи залишити все, так, як є. Проте повчальною для нас залишилася також і перша частина цієї історії, а саме, те, про що йшлося вище, - виконування заповідей та пошук юнаком глибшого змісту свого життя.

В нашому житті ми переживаємо схожі моменти. Щовечора, роблячи іспит совісті з прожитого дня, а також здійснюючи цю духовну вправу перед таїнством Покаяння, ми немов-би хочемо запитати Господа: «Чого мені ще бракує?». Якщо вдалося зробити щось добре, то, зрозуміла річ, це було з Божою допомогою і за це ми дякуємо Господеві. За ті вчинки, котрі нас віддалили від Бога, ми його щиро перепрошуємо. І, врешті, ми не забуваємо ще раз і ще раз роздумувати над тим, як нам краще полюбити Господа і що для цього необхідно зробити.

Нехай в нашому подальшому житті ми не зупинимося на тому, що ми робимо, а шукатимемо шляхів до тіснішої дружби з Богом. І нехай на цій дорозі Господь дарує нам своє щедре світло.

Джерело: rozpovidi.org.ua