Сайт зачинений. Просимо вибачення за незручності.

Небесний Тато готує нагороду своїм дітям. І тобі також?

Згадуючи про останні часи, у декого виникають неприємні емоції. Навіть у самій назві «Страшний суд» відчувається боязнь перед тією хвилиною, коли відбудеться зустріч усіх із Богом. Природно виникають запитання: чому має бути страх перед зустріччю із всіма і перед зустріччю із Небесним Татом?
Як правило, у людей виникає страх тоді, коли вони зробили недобрий вчинок. Дивлячись на те, що є, людина уявляє наслідки і якщо вони є неприємні, то провокує неприємні переживання.

У духовному розуміння страх є двоякий: страх перед карою і острах втратити те, із чим пов’язано твоє щастя. 
Страх перед карою – рабський страх. Який остерігає нас перед поганими вчинками, а декого і перед добрими, щоб часом не отримати належного покарання. Тому в середині людини є бажання це зробити, а ззовні не показує його і в результаті бажане не виконується. 
Дитина хоче взяти недозволене, але не робить цього, бо буде наказана. 
Страх втрати – це внутрішній стан переживання людини, яка знає ціну того, що має вже і не має жодного бажання його позбутися. Щось подібно до того, коли нам доручили нести дуже делікатну вазу і ми стаємо дуже обережні, щоб часом не спіткнутися чи натрапити на перешкоду, бо боїмося, що впадемо і ваза розіб’ється. Так і святі боялися згрішити, щоб не втратити Божу благодать, чистоту своєї душі. 
Чи то добре, що треба боятися Бога? 
Там де страх – там немає любові. Рабський страх часто віддалює людину від Бога. Бо людина закривається в собі і думає, що Бог не бачить в середині її душі, що не чує голосу її думок, що знає її намірів. Людина ховається від Бога. 
Але чи можливо сховатися від того, хто тебе створив і тебе утримує в житті? Таке лукавство перед Богом переходить в лукавство перед самим собою. Тому страх перед "Останніми днями" – це недосконалий шлях до спасіння, хоча і він може привести Божого Царства. 
Бога потрібно любити 
Якщо страх – це недосконалий шлях, то любов – це досконалий шлях. Є діти, які не бояться батьків: бо їх не поважають, тому роблять все, що захочуть, або дуже сильно їх люблять, тому не роблять нічого погано, що може їх образити, принести біль. 
Дехто навіває страх перед собою і цим хоче показати свою вищість над тими, хто не боїться, щоб інші поважали. 
Господь вибрав інший шлях – це шлях любові. Віддав Свого Сина Єдинородного, щоб відкупити світ і спасти люд свій. Віруюча людина, яка пізнала Божу любов хоче не грішити і цим образити Бога. Віруюча людина Любить Бога, як дитина любить батька. Саме цей Батько в Останні часи дасть нагороду своїй дитині, а хто хтів бути сиротою, хто зрікся Небесного Батька і відкинув братів-сестер на цій землі, той буде відкинутий і для нього буде тоді справжній Страшний суд!

о. Віталій Тарасенко