Дорогі браття і сестри, ми робимо четвертий крок до зустрічі із Благословенним часом Великого Пасхального посту, у якому маємо нагоду ще більше заглибитися у роздуми над нашою Богоподібністю, тобто наскільки ми подібні до Бога і як потрібно відновити в нас Його образ і подобу?
Розповідь про Останній суд ще раз звертає нашу увагу на важливість добрих діл у житті людей.
Ми не самодостатні – потребуємо один одного
Досконалих людей у цьому світі немає і це означає, що ми у своїх недосконалостях потребуємо присутності іншого, котрий може допомогти нам, доповнити у нас те, у чому є потреба. 
Бути потребуючим – це цілком природно.
Не потрібно цього боятися і уникати. У різних ситуаціях і у різний час ми потребуємо допомоги від інших деколи і в дечому більше, інколи менше. Зауважмо, що наші потреби є різними у різний час. Так ми, люди, допомагаємо один одному жити. Добрі діла творять невидимий зв’язок із видимими наслідками!
У цій різноманітності наших потреб і допомоги від інших твориться таке слово як «взаємність», що веде до іншого важливого слова “любов”. Гоподь створивши нас, зв’язав нас зв’язком добрих діл, підтримки, взаємної любові.
Щоправда цей зв’язок взаємності зараз має багато посередників: гроші, домовленості, обов’язки і т.д. Це означає, що допомога хоч існує в цьому світі, але вже з інших причин, відмінних від причини Любові.
Коли людина любить, то вона робить добро вільно і без жодної умови. Коли ж не має любові в добрих ділах, тоді є сортування на достойних і не достойних, на вигідних і невигідних, своїх та чужих, тих, котрі можуть віддячити і тих, що неможуть нічим заплатити…. Коли потребуюча людина потрапляє в чорних список, то навіть, якщо має велику потребу, то все ж може залишиться поза “добротою” інших, які шукають вигоду.
Скільки добрих діл ми не зробили, бо була якась посередня причина?
Ми, Християни, не можемо жити логікою цього світу, адже християни мають жити логікою Христа, який каже: Істинно кажу вам: усе, що ви зробили одному з моїх братів найменших – ви мені зробили.
Причиною наших добрих діл є робити їх задля Христа., який нас полюбив і віддав Своє життя за нас.
Оправдання словами не допоможуть…
Коли буде кінець світу, дехто твердить, що виявляться діла усіх і при такій великій кількості народів ми будемо розуміти один одного. Адже будемо говорити МОВОЮ ЛЮБОВІ, мовою наших діл. Оправдання тут не будуть заспокоюванням совісті, як ми часто з цього користали. Бо Він “відповість їм: Істинно кажу вам: те, чого ви не зробили одному з моїх братів найменших – мені також ви того не зробили.
Ось так ми наповнюємося Його любов’ю і уподібнюємося до Нашого Милосердного Бога, самі стаємо милосердними. Ось так твориться Царство Боже, Царство Милосердя.

о. Віталій Тарасенко