Дорогі в Христі браття і сестри! Сьогодні настала перша неділя Великого посту - благодатного часу, який мав би змінити наше життя і поставити його на щабель ближче до святості.
Ця перша неділя у календарі зветься Неділею православ’я. І тут не мається на увазі вузькоконфесійне значення цього слова, а радше богословське. Так, в контексті цієї неділі спогадуємо перемогу Церкви над єрессю войовничого іконоборства, в якій патріархом Тарасієм було скликано Вселенський собор, що скартав і засудив єретиків та підтвердив православне почитання ікон. За цим вченням Матері-Церкви, почитання образу передається Первообразу: наприклад, вшановуючи ікону із зображенням Ісуса Христа, вшановуємо Самого Христа. А говорячи про образ, варто нам бути свідомими, що кожна людина і є образом і подобою Божою. Цей привілей - бути створеними по образу Божому - одночасно ставить перед нами і ряд вимог.
Образ Творця. Оскільки людина - творіння, сотворене по образу Творця, то ми є покликані продовжувати Його творчу дію. Бути тими, хто кличе до буття, співбудівничими Царства Божого на землі, а не тими, хто руйнує і нищить це життя. Кажучи про життя, маю на увазі не тільки життя людей, а й всіх живих створінь, які Творець покликав до буття і нам поручив їх порати і доглядати.
Світ - ікона Божої любові. Коли дивитися на увесь світ, красу і гармонію, яку вдихнув Творець, то можна побачити велику Його любов, яка покликала до життя цю мертву матерію. Бог - любов, а тому цей світ - Його творіння - і є іконою (образом) любові Божої. Відтак, ми, які хочемо любові, шукаємо її крізь ціле наше життя, які є покликаними до існування в любові Творця, маємо навчитися любити Його творіння. А відтак - зможемо сподобитися і жити в любові вічно.
Гідність. І, накінець, третє: це - гідність бути людиною. Сьогодні багато ми чуємо про права та гідність людини. Але чи справді сучасне суспільство, в якому поруч знаходяться ті, в кого є усе, та ті, кому бракує елементарного, де помпезність межує з убозтвом, де життя на широку ногу не помічає тих, то висить на волосині від смерті, дійсно захищає і утверджує ці права й гідність людини? Хіба таке суспільство зможе випрацювати парадигму гідності людини? Саме тому, шукаючи образу правдивої гідності, повертаємося до Христа. Милосердного Сина Божого, Який казав, що у кожному нужденному і спраглому, голодному й недужому, немічному і потребуючому і є Він - Ісус Христос. Це Він повернув нам гідність бути синами Божими: через щире покаяння й навернення. Він - Той, Хто милостиво повернув нам, прощеним Ним Його блудним синам і донькам, перстень на руку та ризу світлу дав і одягнув її на нас - замість обдертого лахміття на наших грудях. Ось Хто не імітував, а по правді турбувався і дбав про гідність людини: задовго до нашого сьогодення.
І тепер оці, на перший погляд, розкидані і не пов’язані між собою тези, складімо як пазл до купки - в контексті сьогоднішньої неділі - та завдамося питаннями: чи відповідає наше суспільство... Та що там суспільство: чи відповідаю саме "я" тій іконі, тому образу, на Чию подобу я створений/створена? Чи світ, який маємо, схожий на той первісний рай - Едемський сад, який нам був заповіданий і переданий? Чи те, що ми називаємо любов’ю земною, за якою женемося в житті, схоже на ту любов, до якої ми покликані? Чи своїм життям ми насправді шукаємо зустрічі з Христом? Чи дійсно готові ми відгукнутися на Його запрошення і зустрітися з Ним? Так, як, приміром, відгукнувся Натанаїл у сьогоднішньому Євангелії. І наостанок: чи ми, бува, не втратили цю гідність бути створеними на образ і подобу Божу?
Навіть якщо на ці питання відповісти нам буде важко, навіть якщо більшість із них заставляє нас опустити очі долу… Все одно пам’ятай, брате і сестро: раз ти чуєш це слово, в тебе ще є реальний шанс все змінити, бо зустріч з Христом змінює життя. Ти наразі перебуваєш в благодатному часі Великого посту, коли є цей благодатний шанс до щирого покаяння і навернення. Є шанс врятувати себе і світ, в якому живеш, є шанс дійсно відчути, що ти - люблений Богом і полюбити Його. А також й усе те, що Він створив, всім серцем; є шанс віднайти втрачену гідність і бачити у кожному ближньому Христа. Є шанс на зцілення і спасіння. Дій! Амінь.
о. Тарас Дзьоба для ecoburougcc