Високопреосвященний Митрополите Мєчаславе,

Всесвітліші всечесні та преподобні отці,

Вельмишановні представники влади, Любі наші богомольці,

Достойні молільники біля екранів телевізора!

Найперше вітаю усіх вас з світлим та радісним святом Різдва ГНІХ! Вітаю вас у Новому році та бажаю, щоб під оглядом нашого відношення до Бога й до наших ближніх, він був кращим, як усі минулі роки! Звичайно, що ми любимо цей свято, очікуємо його, готуємося до нього та вміємо його духовно святкувати. Бо наш прихід у церкву на молитву, наша різдвяна сповідь та святе Причастя, наші чудові коляди, вертепи, взаємні вітання, святкові бажання, пересилання святкових листівок, внутрішній настрій, - знак доброго духовного стану. Це - правда, що перед Різдвяними святами ми брали участь у реколекціях, приступали до святої тайни Покаяння, гідно причащалися, пригадували собі часто про убоге народження Ісуса Христа у Вифлиємі, в убогій стаєнці. Наш Спаситель, правдивий Бог, полюбивши нас до кінця, не зважав нінащо, прийшов у світ до своїх створінь, людей, а ті його не прийняли. Правда не усі, але багато Божого люду закрилося перед своїм Господом на протязі тисячоліть, відкидаючи його світло та любов, бо давали й дають перевагу темноті та ненависті. Як довго людство буде боротися проти Бога, проти Любові, проти свого Спасителя, свого спасіння та до яких пір людство буде поборювати пропоновану Ісусом Христом вічну радість та вічну нагороду?! Хіба Ісус Христос не твій та мій Спаситель, не наш Бог, не наш Творець, Милосердя, Любов та наш Суддя? Народжене Немовля, цілковито безборонне, невинне, котре прийшло свідчити людям добро, любов, оздоровляти та воскрешати їх, відразу стало переслідуване злобним царем Іродом та його військом. А він - Бог, котрого не тільки могли захищати більш як дванадцять леґіонів ангелів (пор. Мт 26,53), але він сам, одним актом волі, міг обернути увесь світ на порошок.

А Господь так не поступає, хоч він - сильний Бог, Чудесний порадник, Князь миру, в нього влада та сила (пор. Іс 9,5). Всемогутній Бог став безборонною дитиною і був спонуканий втікати аж у Єгипет, щоб уникнути розправи Ірода з новонародженими, котрим було не більше двох років. Застановімося над тим, що Небесний Отець міг вжити різних методів, щоб не втікати його синові у далекий край. Але Господь не користується знайомствами, Божа Родина не шукає вигідного прикриття, наражається на різні небезпеки довгої та пішої подорожі у Єгипет, щоб зберегти життя народженому Синові Божому. Що ж подумаємо: чи Бог безборонний, не може себе захистити? Ні! Він - Всемогутній, але прийнявши тіло людини, справедливо вирішує щоденні обов'язки, навчаючи нас, гідного та чесного виконання наших повинностей, як волі Бога. Правда, що Господь міг у будь-який спосіб позбавитися Ірода, хоч би забираючи його до вічності через смерть, але Творець не бажав вирішувати цього питання в такий спосіб. Його Син від народження був відданий різним тяжким випробовуванням, теж, щоб ми не могли оправдовувати себе, що нам тяжко живеться, а, ось йому було легко. Трудно уявити, що Бог народився у стаєнці, на сіні, без жодної медичної опіки чи необхідних лікарських засобів, як наприклад бинти, тепла вода, відповідне місце спочинку немовляти, матері тощо. Які пелени використовувала Мати Божа для свого Сина? Що вона приготувала для нього, щоб повити його, -м'які полотна? Не знаємо, можемо здогадуватися тільки одне, що, коли у Вифлиємі люди не прийняли їх, то навіть, забезпечення в одну чи другу пелену мало рятувало від невигоди, у котрій знайшлася Божа Мати, її народжений Син та святий Йосиф, опікун. Зрозуміти таке становище можуть тільки ті людям, котрі коли-небудь знаходилися у подібному випробовуванні. Вдумуючись у прихід Божого Сина на землю та ставлення людей до нього, у нас повинно виникати бажання любити нашого Господа, а найбільше показувати це у конкретній любові до ближніх.

Господь не позбувся Ірода, не зробив чудесної стіни, як при переході ізраїльтян через Червоне море, щоб зберегти життя немовляті. Так не сталося! Вони втрьох втікали у далекий край, де чужа мова, чужі люди, потрібно було наймитувати й заробляти на кусок хліба, щоб якось прожити кожного дня. Нелегка доля зустріла народженого Господа, його Матір та святого Иосифа, але вони не нарікали, нікого не звинувачували, навпаки, у великій покорі та з цілковитим відданням себе Божій волі виконували її. Так поступають ті особи, котрі шукають доброго й праведного розв'язання життєвих перешкоди, бо вони не звинувачують нікого, не показують пальцями на інших, але довіряють Богові, його святому Провидінню.

Дорогі брати і сестри, наше життя також не легке. Ми пережили різні випробовування і, коли ми уповали на Господа все виходило на добро. Продовжуймо цю практику, віддаваймо усе в руки Бога, а від себе робімо це, що можемо, - усе буде гаразд! Радіймо тим, що маємо Бога у наших серцях, що він знайшов собі мешкання у нашій душі, бо з ним зможемо освятити себе, наших ближніх, подолати усякі труднощі та спасти наші душі. «Нехай співають, радіючи, усі царства земні, нехай же веселяться усі народи; гори і долини, і пагорби, ріки і моря, і все творіння нехай величає Господа, що народився людям у Вифлиємі, граді Юдейському...» (Утреня Різдва ГНІХ, пісня 9-го ірмосу). Сердечно вітаю усіх вас з радісним святом Різдва Христового, хай цю радість прийме та відчує кожне людське серце у нашій Україні! Хай цей рік буде для нас благословенним! Хай вибір Президента нашої держави станеться по серцю кожного громадянина у нашій країні!

Дякую за спільну молитву Митрополиту Римсько-католицької Церкви, Мечиславу Мокшицькому, священикам собору св. Юра та іншим священикам, котрі молилися з нами! Вдячний представникам нашої Влади, парафіянам та прихожанам цього собору! Велику подяку висловлюю учасникам хору нашого собору! Дякую вам, дорогі учасники моління, які брали участь біля екранів телевізора! Дякую працівникам телевізії в особі п. Климовича, котрий радо погоджується на подібні трансляції! Хай Господь благословить вашу добру працю! Усім бажаю радісних свят Різдва Христового, щасливого Нового року та правдивої, Господньої радості на увесь рік. Христос раждається! Славімо його!

† Ігор (Возьняк)

Архиєпископ Львівський, УГКЦ

Архикатедральний Собор Святого Юра

07.01.2010

Вхід/Вихід