У третю неділю Великого посту (Хрестопоклінну) Екзарх Харківський Владика Василій (Тучапець) очолив Святу Літургію у храмі св. Миколая Чудотворця м. Харкова. Архиєрею співслужили парох храму о. Микола Семенович та о. Роман Гриджук з Тернополя.

У цей день Владика звернувся до усіх присутніх словом проповіді.

“Чому Церква виставляє сьогодні хрест і почитає його? Адже хрест у стародавньому світі був знаряддям ганебної смерті для найбільших злочинців?

Господь, Який створив людей, сказав їм, що зі всіх дерев можете споживати дари, але з цього одного дерева - дерева пізнання добра і зла, яке є посередині раю, не можете споживати. Саме це дерево стало причиною, що постало те інше дерево, це хресне дерево. Диявол в образі змія, який дуже хитро спокусив людину, сказав їй: «скуштуйте і станете як боги». І людина спокусилася на цю - таку горду, можна сказати, думку: стати як бог. Єва скуштувала цей плід і також скуштував Адам. І що ж? Стали як боги? Ні, не стали як боги, але навпаки:стали тлінними людьми і смертними. Замість того, щоб стати безсмертним як бог, як вони собі думали, стали смертними людьми, які втратили те, що Господь їм дав. І це не тільки наступила смерть тіла, але, так як людина складається із душі і тіла, так само і смерть прийшла для душі і для тіла. Якщо смерть для тіла – це є відділення душі від тіла, то смерть для душі – це коли від неї відділяється Дух Святий. І саме тоді, коли люди скуштували цей плід, вони померли душею (духовно). Дух Святий, Божественна благодать відступила тоді від них. І хоч померли вони тілом на багато пізніше, як говорить Святе Писання, через 930 років від цього часу помер Адам тілом, але духовно помер відразу. Тому Господь в своєму Провидінні вибрав інше дерево, щоб через нього людині знову привернути цю Божественну благодать, яку вона втратила. В середині посту, у третю неділю Великого посту, Церква виставляє дерево, дерево хресне і вшановує це дерево як знаряддя нашого спасіння. Деколи нам закидають: «Чому ви поклоняєтесь дереву?» Ми не поклоняємось дереву як такому. Це не є якесь ідолопоклонство. Але ми почитаємо Хрест, дерево хресне. Чому? Бо саме цей хрест, це знаряддя ганьби і жорстокості, на якому було розп’ято Ісуса, став немов би жертовником, де відбулася жертва Христа. І саме для того, щоби людину примирити з Богом, щоби знову людина стала другом Божим, щоби вона знову отримала цю Благодать Духа Святого. Саме цю велику ласку Господь вислужив нам Своєю смертю на хресті. І тому Церква з такою повагою, з такими почестями вшановує хрест, той жертовник, як знаряддя, на якому було розп’ято Ісуса, на якому було переможено смерть і через яке Господь подав нам благодать.

Дорогі в Христі, лукавий змій, який є відступником від Бога, який є супротивником Бога, старається відвести людину від Бога. А людина, яка з повагою, з побожністю вшановує цей хрест Господній, стає другом Господнім. Бо тим самим також прославляє Ісуса Розп’ятого, прославляє і дякує Йому за цю жертву, яку Він зробив для кожного з нас, для кожної людини. І в цьому розп’ятті також прославляє Його воскресіння. Людина через це вшанування, через цю віру примиряється з Богом. Тому хрест Господній є такою великою силою, яка відганяє демонів від людини, відганяє супротивників. Хрест Господній є силою, Божою силою, через яку Господь відганяє усяке зло. Про це говорить апостол Павло, коли пише до Коринтян і каже «коли юдеї шукають знаків, а греки шукають мудрості, то ми проповідуємо Христа розп’ятого, який є ганьбою для юдеїв і глупотою для поган.» Бо що таке хрест? Для чого ця смерть? Здається, це є глупота. Але це є для тодішніх юдеїв і поган, як каже він, «а для нас, що спасаємося, це є сила Божа.» Це справді - сила Господня і цією силою Господь спасає кожну людину. Саме Своїм розп’яттям і воскресінням Христос спас кожну людину. Тому ми з такою побожністю, з повагою, з пошаною, вірою і також з увагою маємо віддати почесть хрестові. Ми також маємо робити на собі знак хреста, який ми робимо в ім’я Пресвятої Тройці. І коли так будемо робити, то він буде знаком нашої перемоги, буде знаком сили Божої, яка не допустить жодного зла до нас чи наших рідних. Віддаваймо честь Господньому хрестові, прославляючи Христову смерть, дякуючи Йому за Його розп’яття і, також, прославляючи Його воскресіння, яке є примиренням і поверненням Божої благодаті для тих, хто вірує в Христа. Амінь.”

Владика Василій (Тучапець), Екзарх Харківський

Вхід/Вихід