Батьки св. Димитрія Солунського довший час не мали дітей. Батько обіймав уряд проконсула в Фессалоніках ( сучасне м. Салоніки, слов’яни називають це місто Солунь) разом з дружиною були таємними християнами. Після народження Димитрія, його охрестили в домашній церкві, в якій напевно він і виховувався та формувався як християнин. Після смерті батька імператор Галерій Максиміан в305 р. запропонував працю при дворі. Після певних випробувань імператор переконався у військових та адміністративних здібностях Димитрія і призначає його проконсулом Фессалоніків, тобто посаду, яку обіймав батько святого. Попри велику свою посаду святий продовжував спілкуватись з християнами, допомагав бідним. Попередник Галерія Максиміана – Діоклеціан був стриманим щодо переслідувань християн і майже 20 років Церква не мала жодних переслідувань. Під час військового походу Галерій Максиміліан довідується, що його проконсул є християнином і багато римських підданих, захоплених його прикладом, обернув в християнство, гніву імператора не було меж. Повертаючись з походу в Причорномор'я, імператор вирішив вести армію через Фессалоникі, повний бажання розправитися з солунськими християнами. Тоді він вирішує перевірити на вірність святого. Димитрій довідавшись про те, що про його релігійні переконання знає імператор, через свого слугу Луппу роздає майно убогим та потребуючим, а сам на себе накладає піст та готується до мученицького подвигу.

Після приїзду імператора Димитрій перед ним свідчить про свою приналежність до Христової Церкви та свою готовність за це постраждати. Він викрив неправду і суєтність римського многобожжя. Після таких слів його схопили і повели в темницю. Ангел зійшов до нього в темницю, утішаючи і укріплюючи в подвигу. Після того як Максиміан довідується, що Нестор підкріплений словом Св. Димитрія перемагає Лія, бажає швидкої смерті святого. Після численних катувань великомученик віддає свою душу, а милостивий Господь відразу винагороджує та прославляє свого вірного воїна. Луппа, вірний товариш та слуга мученика Димитрія зберіг одяг святого, на якому залишилась мученицька кров. Прикладаючи до недужих цей одяг відбувались оздоровлення та зцілення. Тіло святого Димитрія викинули на поживу диким звірям. Християни довідавшись про такі дії слуг імператора одразу ж віднайшли тіло святого та належно поховали.

Місцеві християни дуже пишались, що мають такого великого заступника у місті, а тому вирішили побудовою святого храму на місці поховання увіковічнити пам’ять великомученика Димитрія. Після 313 р., над могилою вони хотіли звести святиню. Коли відкрили гріб святого надзвичайне благоухання рознеслось в повітрі. Тіло Димитрія збереглось нетлінним, а його святі мощі виділяли благоговійний запах.

Коли царював грецький цар Маврикій турки обступили місто і хотіли його захопити. Один богобоязливий християнин на ім’я Ілюстрій молився в храмі Св. влмч. Димитрія про вибавлення від ворогів. У храмі Ілюстрій став свідком видіння. До храму ввійшли два ангели, вони зустрілись з Димитрієм. Ангели повідомили про Божий наказ залишити місто, бо Господь хоче місто за гріхи, видати в руки ворогів. Святий просив, щоб Господь змилувався над мешканцями цього міста, після чого Димитрій повернувся до своєї гробниці. Наступного дня Ілюстрій розповів про видіння мешканцям міста, чим всіх морально підтримав. На сьомий день облоги міста вороги без усякої видимої причини почали утікати звідти. В результаті облоги міста були знищенні всі хлібні запаси і почався голод. Коли наступив голод в цьому краю, він обходив морські пристані та наказував купцям роздавати пшеницю та інші продукти для голодних та бідних. В такий спосіб Фессалоніки були врятовані.

Через сто років один іллірійський вельможа на ім’я Леонтій, отримавши в цьому відпустовому місті зцілення від тяжкої недуги. Захотів з цієї нагоди побудувати храм. Під час розібрання храму там було віднайдено святі мощі Димитрія, з них витікало святе благовонне миро. З тієї причини його називають мироточцем.

Коли благочестивий цар Юстиніан побудував в Константинополі на місці з горівшого новий великий храм на честь Софії Премудрості Божої, то послав в Солунь (Фессалоніки) своїх вірних слуг, щоби вони принесли для новозбудованого храму частицю мощей Димитрія. Коли слуги приступили до ковчегу з мощами святого звідти вирвався стовп вогню і було чутно голос, який забороняв доторкатись до святих мощей. Укладач житія святих Метафраст за його працю та любов до цього міста називає святого – другим апостолом Павлом.

Складаємо свої подяки святому воїну Христовому Димитрію за отримані ласки та вислухані всі наші молитви. Святий великомученику Христовий Димитрію моли Бога за нас грішних. Амінь.

Протоієрей Тарас Огар

2проповідь

На духовному небосхилі є багато різних зірок. Як говорить святитель Григорій Палама : «Серед них сіяє явно і вельми виділяючись, по серед багатьох - особливо сьогодні оспівуваний і шанований нами, покровитель міста Солуніки; велике чудо всесвіту, велика прикраса священної Церкви, великий в усьому, чудотворець і мироточець Димитрій ! Без перебільшення він серед Мучеників, як би серед зірок, є тим великим світилом».

Справді не стільки вони для нього, скільки він служить для них і є тою великою похвалою для всієї Церкви. Що ж є для нього було цінністю, метою за ради якої він так жив? – Напевно що це були непохитна віра, безконечна благодать, божественне і не розкрадиме багатство богоугодних діл, тому сьогодні св..Димитрій представляє собою велике надбання християн - будучи сам як скарб на небесах, він доповнив ті небесні скарби; краще ж сказати - перейшов від землі на небо, ще й за життя і нині коли він взятий від землі, представляючи собою найбільшу велику духовну красу.

«Так і по старанності і по благодаті,- у своєму слові похвали св.. Димитрію, святитель Григорій Палама порівнює його із старозавітнім Йовом. - Не було рівного йому на землі; більше того, в усьому божественному, навіть Йов не був подібний, якому в ті часи, як написано (в Св. Письмі), не було подібного на землі: бо він був бездоганним, праведним і благочестивим».

Раніше старозавітній Йов був тим прикладом взірцевого духовного життя, Димитрій пізніше став відомим, але він мав над Йовом одну і дуже суттєву перевагу – дівство. Саме дівство св..Димитрія показало його вінценосцем та переможцем над плоттю, над своєю юністю. Йов у своєму житті переніс дуже багато випробовувань, і великомученик так отримав дуже багато тяжких ударів, борючись із злом до крові протистояв йому. В духовних роздумах він був вищий від Йова, а своїми знаннями був навіть предметом подиву, ніхто не міг збагнути звідки стільки знань в собі вмістив цей благочестивий юнак.

Після смерті його батька імператор Максиміан за благородні і мужні якості душі Димитрія поставив його самого воєводою Солуні, наказавши йому при цьому винищувати в своєму місті християн. Проте святий Димитрій по приїзді в Солунь, навпаки, дав християнам свободу і сам відкрито визнав себе християнином, про що і було донесено цареві.

Св. великомученик Димитрій не тільки не приховав, що він християнин, а бачимо навпаки з рішучістю і великою мужністю проповідував св. віру і своїм прикладом підтримував Солуньських християн в переслідуваннях і стражданнях.

Після повернення з війни Максиміан заїхав в Солунь і коли дізнався, що святий Димитрій дійсно християнин, то зняв його з посади воєводи і наказав заточити в темницю.

Ось великомученик Димитрій Солунський вже в темниці, молиться там, служить своїм ближнім, знає звичайно, що його чекає і чекає цього з радістю. Адже ми не раз говорили про те, що коли святі мученики йшли на свою смерть - йшли радісно. І для всіх було ясно, що вони помирали, як переможці, а переможеними були їхні вороги, яким зовсім не того було треба, щоб їх убити, а щоб вони відмовилися від віри.

Мучитель цар влаштував на площі видовище. Там був споруджений високий поміст. На цьому помості був богатир, чорний негр, Лій по імені, величезного зросту, гігантського статури і неймовірної фізичної сили. І ось мучитель влаштував таке видовище: на цей поміст сходили один за іншим християни, і тут від християнина потрібно відректися від Христа. Якщо він не відрікався, то він повинен був піднятися на цей високий поміст і вступити з Ліем в боротьбу. Цей звіроподібний богатир відразу, звичайно, міг зламати будь-який опір і скидав жертву з помосту вниз, а там був цілий ліс копій стояли воїни з списами, піднятими гострими кінцями вгору, і християнин падав на ці гострі списи.

Цією площею проходить юнак Нестор, про якого ми би нічого і не знали, якби не його дивне бажання, про яке ми згодом довідаємося. Відомо тільки, що він був побожний по життю, був гарний собою, у добрій фізичній формі. Рівнятися з Ліем він не міг по силі, той був надзвичайно сильний. Але й Нестор був міцний хлопець. І ось він проходить по площі. Бачить, щось незвичайне. Запитав, що це таке? Йому сказали. Загорілася душа чистого юнака, кинувся він туди і оголосив себе християнином. Цар наказав йому піднятися на поміст. Але перед тим, як піти на цей подвиг, довідавшись про те, що відбувається, Нестор, знаючи, що в темниці перебуває великомученик Димитрій, пішов до нього взяти благословення старшого на свій подвиг. Радісно зустрів його великомученик Димитрій, благословив його на цей подвиг і сказав: «Ти переможеш Лія силою Христової, і сам помреш за Христа». Радісно кинувся Нестор туди. Піднімається на поміст. Лій кинувся на нього. Нестор осінив себе хресним знаменням, закликав ім'я Христове і кинувся, в свою чергу, на грізного противника, здолав його і скинув на списи, на які Лій скидав попередні жертви.

Довідавшись, що перемога Нестора була з благословення св.Димитрія імператор наказав його стратити.

Тут, у в'язниці, страстотерпець був заколот списами. Так за сповідання віри Христової він прийняв славну мученицьку кончину і відійшов до Господа. Ось короткий розповідь про життя і подвиг його.

Віру зберіг і своє життя довершив св.великомученик у страсі Божому. Стоячи завжди на сторожі свого серця він не гнівався навіть на своїх мучителів, а більше того молячись за них змінив їхнє життя. По блаженній смерті Димитрія місто Солунь отримало великого покровителя в особі святого.

Приклад життя святого Димитрія є важливим для кожного з нас, адже дивлячись на його життя ми отримуємо духовне підкріплення і натхнення у щоденній нашій боротьбі.

Сьогодні заносимо свої молитви до святого великомученика і мироточця Димитрія і просімо щоб він біля Престолу Всевишнього молився за нас грішних. Амінь.

Протоієрей Тарас Огар, парафія святої Параскеви

Вхід/Вихід