Вступ
«Призначено людині раз народитися і раз померти. Я ще не народився, а вже зазнав смерті. Різні є хресні дороги, над якими роздумують люди, бо
Диякон: Благослови, владико.
Священик: Благословен Бог наш завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.
Люди: Амінь
Слава тобі, Боже наш, слава тобі.
Царю небесний, утішителю, Душе істини, що
ВСТУПНА МОЛИТВА
Ісусе, Спасителю наш, на доказ Твоєї безмежної любові до нас і для нашого спасіння Ти прийняв пониження, погорду, несправедливе засудження і найболючішу смерть
Господи Ісусе Христе, за заступництвом Твоєї Матері Марії, що непорочно породила Тебе в любові й послуху Небесному Творцю, та святого Йосифа Обручника, мужа вірного, що
Бачимо Тебе на іконі, як Ти на
Кондак 1
Незбагненним промислом до блага вічного світ готуючи, час життя і спосіб кончини людям визначивши, відпусти, Господи, від віку спочилим усі гріхи їхні, прийми
Цей канон називають ще грецьким словом «Параклис» або Параклисис», що означає «посилена молитва», «молебень»; його читають у скрутних обставинах і всякій скорботі душевній.
Пісня 1