Ось уже другий тиждень підряд ми з вами перебуваємо в часі Великого посту, кожного дня змагаючись із своїм тілом, своїми пристрастями, борючись за чесноти, за те щоб бути кращими та досконалішими. Сьогодні Свята Церква ставить на наш суд картину, яка відбулась в Капернаумі. Це місто було дуже знане для Ісуса, всі мешканці також знали Його, а коли Він приходив у місто, то мав дуже багато відвідувачів, які просили про молитву та оздоровлення для своїх близьких. Всі хотіли з Ним поспілкуватися, почути Його Божественне слово, науку, повчання.

Як пише ап..Марко чергового разу перебуваючи у цьому місті чутка про Його прихід дуже швидко обійшла місто. Перебуваючи в одному гостинному домі там приймав усіх бажаючих поспілкуватись. Ось дивну картину описує ап..Марко у цьому уривку Св.Письма. Чотири чоловіки на ношах несуть розслабленого свого приятеля щоб показати його Ісусові. Побачивши масу людей під домом, вони йдуть на досить не ординарний вчинок – зайти в дім через дах. Ми повинні знати, що будова єврейських будинків суттєво відрізняється від наших будинків. Дах не був таким міцним як у наших будинків, а тому при погоді його навіть знімали використовуючи природне світло, а так як дощі були там один раз на кілька місяців, то дахи були не міцно прикріплені до основи будинку. Чим і скористались чотири приятелі принісши свого товариша до Ісуса. Для нас важливо не те як вони його туди занесли, а важливо, що вони взагалі зробили це. Скільки між нами є таких щоби могли зробити щось так важливе для своїх приятелів? Чи ми би в такій скруті могли допомогти своєму ближньому? Напевно більшість би зробили це, але є й такі які не відважились на такий вчинок. Подивімось ці чотири приятелі могли донести до будинку, де перебував Ісус і залишити, а далі нехай ся діє Божа воля. Та бачимо вони зробили все до кінця, поки не побачили результат на власні очі.

Подивімось якщо б такого розслабленого принесли до земного лікаря, то він непевно не звертав увагу на його земні гріхи і лікував би від фізичної розслабленості : природними та матеріальними засобами, але не духовними. Зробив би цей лікар обстеження, призначив би здати аналізи і т.д. і т.п. Ісус таку розслабленість лікує прощенням гріхів: «відпускаються тобі гріхи твої». Чому Христос не використовує тисячолітній досвід лікарів? Чому Він не приписує якесь лікарство, а так вчиняє? Тому, що Ісус знає що всяка біль і смерть беруть початок від розслаблення душі

Чому Церква встановила читати сьогодні це Євангеліє? Бо кожного з нас бачить як хворих та розслаблених, які отримали свою хворобу через гріх. Тому Свята Мати Церква хоче щоб ми всі спішили за зціленням до Христа. Справді ми є духовно розслабленні. Від такого розслаблення потерпає серце, тупіє розум, всі основні життєві функції.

Отже ми визнаємо, що внаслідок падіння, ми стали розслабленими . одні з нас керуючись сумлінням спішать до свого лікаря, а інші навпаки , через свою слабість потребують уваги інших. Допомоги інших, бо слабкі у вірі. Вони розслабили серце різними пристрастями, а тому своїми силами не можуть і кроку ступити.

Зараз час сприятливий - приходьте та зціляйтесь! Кожному потрібно перед Господом визнати свою безсильність. Безсильні та мертві завжди отримують зцілення в приймальні (церкві) Ісуса Христа. В кожній Церкві Господь діє через своїх священиків. Оптинський старець Лев, приймаючи вірних перше про що запитував, це : «коли останній раз сповідались?», а тоді продовжував духовно лікувати людину.

Просімо щоби Ласкавий Господь дав нам той розум і почуття, які би нас всіх об”єднали в одній добрій справі – до Великодня всім парафіянам приступити до святих тайн Сповіді та Причастя, щоби всі отримали зцілення від своїх духовних та тілесних недуг. Церква цього завжди бажає всім своїм дітям. Амінь.

Протоієрей Тарас Огар, парафія Св.Параскевії