«Був один чоловік багатий » Лк.16.19 Господь в цій притчі показує, що багатство цього чоловіка було настільки великим, що він не просто безтурботно жив, але що він «бенкетував щодня розкішно» Лк.16.19 Це якщо подивитись на багатих людей то і сьогодні не всякий собі дозволить так розкошувати. Звичайно, що персонаж цей був видуманий, Ісус хоче показати слухачам образ багача, який може собі все в житті позволити. Щоб кожний хто має навіть найбільші статки порівнюючи себе з цим героєм зрозумів, що він своїм багатством не відкупиться від вічного засуду. Один духовний наставник стверджує, що євангельський багач втратив життя вічне і його ім’я було викреслене із Книги Життя. Він втратив свою безсмертну душу, тому в Євангелії не згадується його ім’я. Св. Іван Золотоустий коментуючи цей уривок каже: «Рідко багатство досягається праведним шляхом». На відміну другий герой цієї притчі – людина настільки бідна, що «він бажав насититися тим, що падало в багатого зо столу» Лк.16.21 Лазар був людиною про яку би сьогодні можна було би сказати – соціально незахищений. Окрім того ще й хворий – увесь вкритий струпами, без перебільшення він був настільки беззахисний та немічний, так що місцеві собаки облизували його рани. На відміну від багача, ми дізнаємось ім’я цього вбого чоловіка. Його ім’я перекладається як «Божа допомога», тобто «вбогий», всіма залишений, який може надіятися тільки на Бога.

Ці дві євангельські постаті демонструють дві крайності – надмірне багатство і надзвичайну бідність. Звичайно, що в притчі Ісус дещо перебільшує ті життєві обставини наших героїв, і нам сьогодні буде важко уявити що такі люди можуть жити між нами, але Господь робить це для того щоб показати що соціальна нерівність не є перешкодою для здобуття Царства Божого. Тобто можна володіти великим багатством і виконуючи заповіді заслужити собі на вічну нагороду, а можна бути вбогим і нарікаючи «на свій хрест» та життя бути осудженим та відкинутим від Божого Царства.

Архімандрит Рафаїл Карелін цікаво роздумує над цим уривком : «Коли тіло убого Лазаря лежало на землі, в поросі біля воріт, то гості, які проходили в дім багача, напевно переступали через нього, як через якусь бездушну річ чи камінь; можливо хтось собі і позволяв штовхнути чи копнути, щоб він відповз трохи дальше. В той час душа цього Лазаря вела посилену боротьбу з своїми ворогами, які постійно руйнують наше духовне життя, а це є : осуд, нарікання та відчай.» В цій боротьбі Лазар отримав перемогу. Св. Іван Золотоустий стверджує : «Лазар був святий і праведний тому, що нікого не осуджував». Напевно він і не заздрив, але дякував Богу за таку долю.

«Та сталося, що помер убогий, і ангели занесли його на лоно Авраама. Помер також багатий, і його поховали».Лк.16.22 Ось наступила смерть для цих двох чоловіків. Ми нічого не знаємо про похорон Лазаря, можливо що його поховали десь у спільній могилі, що на той час було ще кращим варіантом, а може його тіло взагалі залишилось без похорону. В ці часи трупи бездомних померлих подібно як сміття, за містом скидали в яку-небудь яму.

Якщо ви були уважними, то звернули свою увагу на те, що життя вбогого Лазаря більш детальніше описується, а ніж життя багача. Та коли мова йде про похорон то відбувається все навпаки. Про Лазаря – коротко згадується що він помер : «і ангели занесли його на лоно Авраама» Лк.16.22 . Для давніх євреїв ці слова були немов синонімом блаженства. На відміну про багача ми більш детальніше дізнаємося : «Помер також багатий, і його поховали. В аді, терплячи тяжкі муки, зняв він очі й побачив здалека Авраама та Лазаря на його лоні.» Лк.16.22-23. Звернімо увагу, що місце перебування багача після смерті, було досить далеко від того місця де перебували праведники. Ми вже згадували, що лоно Авраама було символом блаженства, тому кожен єврей слухаючи цю притчу розумів, що відчуває душа Лазаря – Божу втіху та блаженство за подвиги, які він переніс на землі ради Бога.

Із свого місця багач звертається до Авраама, щоб хоч трохи облегшити свою участь. Та Авраам своєю відповіддю розчаровує багача : «Згадай, мій сину, що ти одержав твої блага за життя свого, так само, як і Лазар свої лиха. Отже, тепер він тішиться тут, а ти мучишся. А крім того всього між нами й вами вирита велика пропасть, тож ті, що хотіли б перейти звідси до вас, не можуть; ані звідти до нас не переходять.» Лк.16.25

Хотілося щоб ці слова ми завжди пам’ятали. Наша безпечність дозволяє нам впадати в гріхи, забуваючи про відповідальність перед Богом. Приклад цієї притчі має бути для кожного з нас добрим уроком. Шкода що про такі речі, за звичай ми дуже швидко забуваємо, а звідси починаються всі наші падіння. Євангельський багач просить послати когось до свого дому, щоб напоумити братів, але Авраам і в цьому йому відмовляє, вказуючи на вчення Мойсея та пророків. Для нас взагалі не буде тоді жодного оправдання, бо всі ми пізнали проповідь Ісуса Христа і Його апостолів, святих отців. Ми набагато більше знаємо про майбутнє життя за стародавніх євреїв, а тому з нас ще більше будуть питати. Провідна наука цієї притчі це звернення до всіх людей : як багатих так і вбогих. У словах Авраама звернених до багача знаходимо повчання для себе : не закриваймо свої очі та серце від бідності та страждань наших ближніх. Пам’ятаймо все що зробимо ближньому – Господь зарахує як зроблене особисто Йому.

Всі хто не може себе віднести до категорії заможніх людей, і потерпає в цьому земному житті якісь обмеження та нестатки, нехай в цій науці почерпне втіху та заспокоєння. Ваші сльози, хвороби та праця не забудуть біля Господнього престолу. В тому чим ви були обділені в земному житті, буде зі сторицею повернено вам у майбутньому.

Бажаю всім нам щоб в міру своїх сил ми наслідували в своєму житті вбогого Лазаря не осуджували, не нарікали та не впадали у відчай. Щоб старались стяжати блаженну духовну убогість. Якщо ми завжди будемо уважні в духовному житті, то будемо розуміти, що всі випробовування, які відбувається з нами є для нашої духовної досконалості. Отже навчімось розуміти це і будемо використовувати це для спасіння наших безсмертних душ. Христос вчить нас, що всі як багаті так і бідні можуть досягнути вічних блаженств – тепер все залежить від нас. Амінь.

Автор: протоієрей Тарас Огар, Джерело: sv-paraskeva.if.ua, дата 13.11.2011 р.