Завершуємо піст у славі Христа i молимо: Господи, спаси нас!

Дорогі браття і сестри, наступила Квітна неділя. Вона  торжественно уквітчує цей час благодаті, у якому ми мали можливість обновити у нас упалий образ Божий.

У цьому пості ми зробили різні кроки до пізнання себе, пізнання Божої волі щодо нас, пізнання наших ближніх, пізнання того, що впливає на зміни нашого життя.

Піст нас наблизив до Бога!

Можливо хтось був далеко від Бога і тепер повернувся до Нього,  а інші можливо і не віддалялись, але тепер ще більше наблизились до Нього, а можливо є ще ті, хто не наважився зробити крок у життя угодне Богу.

Слово «Осанна» означає “Господи, спаси нас!”Люди у час урочистого в’їзду Ісуса в Єрусалим кричали це “ОСАННА” – усі хотіли визволення: чи від хворіб, чи від політичного устрою, чи чогось іншого … мабуть Ісус своїм входом не оправдав сподівання тих, хто кричав і мріяв на визволення, адже у Христа була  ціль Божа: це спасіння від гріха.

Через гріх прийшли нещастя – через звільнення від гріха прийде щастя

Не випадково Господь при зціленнях відпускав ще гріхи, не випадково постійно закликав до покаяння і навернення, не випадково часто наголошував на прощенні.
Людина, котра звільняється від гріха, перебуває у стані Божої ласки, тобто стає мила Богові, є під захистом і опікою Бога. Такий стан називається блаженним станом. У такому стані людині хочеться робити тільки добро.

Зміни повинні починатися із серця людини

В історії людства скільки було переворотів? Скількох називали визволителями? Скільки надії покладали на уряди, що виведуть до щасливого майбутнього? І у якісь мірі це ставалось, але на скільки часу вистачало такої місійної дії?

Якщо не відбудеться переміна в серці людини, якщо вона не буде перебувати у постійній духовні боротьбі за добро? – всі зовнішні переміни будуть лише зовнішньою ілюзією, яка з часом покаже правдиве обличчя.

Зміни повинні бути поступовими, але постійними

Людство постійно мучить запитання: Чому люди розп’яли Христа, після того, як вони кричали кілька днів тому “Осанна”?
Відповідь точну не знаємо. Мабуть скільки людей – стільки відповідей. Але можемо із певністю відповісти, що якщо би вони далі продовжували голосити

“Осанна”, то можливо би цього і не сталось.

Одного викрику, щоб спастися, як виявилось, було не достатньо. Але достатнім виявився викрик “Розіпни”. Так і є по-сьогодні: для злого вчинку не потрібно багатьох зусиль, а от для правдивого покаяння і навернення потрібно, щоб було ОСАННА (спаси, Господи) – постійне.
Не випадково дехто зауважує: хіба так можна, що  висповідався, вийшов з церкви та знову грішиш. Дійсно, так не можна. Адже, йдеш до сповіді, щоб очистити себе від гріха, Бог тебе приймає і очищує від скверни гріховної, але злий дух не спить і він відразу чекає тебе на порозі церкви, щоб спокусити і знищити щойно даровану Божу ласку. Тому і після сповіді потрібно постійно молити про спасіння: «Осанна», Спаси, Господи! Молитися, щоб уста навіть не склалися до “Розіпни”

о.Віталій Тарасенко