Дорогі брати і сестри, доброго дня!

Сьогодні мандрівна Церква Рима й усього світу звертається до коріння своєї віри, святкуючи урочистість апостолів Петра і Павла. Останки апостолів, які зберігаються у двох базиліках, присвячених їм, надзвичайно дорогі римлянам і численним паломникам, які приїздять з усіх куточків світу, щоб їх ушанувати.

Я хочу зосередитися на фрагменті з Євангелія (Мт 16, 13-19), який літургія пропонує нам на цю урочистість. Ідеться про епізод, який становить основу нашої подорожі віри. Це діалог, у якому Ісус ставить учням питання про Себе. Спочатку Він каже: «За кого мають люди Сина Чоловічого?» (в. 13). А потім запитує прямо: «На вашу ж думку, хто Я?» (в. 15). Цими двома запитаннями Ісус немовби каже, що одна справа – йти за думкою загалу, а зовсім інша – особисто зустріти Його й пізнати Його таємницю: так відкривається правда. Суспільна думка містить правильну, але лише часткову відповідь; Петро ж, а разом із ним і Церква – вчора, сьогодні й завжди – проголошує з ласки Господньої правду: «Ти – Христос, Бога живого Син» (в. 16).

Протягом століть світ по-різному називав Ісуса: великий пророк справедливості та любові; мудрий господар життя; революціонер; мрійник Божий... і так далі. Як багато красивих визначень. У вирі цих та інших гіпотез вирізняється просте і зрозуміле визнання Симона, званого Петром, людини скромної та сповненої віри: «Ти – Христос, Бога живого Син». Ісус – Син Божий, тому Він вічно живий, бо ж Його Отець живе вічно. Ця звістка, яка благодатно сяє в серцях усіх, хто відкритий до таємниці Ісуса – це не математично вивірена впевненість, але вона значно сильніша, бо вкорінена в зустріч із Джерелом Життя, у саме Життя, Яке стало тілом, видимим і відчутним поміж нами. Ми пізнали цей християнський досвід не завдяки самим собі, це не наша заслуга; його джерело – Бог, благодать Бога: Отця, Сина і Святого Духа. Усе це в зародку містить відповідь Петра: «Ти – Христос, Бога живого Син».

А потім чуємо відповідь Ісуса, сповнену світла: «Ти – Петро (скеля), і… Я на цій скелі збудую Мою Церкву й… пекельні ворота її не подолають» (в. 18). Тут Ісус уперше каже слово «Церква» – і робить це, висловлюючи всю любов до неї, називаючи її Своєю Церквою. Це нова спільнота Завіту, яка спирається не на походження й Закон, а на віру в Нього, Ісуса, Лик Божий. Віра, яку блаженний Павло VI, ще коли був архієпископом Мілана, висловив у чудовій молитві.

«О Христе, наш єдиний посереднику, Ти нам потрібний:
Щоб ми могли жити в сопричасті з Богом-Отцем;
Щоб стали з Тобою, єдиним Сином і нашим Господом,
Його усиновленими дітьми;
Щоб відродились у Святому Дусі»
 (Пастирський лист, 1955).

Нехай за заступництвом Діви Марії, Цариці апостолів, Господь дозволить Церкві Рима й усього світу бути вірною Євангелієві, служінню якому апостоли Петро і Павло присвятили життя.

Дорогі брати і сестри!

Сьогодні вранці тут, на площі Святого Петра, я служив Євхаристію разом із новими кардиналами, призначеними на вчорашній консисторії; я також поблагословив палії номінованих минулого року архієпископів митрополитів, які перебувають у різних країнах. Повторюю вітання й шанування їм і всім, хто їм допомагає. Нехай вони завжди з ентузіазмом і щедрістю живуть служінням Євангелію й Церкві.

На тій самій урочистості я вітав з любов’ю делегацію, яка прибула до Рима від імені Вселенського Патріарха, дорогого брата Варфоломея. Її присутність – це ще один знак спільної дороги сопричастя та братерства, які, дякувати Богу, властиві відносинам між нашими Церквами.

Шлю сердечні вітання вам усім, сім’ї, парафіяльні групи, асоціації та прості католики з Італії й багатьох країн світу, особливо з Чехії, Пакистану, Китаю та Сполучених Штатів Америки. І я бачу іспанські прапори: також з Іспанії... І з багатьох інших країн.

Моє особливе вітання сьогодні адресоване вам, вірні Рима, у день святих покровителів міста. Для цього заходу римська організація «Pro Loco» традиційно прикрасила площу композиціями з квітів, які я бачу звідси: їх створили різні художники, багато груп і волонтерів. Дякую за цю гарну ініціативу та чудові квіткові прикраси!

Зичу всім прекрасного свята. І будь ласка, не забувайте молитися за мене. Смачного обіду – і на все добре!

Франциск, Папа
Ватикан, площа святого Петра
29 червня 2018

Християнський портал КІРІОС за матеріалами КМЦ.

Вхід/Вихід