В останніх словах сьогоднішнього Євангелія Господь звертає нашу увагу на св. тайну Євхаристії: «Хто їсть Моє Тіло і п’є Мою Кров має життя вічне.» Всі практикуючі християни належно оцінюють те, що зробив наш Спаситель на Тайній Вечері, залишаючи нам св. Євхаристію. Наша Церква вчить, що християни приймаючи св. Причастя в таємничий спосіб єднаються з Христом тому, що в кожній частинці роздробленого Агнця є присутній весь Христос.
Не можна людським розумом пізнати Таїнство Євхаристії. Пізнання цієї св. тайни переходить можливості людського розуму, але завдяки переданню та вченню Матері Церкви, завдяки повчанню св. отців нам відкривається велика глибина цієї таємниці.

У своєму щоденному житті ми дуже часто нехтуємо тим запрошенням, яке дає нам Христос. Але якщо ми подивимось на історію Христової Церкви, то побачимо, що з перших часів, з апостольських часів всі присутні на Божественній Літургії приймав св. Євхаристію. Згодом ця практика змінюється, вірні причащаються не щодня, але вже чотири раз на тиждень. З плином часу ця практика для вірних видозмінюється вони приймають св. Причастя тільки в неділю і свята. Сьогодні можемо сказати, що більшість з тих, хто вважає себе практикуючими християнами причащаються в часі всіх постів літургійного року, а всі решта в кращому випадку це роблять один раз в році. Коли ми подивимось на плоди св. тайни Євхаристії, то побачимо,що ми багато тратимо. Якщо знову повернемось в часи перших трьох століть християнства то бачимо, що ті, хто не приступав до св. Причастя, були під забороною, такою своєрідною покутою. Для християн тих часів бути під забороною це велика втрата у духовному житті. Це була велика пляма на честі та репутації людей в суспільстві чи спільноті. Скільки би сьогодні було таких людей з тим клеймом, якщо би до цього часу Церква користувалась цим апостольським правилом? Напевно що більша половина нашої парафії була би під забороною. Звідси виникає цілком риторичне запитання: «Хто забороняє вірним сьогодні приступати до св. Причастя?» Наше людське «Я», наш розум стають нам на перешкоді у виконанні цієї доброї практики. Ми завжди знайдемо тисячу переконань на користь того, щоб не приступити до св. тайн, ми свідомо чи несвідомо можемо визнати, що ми цього дуже сильно боїмось. «А може св. Євхаристія справді змінить моє життя?» - думаємо ми, але на даний час ми до таких змін у житті зовсім не готові. Нам просто не вигідно це робити, бо потрібно змінюватись. Змінювати свій спосіб життя, залишати компанії, злі товариства, а до цього ми не є готові.
Церква наголошує, що вірні які приймають св. Євхаристію отримують від цього певні плоди. Св. Євхаристія запалює в нас живу любов до Христа, вона возносить серце людини до Бога. Людина, яка отримує цей великий дар єднається з усіма вірними і становить одне Тіло Христове разом з Ісусом Христом. Ця свята тайна зароджує добрі вчинки, а тому той, хто приймає її не хоче більше грішити, щоб мати можливість знову прийняти до свого серця Ісуса. Таке часте євхаристійне спілкування будує людину у духовному житті. Св. Євхаристія дає також велику силу протистояти спокусам, вона стримує нападки темних сил. Всі ми добре знаємо, що коли наступають спокуси нема кращого захисту для людини, як прийняття св. Причастя. Праведний Йоан Кронштадський говорить: «Коли на тебе находять нечисті думки, старайся частіше приступати до св. Євхаристії», і це «святе лікарство» вилікує твою духовну недугу. Ця свята Тайна оживляє душу і тіло, зцілює їх дає їм силу. Скільки ми з вами знаємо випадків, коли людина приймаючи св.Євхаристію отримує зцілення, коли не тільки відбувається зцілення тілесне, а головно духовне. Євхаристія дає нам велику силу і відновлює в нас ту чистоту душі, яка була у первородного Адама. Кожен хто приймає Євхаристію хоче бути досконалим, чистим і для тог змагається у своєму щоденному житті за ради того щоб осягнути чистоту свого серця, щоб у чисте серце запросити та прийняти Євхаристійного Ісуса.
Св. Партеній Київський говорив, що завжди про себе так молився : Господи, Ісусе, живи в мені, і мені дай в Тобі жити. І почув тиху відповідь Спасителя: «Хто їсть Моє Тіло і п’є Мою Кров має життя вічне» така була відповідь цьому подвижнику на його праведну і щиру молитву.
Сьогодні кожного з нас присутніх у храмі запрошує Господь, Він стукає в кожне людське серце і хоче там зробити Собі помешкання. Давайте не будемо відмовляти Йому в цьому.
Сучасний російський подвижник о. Олексій Мєчєв сказав: «Причащайтесь частіше і не говоріть, що недостойний, якщо так будемо говорити то ніколи не будемо причащатись. Ви думаєте на Землі є хоч одна людина яка є справді достойна?» Дуже часто люди відмовляються приймати до свого серця Христа і все це є через закиди в сумлінні, яке не дозволяє їм це робити. Для таких вирішенням їхньої проблеми є інша св. тайна – Сповідь. Вона допомагає нам очиститись і тоді можемо приймати до свого серця найчистіше і найдорожче – Ісуса.
Просімо нашого Небесного Владику, який встановив цю св. тайну для того щоб ми про неї не тільки багато знали, але й багато користали. Господь хоче бути у нашому серці, відкриймо свої серця на запрошення Спасителя і даймо Йому можливість нас змінити. Амінь.

Протоієрей Тарас Огар. Парафія Святої Параскеви