Сайт зачинений. Просимо вибачення за незручності.

Мт. 4:12-17. 
"Покайтеся, бо Царство Небесне близько"

Неділя після Богоявлення словами Євангелія вказує нам на важливі духовні плоди свята Богоявлення – хрещення Ісуса в Йордані. А чи не найважливішим його плодом є покаяння. Хтось, можливо, спитає і скаже: а скільки можна чи потрібно каятися у житті? Я ж охрещений, живу в законному шлюбі, не чиню перелюбу, нікого не вбиваю, чужого не краду, з ніким не ворогую. Що ще маю робити, з чого мені каятися і сповідатися? 

Відповідь на питання, чим насправді є покаяння, дає апостол цієї неділі. Апостол Павло у своєму посланні до Ефесян пояснює, що покаяння - це не тільки сповідь з помилок і гріхів. Це - щось більше, це - пізнання Бога і себе, постійний духовний зріст. Пізнаючи Бога, людина пізнає також себе, порівнює себе з Ним. І бачить, що відрізняє мене від Бога, не дає мені бути подібним до Нього у любові. Пізнання Бога стає для людини духовним дзеркалом, в якому людина має можливість краще побачити дійсний стан Божої подоби у собі, свою подібність до Бога у власних вчинках і відмінність від Нього. Побачити духовні здобутки і гріхи й недоліки, що ще потрібно виправити у собі, щоб стати більше подібним до Бога своєю поставою і поведінкою, тісніше з’єднатися з Ним. 

Апостол Павло у сьогоднішньому посланні закликає нас до духовного зросту – зміцнення віри, котра провадить до пізнання Христа. Бо пізнання Христа - це важливий плід віри, як зв’язку з Христом, прояв духовного зросту. Адже духовний зріст неможливий без пізнання Христа. Пізнаючи Христа і Його любові до нас, ми духовно зростаємо. Тобто зміцнюється наш зв’язок любові і довір’я з нашим Спасителем, що і є метою духовного життя правдивого християнина, його молитви і покаяння. 

Коли говоримо про покаяння, то потрібно пам’ятати, що визнання гріхів і провин - це лише частина покаяння. Щоб покаятися за свої гріхи й переступи, спочатку треба пізнати стан душі, пізнати Бога, щоб побачити власні гріхи й недосконалості, свою відмінність від Бога. Це пізнання людина здобуває за допомогою читання й розважання Святого Письма, частої особистої молитви, участі у Богослужіннях, Святих Тайнах. Тому покаяння - це справа не одного дня, а всього життя. Бо скільки живемо, стільки пізнаємо себе, пізнаємо Бога і Його любов. Й це пізнання будемо поглиблювати всю вічність, будемо відкривати і поглиблювати велич Божої любові. 

Правдиве покаяння провадить людину до єдності з Богом, зміцнення зв’язку любові з Ним, наповнення Господнім світлом і дарами Святого Духа. Апостол Іван потверджує це такими словами: „Ми пізнали і увірували в ту любов, яку Бог до нас має. Бог є любов, і хто перебуває в любові, той перебуває в Бозі, і Бог перебуває в ньому” (1 Ів. 4:16). 

Якось один чоловік прийшов до священика і каже: „Коли слухаю проповідь або духовні науки, перебуваючи у храмі, то все мені ясно і зрозуміло. Але коли повертаюся до праці, до родини, до щоденного життя, то часто роблю помилки, часто роблю не те, що хочу і потрібно. Чому це так?” Отець відповів: „У щоденному житті ти є подібним до подорожуючого темним лісом. І тому потребуєш, щоби хтось йшов біля тебе і освітлював твій шлях. Коли ж Дух Святий увійде в твоє серце, тоді світло твоєї душі буде освітлювати твій шлях. Тоді будеш розуміти, де є добро, а де зло, де є правда, а де фальш і лицемірство, що для твоєї душі є добрим і корисним, а що шкідливим і небезпечним. Молися, щоби Дух Святий просвічував тебе, і твоя душа, що перебуває у темряві, побачила Його світло”. 

Те, що світло є для ока, те саме Дух Святий для душі. Без світла око нічого не може бачити, і тому людина може падати у ями та провалля або натикатися на перешкоди. Без Божої Благодаті, тобто без Духа Святого, наша душа погано розпізнає, де є справжнє добро, а де зло маскується під видом добра. Тому така людина часто потрапляє у різні життєві неприємності і переносить життєві терпіння і проблеми. З приходом же Святого Духа у душу людини приходять всі Його плоди і духовні дари. Вони роблять людину мудрою та щасливою.

Молімося часто до Святого Духа про глибокий дух і благодать щирого покаяння. Пізнаваймо через таке правдиве покаяння Божу любов. Щоб завдяки ній ми ставали духовно сильними, відчували Бога близько себе та щедро зростали в нашій душі плоди істиного миру і радості. Амінь. 

о. Михайло Чижович, редемпторист