В цей самий день, в який був даний колись на горі Синай закон в дусі рабства в боязнь смерті; в цей самий день зійшов сьогодні від Сіона «закон Духа життя, свободи, усиновлення» Рим.8, 15. 2; Ми повинні розуміти, те що не осягнуте тілесним Ізраїлем оправдання закону виповнюється у дітях віри, які ходять по духу Рим. 9, 31; 8, 4.

Справжнє торжество не є просте спогадом з минулого, але продовження Апостольського приготовлення до прийняття іншого Духа, що повсякчас дихає, там де хоче. Апостоли, як описує книга їхніх діянь, після тривалих та спільних молитов, наповнилася Духа Святого, і не тільки Апостоли, але, згідно із вченням святого Йоана Золотоустого, і ті що перебували з ними учні, «зібралось їх разом яких 120» Дії 1.15 , наповнилися всі. Сьогодні церква, як і в Єрусалимській горниці, всіх нас присутніх у цьому храмі заохочує, щоб ми всі разом закликали Утішителя Духа істини, нехай прийде і вселиться в нас.

Спосіб, яким людина отримує благодатні дари, є єдиний - це не роздільні дії Святого Духа, які, однак, в людині починаються і припиняються, зменшуються та зростають, тривають і прискорюються, отримують різні направлення і види; завжди відповідають усій готовності особи що має отримати, але ніколи не залежить від її бажання. «Чому благоволив бути Бог Отець і що виконав Бог Син, це подарувати своїм вибраним зійшов сьогодні Дух Святий» єп. Феофан Вишенський.

Бог Отець, від вічності бажав врятувати людство, за різними діями Божого промислу в Старому Завіті Він вже готував це спасіння; Бог Син, виконуючи волю Отця Небесного, приніс Самого Себе в жертву за гріхи людей, ставши єдиним рушійним знаряддям нашого спасіння; Бог Дух Святий закінчив всю справу Божественного домобудівництва, з'явившись для того, щоб допомогти нам засвоїти плоди спокутної Жертви Христової, через вилікування наших душевних недугів, через очищення нас від всякої гріховної нечистоти і скверни, через переображення переміни нашого єства в нове творіння , яке стане здатним до вічного нетлінного життя, для якого ми й були створені спочатку Богом, і якого позбулися через гріхопадіння прабатьків.

Тільки одного разу зійшов Дух Святий у великій день П'ятидесятниці, і з того часу, згідно з Христовою обіцянкою, яку Він дав Своїм Божественним ученикам на Таємній Вечері - Ів.14.16-17, Святий Дух завжди і без змін перебуває в істинній Церкві і подається віруючим через законно-поставлених їм пастирів Церкви. Церква - це і є «Царство Боже, що прийшло в силі», про яке пророкував Господь під час Свого земного життя Мр.9. 1.
Царство Боже - це Царство Духа Святого, який є «Скарбом дібр» і «життя Подателю», так співає про нього Свята Церква. Він є і наш «Утішитель» який до всіх хто в бідах і скорботах поспішає, Він - «Дух істини», який наставляє нас, за словом Христовим, на всяку істину Ів.16. 13

Ось чому без благодаті Духа Святого неможливо для нас спадкоємство Царства Божого, неможливе вічне спасіння, для якого ми створені і призначені нашим люблячим Отцем-Богом і яке ми втратили через гріх.

Дух Святий зійшов для того, щоб відродити нас до нового, нетлінного життя нашу зіпсовану гріхом природу, очистив її від всякої скверни плоті і духу, - створив нас « у Христі …нове створіння» 2 Кор.5. 17. Зрозуміло тому, від чого великий російський подвижник і молитвеник преп. Серафим Саровський навчав, що «ціль християнського життя є стяжання Святого Духа Божого».

Через Зіслання Духа Святого з'явилася на землі Церква Христова, як скарбниця і подателька благодаті Святого Духа, яка викладається всім істинно-віруючим членам істинної Церкви за посередництвом церковних таїнств. В цих таїнствах кожен істинно-віруючий стає причасником Духа Святого і сам стає храмом Духа Божого, як запевняє нас в цьому св. апостол Павло: «Хіба не знаєте, що ви - храм Божий, і що Дух Божий у вас перебуває » 1 Кор.3. 16.

Св. Симеон Новий Богослов повчає, що ціль нашого життя є в тому щоб виконувати Божу волю через прийняття Святого Духа, цей ж учитель Церкви закликає нас до великого подвигу, до тяжкого, тернистого, скорботного шляху, який веде до відкриття в нас благодаті Святого Духа

Що представляє собою цей шлях, повчає нас преп. Антоній Великій: «Я молився за вас,- говорив він колись своїм учням,- щоб змогли і ви отримати того великого вогняного Духа, Якого отримав я. Якщо хочете отримати Його так, щоб він був у вас, то принесіть перш за все посильну тілесну працю і смирення серця, і візьміть свої помисли на небо, день і ніч, шукайте з у правоті серця Духа цього вогняного, - і він дасться вам назавжди і навіки ... І Він, коли увійде у ваше життя, відкриє вам вищі таємниці, віджене від вас страх людей і звірів, і буде у вас небесна радість день і ніч і будете в цьому тілі, як ті, які вже перебувають у Царстві небеснім ».

Згадайте: в Сіонській світлиці зібрались прості галілейські люди - найближчі учні Христові і Пречиста Його Матір. Це були дуже боязкі, не мають ще твердого певного розуміння недавніх подій люди. А вийшли звідти вже переконані вісники вселенської істини, готові йти куди завгодно і вчити всі народи. Сміливо говорити, що розп'ятий Ісус є Месія - Христос.

З цього моменту апостоли отримали свідоме і чітке уявлення про Бога Отця, Який з любові Своєї до людей послав на землю Свого Сина; про Сина, що зійшов на землю і постраждалому за весь рід людський, і про Духа Святого Утішителя, який осяює Своєю благодаттю всіх, хто готує себе до сприйняття Його.

Віддаймосебе Його всесильним діям; приведемо до нього наші думки і бажання від змішення плоті і світу ; закличмо із глибини нашого падіння, та нехай зійде на нас Він і Своєю благодаттю, заступництвом Спасителя нам набуте, очистить, просвітить, обновить, освятить і спасе, Благий, душі наші. Амінь.

Протоієрей Тарас Огар. Парафія Святої Параскеви