Знаємо з історії, пам’ять про великих людей, які зробили щось визначне для суспільства завжди вшановували їхні послідовники ставлячи по містах і селах їм пам’ятники, погруддя чи пам’ятні дошки, викарбовуючи для історії їх імена чи подвиги, які вони вчинили за своє життя. Та для нас християн є цікавішим те, що на світі в пам’яті живе незлічима кількість героїв, пам’ять про яких ніколи не згасає, а навпаки вона з дня на день зростає. Цих людей ми називаємо святими. Святий Іван Богослов в об’явленні згадує про них, як про великий натовп, перелічити яких ніхто не міг. Безсумнівно апостол і євангеліст Іван Богослов говорить саме про них, як про святих. Святий апостол Павло у посланнях до Євреїв говорить про великий соньм святих, яких саме Господь зберіг для нас, щоби ми з вами могли їх наслідувати.

Проте, що серед того вибраного Христового воїнства є присутні українські святі, ми з вами можемо говорити без жодного перебільшення. Власне вони своїм життям та подвигом свідчили про ті великі цінності, які почерпнули із євангельської науки Спасителя.

День пам’яті святих українського народу вказує нам на то духовне небо під яким творилась, розвивалась та жила українська земля. Звичайно, що багато є ще таких, хто закидає нам про святість життя святого рівноапостольного князя Володимира до його навернення. Але як ми подивимось то багато святих до свого навернення жили поганським життям. Тому ми оцінюємо той великий вклад, який зробив князь Володимир для нашої Батьківщини прийнявши Християнство. Охрестившись святий князь дає приклад своїм підлеглим. Бажання святого Володимира та його оточення охрестити Русь-Україну втілилось у життя. Після цього святий запросив на Україну чимало духовенства з Візантії, які духовно окормлювали наших предків. Вплив Христової науки давав вже і свої плоди у перші століття християнізації України, а це зародження на берегах Дніпра монашества – Києво–Печерська Лавра. Зараз хтось може говорить, що Києво-Печерська Лавра належить до УПЦ Московського Патріархату, тому всі святині і святі (а це 226 нетлінних мощей українських подвижників - монахів, чудотворні ікони, храми) все це є надбанням православної церкви Московського підпорядкування, але ми повинні знати, що святі Божі угодники, які подвизались у цій святій обителі є святими для цілого українського народу, бо ми маємо спільну історію та традиції до офіційного прийняття Православною Церквою умов Берестейської Унії 1596 року. Тому всі святі і всі святині є спільним надбанням та історією для всіх християн нашої Батьківщини. Перші мученики князі Борис і Гліб, які стали мучениками за віру і отримали свій вінець «дякуючи» рідному братові Святополку. Про наших святих можемо говорити дуже багато а це пратулинські мученики, віленські монахи василіяни, святий Йосафат і т.д.. Але є ще багато таких співвітчизників, яких Церква просто ще не канонізувала або їхнє життя та діяльність досліджують беатифікаційні комісії. Ось наступного тижня ми будемо згадувати пам’ять тих наших попередників, яких проголосив Вселенський Архієрей Іван Павло ІІ перебуваючи із своїм пастирським візитом на Україні в 2001 році.

«Свій національний Хор Святих – це найміцніша основа кожної нації, бо коли міцна духовна основа тоді і міцна нація»,- митрополит Іларіон (Огієнко).

Своїм подвижницьким життям наші українські святі перемогли гріх, диявольські спокуси. Вони стали нашими небесними заступниками та є тим дороговказом у духовному житті вказуючи нам як потрібно його проводити. З прийняттям Християнства в наших предків змінились цінності у житті, свідомість, нова віра творила велику просвітницьку діяльність серед людей. Якщо ми подивимось ще до минулого століття, багато знатних людей, князів доживали свої останні роки життя прийнявши «ангельський образ», тобто йшли в монастир. Цей дух Христової віри допомагав усім українським святим неодноразово долати всі випробовування у житті.

Сьогодні ми чуємо уривок з Євангелія про сотника, який просить здоров’я для свого підлеглого. Так напевно і всі святі українського народу перед престолом Всевишнього просять того духовного добра для всіх нас. Завжди пам’ятаймо за наших небесних заступників і просімо у них тих ласк, яких так потребуємо для спасіння наших безсмертних душ. Амінь.

Протоієрей Тарас Огар. Парафія Святої Параскеви