Апостол: Ді 1, 1-12 Євангеліє: Лк 24,36-53

Святе Письмо навчає, що Ісус Христос після Воскресіння перебував на землі сорок днів, з'являвся своїм апостолам, переконував їх, що це Він і що Він живий. Навчав апостолів, заспокоював їх, давав їм вказівки на майбутнє, учив розуміти Писання, заохочував до проповідування Євангелія по всьому світі. Обіцяв учням Святого Духа, котрий укріпить їх у вірі та дасть відваги в розумінні й проповідуванні Божого слова. А сорокового дня по Воскресінні, прибувши до апостолів, вийшов з ними, пройшовся недалеко від міста Витанії, потім, знявши руки, поблагословив їх і став возноситися на їхніх очах у небо (пор. Лк 24, 50-51). Ісус Христос своєю силою став підноситися в небо, подібно, як і сам воскрес. Його вознесіння сталося на очах учнів, з котрими Він йшов з Єрусалиму до Витанії, розмовляючи дорогою, відповідав на запитання апостолів, котрі цікавилися земними справами, що стосувалися до відбудови царства Ізраїлю. Господь бажає піднести їх до іншого мислення - бути Його свідками по всій землі після прийняття Святого Духа (пор. Ді 1, 8). Не дивуймося апостолам, а тим більше собі, коли нас завжди тягне до земних справ, а дивуймося тому, що після стількох переконань людина дорожить земними речами й побивається за вигідним життям, ніби її призначення є залишатися жити на землі вічно.

Ісус вознісся на очах своїх учнів, а вони стояли та вдивлялися в небо, не спускаючи з Нього очей до того часу, аж поки хмара забрала Його. На Бога треба дивитися очима віри й так само розпізнавати Його, тому що неможливо пізнати Бога тілесними очима й замало стати Його свідками тільки в зовнішній спосіб. Хмара забрала Христа, апостоли вже не бачили Його, але стояли на місці й пильно вдивлялися в небо, аж поки два мужі в білій одежі стали коло них і заговорили - сказали, що Христос так само повернеться знову на землю. Земного зору не вистачає, аби пізнати Бога, а пізнавши Його з дару віри, слід ретельно готуватися до Його приходу на землю. І в "Символі віри" ми визнаємо і стверджуємо про другий прихід Христа на землю - "судити живих та мертвих".

Святий Іван Золотоустий навчає, що хмара - "символ божественної сили" (пор.: св. Ів. Золотоустий, Бесіда 2 на Діяння). Через ангелів довідуємося про прихід Христа в тілі на землю, щоб судити мешканців землі, - як згадує Святе Письмо (пор. Мт 19, 28; Ді 17, 31). Святитель Іван Золотоустий так говорить про апостолів: "Вони побачили кінець Воскресіння, але не бачили початку; а Вознесіння побачили початок, але не бачили кінця" (там само). Учні, котрі з такими великими труднощами прийняли Ісусове Воскресіння, стали свідками Його Вознесіння на небо, вони не сумнівалися, що це Він, й отримали надію від ангелів, що Він знову прийде. Правда, ангели не вказали терміну, тому що сам Господь говорив: "А про той день і годину ніхто не знає, ані ангели небесні, - лише один Отець" (Мт 24, 36).

Під час Вознесіння Христа на небо зустрічаємося з ангелами, котрі являлися також при Його народженні; коли Ісус перебував на молитві в оливному саду; як свідки Його Воскресіння та в багатьох інших місцях. Святе Письмо розповідає про їхню роль і завдання перед Богом. У Стихирах сьогоднішнього свята молимося: "Як ти, Христе, возносився... ангели, злітаючи перед тобою, кликали: Підніміть брами, підніміть, бо Цар зійшов до Господнього світла слави!" (Світильний Вознесіння). Ангелів бачимо в білих блискучих одежах - як символ чистоти духа та сили готовості виконати волю Бога. Вони також завжди перебувають при нас, дивляться на нас повсякчасно.

Сьогоднішнє свято - свято ангелів і людей, свято неба та землі. Радіймо в цей день і пам'ятаймо, що наша батьківщина на небесах, куди забере нас Ісус Христос з ангелами після останнього суду - воскреслих мешканців землі. Дивімося вгору, не прив'язуймося до земних речей, котрі незабаром треба буде залишити, а зі собою візьмемо лише добрі вчинки, котрі визначаються нашою любов'ю до Творця та ближніх. А вчинки любові, милосердя, терпеливості й покори -світла одежа, в неї одягаймося, щоб у ній воскреснути й вознестися з Ісусом Христом і святими ангелами у вічні радісні небесні простори! Сьогоднішній день - день, коли Христос взяв наше єство і возніс його небесному Отцеві. Туди прямуймо, там наша мета життя!

Храм Вознесення Господнього, м. Львів 17.05.2007.

 † Ігор (Возьняк)
Архиєпископ Львівський, УГКЦ

Книга: "Слово Господнє живе та діяльне", Проповіді

Вхід/Вихід