Другий день П’ятидесятниці хотілось би звернути наше розважання на велику роль в історії спасіння третьої особи Пресвятої Тройці – Святого Духа. Здається ми завжди багато говоримо про Святого духа та чи до кінця розуміємо Його важливу участь у житті кожного з нас.

Христос явив присутність Бога у світі пройшовши все через Хрест. Там на Хресті Господь говорить «Звершилось». Слово Спасителя звернене до Отця Небесного. Саме цим звертанням закінчує своє спасительне служіння та посилає Духа Святого у світ. Дух Христа був посланий, щоб преобразити, змінити людей. Пригадаймо собі зараз свято Пасхи. Учні зі страху закрились у домі. Там перебували і до них приходить Ісус. Його перші слова до учнів : «Мир вам. Прийміть Духа Святого». Воскреслий Христос дунув на Своїх учнів, щоби їм звістити Духа Святого. Дух Святий завжди був з Христом, а від Зіслання Святого Духа – Він, перебуває у кожному, хто приймає Христа.

Отці церкви навчають, що Дух та дихання мовою Святого Письма є однаковими по змісту. Кожна жива людина, має дихання, тобто дух людини. І наше природнє дихання має щось спільне до Дихання Бога.

 

Якщо зараз пригадати створення людини, яке є описане в книзі Буття, то побачимо, що Господь творить першого чоловіка із землі, а пізніше вдихнув у нього Своє Дихання, щоб чоловік цей став живим. (Бут.2.7). Це перше творіння та перше народження десь відповідають другому творінню та другому народженню, яке святкується у день П’ятидесятниці. Здається на перший погляд, яке відношення створення людини має до Зіслання Святого Духа, але якщо послідовно це питання розглянути то виникає в чомусь навіть таки схожість. Цей зв’язок між людиною та Диханням Божим відкривається у земному житті та смерті Ісуса. Перш за все, знаємо ми, що Христос воплотився від Духа Святого і Марії Діви. Друге, підчас Хрещення в Йордані на Нього сходить у вигляді голуба Святий Дух. Третє, коли Ісус виходить для служіння та проповіді, коли творить численні чуда та йде Хресною Дорогою всюди і завжди з Ним перебуває Святий Дух. Послідні слова Христа на Хресті : «Отче в руки Твої віддаю Духа Мого»Лк.23.46. Саме в час коли Христос віддає Свій дух Отцю небесному, Він обіймає Своєю любов’ю весь людський рід. В годину Своєї смерті Син Божий дає досконалу відповідь Своєї любові Отцю, тому в цю мить Божа любов через Духа Святого виливається на все людство. Від нині Дихання Бога не обмежується тілом Христа, але Його воскресле Тіло стає джерелом Духа животворящого для всіх і на життя вічне.

Ми тепер повинні дивитись на зіслання Святого Духа не тільки, як чудо, що прославило Апостольську церкву, але як на подію, що суттєво пов’язана зі справою нашого спасіння. Сьогоднішнє свято є не просто добрим спомином з минулого, але продовженням апостольського приготовлення до прийняття Духа Святого, що безперестанно дихає, де хоче. Не тільки апостоли, але як навчає святий Іван Золотоустий й багато послідовників, прийняли цей великий дар Святого Духа. Ми бачимо апостолів, які в страху закрились в Єрусалимській горниці, отримавши Духа стали мужніми, безстрашними проповідниками по цілому світу. Він обдаровує різними Своїми харизмами. Вони віддавали своє життя не боячись своїх кривдників, саме Утішитель їм пригадував усе, що вони пізнавали в тій «малій семінарії» навчаючись біля Ісуса протягом трьох років проповіді Христа.

Нас нині Церква зібрала на богослужіння щоб і ми призивали Утішителя Духа Істини. Кожного разу під час відправ Святої Літургії Господь через Святого Духа нас благословляє. Кожен виходить із храму отримавши благодать так необхідну для нашого повсякденного життя. Ми у своїх щоденних молитвах просимо Святого Духа «…прийди і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни…» та до кінця напевно не розуміємо навіть про що просимо. Тому маємо нагоду розважити про дії Святого Духа у житті людини.

Кожен з нас говорить, що по своєму розуміє як діє Святий Дух. Тому хотілось би висвітлити позицію Церкви стосовно цього питання. Для початку подивімось як Він з’являється – у вогняних язиках. Маємо розуміти те, що Святий Дух є нематеріальний вогонь, Який діє двома силами світлом та теплотою, тобто світлом віри та теплотою любові. На іконах Його зображають у вигляді, як вогняних язиків так і голуба. Та це тільки символи, які нам відкривають далеко не всі грані Його природи, а тільки ту малу частину, якою би можна було б виразити деякі дії, що описані у Євангелії. Дії Святого Духа пробуджують людину від сну та захоплення світом, всього, що є у ньому і полонить чи відволікає серце людини. Після Його втручання у наше життя веде людину до покаяння. Саме до Святого Духа молимось щоб пригадати собі гріхи перед святою сповіддю і Він Своєю благодаттю відкриває нам те про, що ми вже давним-давно забули. Коли людина не творить у житті перепон Його діям Він нас веде тісним шляхом самовідречення. Ця благодать від спілкування з Ним перемінює все у житті людини. На жаль ми повинні визнати, що не до кінця розуміємо цю інтервенцію у наше життя, тому деколи поступаючи за власним розумом набиваємо собі ще не раз багато гуль. Нам є важко досить збагнути природу третьої Особи Пресвятої Тройці. Господь пояснює Никодиму про дії Святого Духа на прикладі фізичних явищ : «Вітер віє, куди бажає, і шум його чуєш, а не відаєш, звідки приходить і куди відходить. Так бо із кожним хто народжується від Духа». Ів. 3.8. Апостол народів св.Павло вчить нас той, хто пізнав Бога та отримав від Нього Святого Духа має «мир та радість» Рим.14.17.

Для нас важливо знати, що всі ми вперше отримуємо Духа Святого через Святі Тайни Хрещення та Миропомазання, але своїми гріхами не можемо утримати Його благодать у собі. Тому просімо всією церквою «прийди і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни...» щоб за благодаттю Святого Духа повернути собі той блаженний стан перебування з Богом та цією радістю ділитися зі своїми ближніми. Амінь.

Протоієрей Тарас Огар. Парафія Святої Параскеви