ВЕЛИКІ (ЦАРСЬКІ) ЧАСИ
Якщо навечір’я Різдва Христового випадає в понеділок, вівторок, середу, четвер чи п’ятницю, то Царські часи співаються зранку в день навечір’я.
Якщо в суботу чи неділю, то Царські часи співаються напередодні у п’ятницю.
ЧАС ПЕРШИЙ
Священик: Благословенний Бог наш завжди, нині і повсякчас, і на віки вічні.
Хор: Амінь.
Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі.
Царю небесний, утішителю, Душе істини, що всюди єси і все наповняєш, скарбе дібр і життя подателю, прийди і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси, благий, душі наші.
Святий Боже, святий кріпкий, святий безсмертний, помилуй нас (3).
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Пресвята Тройце, помилуй нас; Господи, очисти гріхи наші; Владико, прости беззаконня наші; Святий, посіти і зціли немочі наші імени твого ради.
Господи, помилуй (3).
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє, нехай прийде царство Твоє, нехай буде воля твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні; і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим; і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого.
Священик: Бо Твоє є царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки вічні.
Хор: Амінь.
Господи, помилуй (12).
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Прийдіте, поклонімся* Цареві нашому Богу.
Прийдіте, поклонімся* Христові, Цареві нашому Богу.
Прийдіте, поклонімся і припадім* до самого Господа Ісуса Христа, Царя і Бога нашого.
Псалом 5
Вислухай, Господи, слова мої,* зверни увагу на моє зітхання.
Прислухайся до голосу мого благання, Царю мій і Боже мій!* Бо до тебе я молюся.
Господи, удосвіта ти голос мій почуєш,* удосвіта буду молитися до тебе і тебе виглядати.
Бо ти не такий Бог, що любить беззаконня,* лукавому немає місця в тебе.
І нечестиві не встояться перед очима в тебе.* Ти ненавидиш усіх лиходіїв.
Вигублюєш усіх тих, що неправду кажуть.*Господеві осоружні кровожерні й лукаві!
Я ж, з превеликої ласки твоєї, увійду в дім твій* і поклонюся до святого храму твого в страсі перед тобою.
О Господи, веди мене твоєю правдою ради моїх ворогів,* вирівняй твою дорогу передо мною.
Бо в їхніх устах немає постійности, серце в них – пропасть;* гортань їхня – гріб відкритий, облесний язик їхній.
Скарай їх, Боже: нехай від власних замислів згинуть,* за їхніх переступів силу прожени їх, бо ворохоблять проти тебе.
І всі ті, що до тебе прибігають,* будуть радіти, вони повіки весело гукатимуть.
Захисти їх, і нехай тобою веселяться ті,* що люблять твоє ім’я.
Бо ти, Господи, благословиш праведника* і ласкою його оточуєш, немов щитом.
Псалом 44
Із мого серця гарне слово ллється;* я мовлю: Цареві моя пісня!
Язик мій* - тростинка скорописця.
Найкращий ти на вроду між людськими синами, краса розлита на устах у тебе;* тому то Бог благословив тебе повіки.
Опережи твій стан мечем, витязю,* твоєю славою і красою!
Щасливо їдь верхи за вірність і за правду,* і хай навчить тебе преславних діл твоя десниця.
Стріли твої гострі, народи коряться тобі,* і царських ворогів серце вмліває.
Престол твій, Боже, по віки вічні;* берло правоти – берло царства твого.
Ти любиш справедливість і ненавидиш беззаконня:* тому помазав тебе Бог, Бог твій, миром радости над друзями твоїми.
Миром, алое та касією пахнуть твої шати;* з палаців із слонової кости струни тебе звеселяють.
Царські дочки - тобі назустріч,* праворуч тебе стоїть цариця в золоті офірськім.
Слухай, дочко, глянь, прихили твоє вухо* і забудь народ твій і дім батька твого.
І цар жадатиме краси твоєї,* бо він – твій пан, і йому кланяйся.
І дочка тирська з дарами приходить;* твоєї ласки запобігають багатирі народу.
Уся прибрана пишно входить царівна,* золотом ткані її шати.
У різнобарвно гаптованих шатах, ведуть її до царя;* за нею йдуть дівиці, її другині проводять її.
Серед веселощів і радости їх уводять,* і вони входять у царський палац.
Замість твоїх батьків будуть твої діти;* по всій землі ти зробиш їх князями.
Я буду згадувати твоє ім’я від роду і до роду* тим прославлятимуть тебе народи по віки вічні.
Псалом 45
Бог нам прибіжище і сила;* у нещастях з'явився з дужою допомогою.
Тим не злякаємось, хоч би й земля провалилась* і гори захиталися серед моря.
Нехай ревуть, бушують його води,* хай дрижать гори від його обурення.
Господь сил з нами,* Бог Якова – наша твердиня.
Бистрі течії ріки звеселяють місто Боже,* святі Всевишнього чертоги.
Бог серед нього, воно не похитнеться;* Бог йому допоможе перед світанком.
Захвилювалися народи, царства захитались;* Господь загримів громом, земля задрижала. Господь сил з нами,* Бог Якова – наша твердиня.
Ходіте, гляньте на діла Господні,* які страхітливі речі він учинив на землі.
Він, що припиняє війни по край землі,* що ломить лука й торощить списи, і щити вогнем палить.
Вгамуйтесь і пізнайте, що я – Бог,* що я вознісся на землі між народами.
Господь сил з нами,* Бог Якова – наша твердиня.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, i нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Алилуя, алилуя, алилуя; слава тобі, Боже! (3)
Господи, помилуй (3).
Слава: тропар навечір’я (глас 4) Записувалась колись у Вифлеємі Марія з праведним Йосифом,* була бо з роду Давида.* Вона носила в лоні своїм безсіменно Зачатого.* Коли настав ій час родити,* і не знайшлося жодного місця у заїзді,* тоді вертеп став Цариці пишною палатою.* Христос родиться,* щоб воскресити впалу колись людську природу.
І нині: Як нам називати тебе, Благодатна?* Небом? – Ти бо випромінила Сонце Правди.* Раєм? – Ти бо виростила вам Квіт нетління.* Дівою – Ти бо зосталася нетлінна.* Чистою Матір’ю? – Ти бо носила у святих обіймах твоїх Сина, всіх Бога.* Його ж моли, щоб спас душі наші.
Стихири св. Софронія Єрусалимського
(глас 8, самогласний) Готуйся, Вифлеєме, добре приберіться ясла!* Вертепе, привітай бо Істина прийшла,* тінь минула і Бог від Діви появився людям,* прийнявши нашу подобу і обожествивши тіло.* Тому Адам відновлюється з Євою, взиваючи:* Боже змилування з’явилось на землі, щоб спасти рід наш.
Стих: Бог прийде з півдня, i Святий – з гори,* вкритої тінистим гаєм.
(глас 3, самогласний) Нині має сповнитись пророче слово, таїнственно провіщене:* І ти, Вифлеєме, земле Юди, нічим не меншим назвешся між містами, бо готуєш вертеп.* Із тебе бо мені вийде Володар народів у плоті,* від Діви отроковиці, Христос Бог,* який пастиме людей своїх, нового Ізраїля;* його ж всі величаймо.
Слава, і нині: (глас 8, самогласний) Так промовляє Йосиф до Діви:* Маріє, що це сталося з тобою?* Не розумію, дивуюся і жахаюся.* Тому тебе негайно тайком покидаю.* Маріє, як сталося те, що я бачу в тобі?* Замість чести – сором; замість радости – скорботу;* замість того, щоб хвалитися, ти докір мені принесла.* Я вже не витерплю ганьби від людей,* бо від священиків, із храму Господнього, я прийняв тебе непорочною,* а нині що це я бачу.
Диякон: Будьмо уважні.
Священик: Мир всім.
Диякон: Премудрість, будьмо уважні.
Прокімен, глас 4
Господь сказав мені: Ти син мій,* я сьогодні народив тебе.
Стих: Проси в мене, і я дам тобі народи в спадщину, і кінці землі тобі в посілість.
Диякон: Премудрість.
Читець: З книги пророка Міхея читання.
Диякон: Будьмо уважні.
Читець: Так сказав Господь: Ти ж, Вифлеєме-Ефрато, занадто малий єси, щоб бути між тисячами Юди. З тебе вийде мені той, хто має бути Володарем в Ізраїлі; його походження із давніх-давен, з днів споконвічних. Тому він лишить їх до часу, коли породить та, що має родити; і тоді останок їхніх братів повернеться до синів Ізраїля. І він стоятиме й пастиме у Господній силі та величі імени Господа, Бога свого. Вони сидітимуть, бо він тоді буде великим аж до кінців землі (5, 1-3).
Диякон: Премудрість.
Читець: До Євреїв послання святого апостола Павла читання.
Диякон: Будьмо уважні.
Читець: Багаторазово й багатьма способами Бог говорив колись до батьків наших через пророків. За останніх же оцих днів він говорив до нас через Сина, якого зробив спадкоємцем усього і яким створив віки. Він – відблиск його слави, образ його істоти, – підтримуючи все своїм могутнім словом, здійснив очищення гріхів і возсів праворуч величі на вишині, ставши від ангелів стільки вищим, оскільки успадкував визначніше від них ім'я. Кому бо з ангелів він коли мовив: «Син мій єси, я сьогодні породив тебе?» І ще: «Я буду йому за Отця, а він буде мені за Сина?» Коли ж знов уводив Первородного у світ, то каже: «Нехай поклоняться йому всі ангели Божі.» А щодо ангелів мовить: «Той, хто вітри своїми вісниками вчиняє, а полум'я вогненне – слугами своїми.» А до Сина: «Престол твій, Боже, віковічний, і берло правоти - берло твого царства. Ти полюбив справедливість і зненавидів беззаконність, тому помазав тебе, Боже, Бог твій єлеєм радости понад твоїх співучасників.» І: «Ти, Господи, напочатку заснував землю і небеса – діло рук твоїх. Вони загинуть, ти ж перебуваєш; усі, мов одежа, постаріються. Ти їх, неначе одежину, згорнеш і, немов одежа, вони зміняться. Ти ж – той самий, і літа твої не скінчаться» (1, 1-12).
Диякон: Премудрість, прості, вислухаймо святого Євангелія.
Священик: Мир всім.
Хор: І духові твоєму.
Священик: Від Матея святого Євангелія читання.
Хор: Слава тобі, Господи, слава тобі.
Диякон: Будьмо уважні
Священик: Народження Ісуса Христа відбулося так: Марія, його мати, була заручена з Йосифом; але, перед тим, як вони зійшлися, виявилося, що вона була вагітна від Святого Духа. Йосиф, її чоловік, бувши праведний і не бажавши її ославити, хотів тайкома її відпустити. І от, коли він це задумав, ангел Господній з'явився йому уві сні й мовив: «Йосифе, сину Давида, не бійсь узяти Марію, твою жінку, бо те, що в ній зачалось, походить від Святого Духа. Вона породить сина, і ти даси йому ім'я Ісус, бо він спасе народ свій від гріхів їхніх.» А сталося все це, щоб здійснилось Господнє слово, сказане пророком: «Ось, діва матиме в утробі й породить сина, і дадуть йому ім'я Еммануїл, що значить: З нами Бог.» Прокинувшись від сну, Йосиф зробив, як звелів йому ангел Господній: прийняв свою жінку; та не спізнав її, аж поки породила сина, і він дав йому ім'я Ісус (1, 18-25).
Хор: Слава тобі, Господи, слава тобі.
І одразу читається:
Стопи мої спрямуй за твоїм словом,* і ніяке беззаконня нехай не запанує наді мною.* Визволь мене від людської обмови,* і я твої заповіді пильнуватиму.* Світи своїм обличчям на слугу твого,* і навчи мене установ твоїх.* Нехай наповняться уста мої хвалою твоєю, Господи,* щоб оспівувати славу твою, увесь день величність твою.
Святий Боже: Пресвята Тройце: Отче наш:
Кондак навечір’я (глас 3) Дiва сьогодні йде, щоб невимовно родити у вертепі споконвічне Слово.* Радiйте на світі всі, почувши це,* i разом з ангелами й пастирями прославляйте споконвічного Бога,* що бажає появитися дитятком.
Господи, помилуй (40).
Священик: Ти, що повсякчас і кожної години на небі й на землі приймаєш поклін і славу, Боже добрий, довготерпеливий і многомилостивий, що праведних любиш, і грішних милуєш, і всіх кличеш до спасіння, заради обіцянки майбутніх благ! Прийми, Господи, в цю хвилину й наші молитви і спрямуй життя наше до твоїх заповідей. Душі наші освяти, тіла очисти, думки наші направ, розум очисти й протверези, і визволь нас від усякої скорботи, лиха й слабування. Захисти нас святими ангелами твоїми, щоб ми, їх охороною збережені й напоумлені, осягнули єдність віри та зрозуміння неприступної твоєї слави, бо ти благословенний на віки вічні.
Хор: Амінь.
Господи, помилуй (3).
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, i нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Чеснішу від херувимів* і незрівнянно славнішу від серафимів,* що без зотління Бога Слово породила,* сущу Богородицю, тебе величаємо.
Іменем Господнім благослови, отче!
Священик: Боже, змилуйся над нами і благослови нас, світлом лиця твого осяй нас і помилуй нас.
Хор: Амінь.
Молитва Першого часу
Священик: Христе, світло істинне, що освітлюєш і освячуєш кожну людину, яка приходить на світ! Нехай позначається на нас світло обличчя твого, щоб у ньому ми побачили світло неприступне. Справ стопи наші до виконування заповідей твоїх, молитвами Пречистої твоєї Матері і всіх святих твоїх.
Хор: Амінь.
ЧАС ТРЕТІЙ
Прийдіте, поклонімся* Цареві нашому Богу.
Прийдіте, поклонімся* Христові, Цареві нашому Богу.
Прийдіте, поклонімся і припадім* до самого Господа Ісуса Христа, Царя і Бога нашого.
Псалом 66
Боже змилуйся над нами й благослови нас;* світлом лиця твого осяй нас.
Щоб ми на землі пізнали Твою дорогу,* між усіма народами Твоє спасіння.
Нехай народи тебе прославляють, Боже,* хай прославляють тебе всі народи.
Нехай радіють племена й веселяться,* ти бо правиш народами по правді і племенами на землі керуєш.
Нехай народи тебе прославляють, Боже,* хай прославляють тебе всі народи.
Земля дала урожай свій,* благословив нас Господь, Бог наш.
Хай Бог благословить нас,* і хай усі краї землі його бояться!
Псалом 86
Оселю свою на святих горах Господь Бог любить;* брами Сіону понад усі Якова намети.
Преславні речі говорять про тебе,* місто Боже!
Рагав зачислю й Вавилон до тих, що мене знають:* ось Філістія, Тир і Куш, -«і ці там народились.»
А про Сіон казатимуть: «І цей і той там народився!»* І сам Всевишній його утверджує.
Господь лічитиме в списку народів:* «І цей там народився.»
Співатимуть і танцюватимуть:* «Усі мої джерела в тобі!»
Псалом 50
Помилуй мене, Боже, з великої милості Твоєї,* і багатством щедрот Твоїх очисти мене з беззаконня мого.
Обмий мене повнотою з беззаконня мого,* і від гріха мого очисти мене.
Бо беззаконня моє я знаю,* і гріх мій є завжди передо мною.
Проти Тебе єдиного я згрішив,* і перед Тобою зло вчинив;
То й правий Ти в словах Твоїх,* і переможеш, коли будеш судити.
Це бо в беззаконнях я зачатий,* і в гріхах породила мене мати моя.
Це бо істину полюбив єси,* невідоме й таємне мудрості своєї явив Ти мені.
Окропи мене іссопом, і очищуся,* обмий мене, і стану біліший від снігу.
Дай мені відчути радість і веселість,* зрадіють кості сокрушені.
Відверни лице Твоє від гріхів моїх,* і всі беззаконня мої очисти.
Серце чисте створи в мені, Боже,* і духа правого обнови в нутрі моєму.
Не відкинь мене від лиця Твого,* і Духа Твого Святого не відійми від мене.
Поверни мені радість спасіння Твого,* і Духом Владичним утверди мене.
Вкажу беззаконним дороги Твої,* і нечестиві до Тебе навернуться.
Визволь мене від вини крові, Боже, Боже спасіння мого,* і язик мій радісно прославить справедливість Твою.
Господи, губи мої відкрий,* і уста мої сповістять хвалу Твою.
Бо якби Ти жертви захотів, дав би я,* та всепалення не миле Тобі.
Жертва Богові – дух сокрушений,* серцем сокрушеним і смиренним Бог не погордить.
Ущаслив, Господи, благоволінням Твоїм Сіон,* і нехай відбудуються стіни єрусалимські.
Тоді вподобаєш Собі жертву правди, приношення і всепалення;* тоді покладуть на вівтар Твій тельців.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, i нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Алилуя, алилуя, алилуя; слава тобі, Боже! (3)
Господи, помилуй (3).
Слава: тропар навечір’я (глас 4) Записувалась колись у Вифлеємі Марія з праведним Йосифом,* була бо з роду Давида.* Вона носила в лоні своїм безіменно Зачатого.* Коли настав ій час родити,* і не знайшлося жодного місця у заїзді,* тоді вертеп став Цариці пишною палатою.* Христос родиться,* щоб воскресити впалу колись людську природу.
І нині: Богородице, ти лоза істинна,* що виростила нам Плід життя.* Тебе благаємо:* Молися, Владичице, з апостолами і всіма святими,* щоб помилувані були душі наші.
Стихири св. Софронія Єрусалимського
(глас 6, самогласний) Цей є Бог наш, що від Діви народився і з людьми перебував* – ніхто інший не прирівняється до нього.* Син єдинородний, як людина, в убогих яслах покладається* і пеленами повивається Владика слави,* зоря ж сповіщає царям, щоб йому поклонилися,* і ми співаємо: Свята Тройце, спаси душі наші.
Стих: Бог прийде з півдня, i Святий – з гори,* вкритої тінистим гаєм.
(глас 8, самогласний) Перед різдвом твоїм, Господи,* безплотні сили дивувалися, з трепетом бачачи таїнство твоє,* бо як Немовля зволив народитися ти, що небо зорями прикрасив,* і в яслах тварин нерозумних возліг ти, що рукою своєю утримуєш всі кінці землі;* у цьому провидінно пізнали ми милосердя твоє, Христе.* Велика твоя милість, - слава тобі!
Слава, і нині: (глас 3, самогласний) Йосифе, скажи нам:* як це ти приводиш до Вифлеєму вагітну Діву,* яку ти прийняв від храму святого?* Я – відповідає він – довідавшись від пророків* та вістку прийнявши від ангела,* упевнився, що Марія родить незбагненно Бога,* якому прийдуть поклонитися мудреці зі сходу* і дорогими дарами вшанують його.* Господи, що в тілі задля нас з’явився, – слава тобі!
Диякон: Будьмо уважні.
Священик: Мир всім.
Диякон: Премудрість, будьмо уважні.
Прокімен, глас 4
Дитятко нам народилося,* сина нам дано.
Стих: Влада на плечах у нього.
Диякон: Премудрість.
Читець: З книги пророка Варуха читання.
Диякон: Будьмо уважні.
Читець: Такий наш Бог; ніхто йому не рівний! Він звідав усі дороги знання і дав його Якову, слузі своєму, Ізраїлеві, улюбленцеві своєму. А потім вона й на землі з'явилась і з людьми перебувала. Вона – це книга велінь Божих, закон, що перебуває вічно. Усі ті, які пильнують її, будуть жити; а ті що покидають її, повмирають. Повернись, Якове, вхопись її; простуй до її блиску, до її світла. Не віддавай іншому своєї слави, своїх пільг – народові чужому! Які ж бо ми, Ізраїлю, щасливі, – бо те, що вгодне Богові, знане нам! (3, 36 - 4, 4).
Диякон: Премудрість.
Читець: До Галатів послання святого апостола Павла читання.
Диякон: Будьмо уважні.
Читець: Браття! Раніш, ніж прийшла віра ми були замкнені під охороною закону очікуючи віри, що мала відкритися, так що закон був нашим вихователем, аж до Христа, щоб вірою ми оправдалися. А як прийшла віра, ми вже не під вихователем. Бо всі ви сини Божі через віру в Христа Ісуса. Всі бо ви, що у Христа христилися, у Христа одягнулися. Нема юдея ані грека, нема невільника ні вільного, немає ні чоловіка ані жінки, бо всі ви одно у Христі Ісусі. А коли ви Христові, то ви потомство Авраама, спадкоємці за обітницею. (3,23-29).
Диякон: Премудрість, прості, вислухаймо святого Євангелія.
Священик: Мир всім.
Хор: І духові твоєму.
Священик: Від Луки святого Євангелія читання.
Хор: Слава тобі, Господи, слава тобі.
Диякон: Будьмо уважні.
Священик: Тими днями вийшов наказ від кесаря Августа переписати всю землю. Перепис цей, перший, відбувся, коли Сирією правив Киріній. І йшли всі записатися, - кожний у своє місто. Пішов також і Йосиф з Галилеї, з міста Назарету в Юдею, в місто Давида, що зветься Вифлеєм, бо він походив з дому й роду Давида, щоб записатися з Марією, зарученою своєю, що була вагітна. І от коли вони були там, настав їй час родити, і вона породила свого сина первородного, сповила його та поклала в ясла, бо не було їм місця в заїзді. Були ж у тій стороні пастухи, що перебували в чистім полі та вночі стояли на сторожі коло своїх отар. Аж ось ангел Господній їм з'явився і слава Господня їх осіяла й великий страх огорнув їх. Ангел же сказав їм: “Не бійтесь, бо я звіщаю вам велику радість, що буде радістю всього народу: Сьогодні народився вам у місті Давидовім Спаситель, він же Христос Господь. І ось вам знак: Ви знайдете дитя сповите, що лежатиме в яслах.” І вмить пристала до ангела велика сила небесного війська, що хвалила Бога й промовляла: “Слава на висотах Богу й на землі мир людям його вподобання.” І коли ангели знялись від них на небо, пастухи один до одного заговорили: “Ходім лишень до Вифлеєму та подивімся на ту подію, що Господь об'явив нам.” І пішли вони притьмом і знайшли Марію, Йосифа й дитятко, що лежало в яслах. Побачивши його, вони розповіли, що їм було сказано про це хлоп'ятко; і всі, хто чув їх, дивувались тому, що пастухи їм оповідали. Марія ж пильно зберігала все це, роздумуючи в своїм серці. А пастухи повернулися, прославляючи й хвалячи Бога за все, що чули й бачили, так, як їм було сказано. (2, 1-20).
Хор: Слава тобі, Господи, слава тобі.
І одразу читається:
Господь Бог благословенний,* благословенний Господь день у день;* сприяти буде нам Бог спасіння нашого;* Бог наш, Бог – Спаситель.
Святий Боже: Пресвята Тройце: Отче наш:
Кондак передсвяття (глас 3) Дiва сьогодні йде, щоб невимовно родити у вертепі споконвічне Слово.* Радiйте на світі всі, почувши це,* i разом з ангелами й пастирями прославляйте споконвічного Бога,* що бажає появитися дитятком.
Господи, помилуй (40).
Священик: Ти, що повсякчас і кожної години на небі й на землі приймаєш поклін і славу, Боже добрий, довготерпеливий і многомилостивий, що праведних любиш, і грішних милуєш, і всіх кличеш до спасіння, заради обіцянки майбутніх благ! Прийми, Господи, в цю хвилину й наші молитви і спрямуй життя наше до твоїх заповідей. Душі наші освяти, тіла очисти, думки наші направ, розум очисти й протверези, і визволь нас від усякої скорботи, лиха й слабування. Захисти нас святими ангелами твоїми, щоб ми, їх охороною збережені й напоумлені, осягнули єдність віри та зрозуміння неприступної твоєї слави, бо ти благословенний на віки вічні.
Хор: Амінь.
Господи, помилуй (3).
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, i нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Чеснішу від херувимів* і незрівнянно славнішу від серафимів,* що без зотління Бога Слово породила,* сущу Богородицю, тебе величаємо.
Іменем Господнім благослови, отче!
Священик: Боже, змилуйся над нами і благослови нас, світлом лиця твого осяй нас і помилуй нас.
Хор: Амінь.
Молитва Третього часу
Священик: Владико, Боже, Отче вседержителю, Господи Сину єдинородний, Ісусе Христе і Святий Душе – єдине Божество і єдина сило! Помилуй мене грішного і, якими задумами знаєш, спаси мене недостойного слугу твого, бо ти благословенний на віки вічні.
Хор: Амінь.
ЧАС ШОСТИЙ
Прийдіте, поклонімся* Цареві нашому Богу.
Прийдіте, поклонімся* Христові, Цареві нашому Богу.
Прийдіте, поклонімся і припадім* до самого Господа Ісуса Христа, Царя і Бога нашого.
Псалом 71
Боже, твій розсуд дай цареві,* синові царя твою справедливість.
Хай судить твій народ по праву,* бідних твоїх по правді.
Хай гори принесуть народові мир,* і горби - справедливість.
Нехай розсудить бідних з народу, спасе дітей убогих,* гнобителя ж розтопче.
Тебе боятимуться поки сонця* і поки місяця від роду й до роду.
Хай він, як дощ, зійде на покоси,* як злива, що зрошує землю.
За його днів квітнутиме справедливість,* а мир глибокий - аж доки місяця.
Він буде правити від моря аж до моря* і від Ріки аж до кінців землі.
Перед ним схиляться його противники,* а вороги його лизатимуть порох.
Царі Таршішу й островів принесуть дари,* царі Шеви й Севи дадуть гостинці.
Йому поклоняться всі царі,* усі народи йому служитимуть.
Він бо спасе вбогого, що кличе,* і бідного, і того, що допомоги не має.
Над бідним він змилується і над нужденним,* і урятує душі бідних.
Він викупить їхні душі від гніту й насилля,* і дорога буде їхня кров в очах у нього.
Нехай живе, й дадуть йому золота з Шеви,* і будуть молитися за нього завжди і по всі дні його благословити.
На землі буде збіжжя удосталь;* на верховинах гір шумітиме, неначе Ливан, колос, і зацвітуть, як на землі трава, по містах люди.
Ім'я його буде повік благословенне; аж поки сонця, ім'я його буде;* в ньому благословляться усі земні народи, прославлятимуть його усі народи.
Благословен Господь, Бог Ізраїля,* що творить чудеса - єдиний.
І благословенне його славне ім'я повіки,* слава його нехай наповнить усю землю!
Нехай так буде!* Нехай так буде!
Псалом 131
Згадай, о Господи, Давида і всі його старання,* як він був Господеві клявся,* Могутньому Якова обрікався:
Ні! Я не ввійду до намету дому мого,* не ляжу на постіль відпочити.
Не дам очам моїм заснути,* ані повікам задрімати,* покіль не знайду для Господа оселі,* житла для Яковового Могутнього.
Ось чули ми про нього в Ефраті,* знайшли його в полях яарських.
Увійдімо в його житло,* упадім до підніжка його стіп!
Устань, Господи, до твого відпочинку* ти і кивот твоєї сили!
Священики твої нехай одягнуться у справедливість* святі твої нехай возрадуються вельми
Задля Давида, слуги твого,* не відштовхуй обличчя помазаника твого.
Поклявсь Господь Давидові правдою і не відступить він від неї:* Плід твого лона насаджу я на твоїм престолі.
Коли сини твої союз мій берегтимуть і закон, що я навчу їх,* то й діти їхні по віки вічні будуть сидіти на твоїм престолі.
Бо Господь Сіон собі вибрав,* він захотів його собі як житло.
Це місце мого відпочинку назавжди,* тут оселюся, бо я його собі вподобав.
Благословлю поживу його щедро,* бідних його насичу хлібом.
Священиків його я зодягну спасінням,* і святі його возрадуються вельми.
Там вирощу я Давидові рога, *там приготую світильник для помазаника мого.
Ворогів його я соромом укрию;* а на ньому буде його вінець сяяти.
Псалом 90
Ти, що живеш під Всевишнього покровом,* що у Всесильного тіні пробуваєш.
Скажи до Господа: Мій захисте і моя твердиня,* мій Боже, на котрого покладаюсь.
Він бо спасе тебе від сітки птахолова,* і від погибельного мору.
Він тебе покриє крилами своїми, і ти втечеш під його крила;* щит і забороло – його вірність. Ти не злякаєшся ні страху вночі,* ані стріли, що вдень літає.
Ані чуми, що в пітьмі бродить,* ані зарази, що нищить опівдні.
Нехай і тисяча впаде біля тебе, і десять тисяч праворуч від тебе,* – до тебе не підійде.
Ти лиш очима споглянеш,* і кару грішників побачиш.
Бо Господь – твоє прибіжище,* Всевишній твій захист.
Ніяке лихо до тебе не приступить, ніяка кара не підійде близько намету твого.
Бо ангелам своїм він повелить про тебе,* щоб берегли тебе на всіх твоїх дорогах.
І на руках тебе носитимуть,* щоб не спіткнулася нога твоя об камінь.
На гада й змія будеш наступати,* розтопчеш лева й дракона.
Тому, що вій виявив свою любов до мене, я його врятую;* я вивищу його, бо він знає моє ім’я.
Візве до мене, і я озвусь до нього;* я буду з ним у скруті, я його визволю і його прославлю.
Довгим віком його насичу* і явлю йому моє спасіння.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, i нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Алилуя, алилуя, алилуя; слава тобі, Боже! (3)
Господи, помилуй (3).
Слава: тропар навечір’я (глас 4) Записувалась колись у Вифлеємі Марія з праведним Йосифом,* була бо з роду Давида.* Вона носила в лоні своїм безсіменно Зачатого.* Коли настав ій час родити,* і не знайшлося жодного місця у заїзді,* тоді вертеп став Цариці пишною палатою.* Христос родиться,* щоб воскресити впалу колись людську природу.
І нині: Тому, що не маємо сміливости задля великих гріхів наших,* ти, Богородице Діво, Народженого від тебе благай,* бо вельми могутня молитва Матері до милосердя Владики.* Не погордуй благаннями грішних, Всечиста,* бо милостивий і спасти може той,* хто й страждати за нас ізволив.
Стихири св. Софронія Єрусалимського
(глас 1, самогласний) Прийдіть, вірні, і з побожністю дивімся на Божий прихід з висоти,* який з’являється нам у Вифлеємі.* Очистивши ум, замість мира* дбайливо приготуймо різдвяні духовні скарби чеснот* і кажім: Слава на висотах Богу в Тройці, який появив людям благовоління* і, як чоловіколюбець, спас Адама* від первородного прокляття.
Стих: Бог прийде з півдня, i Святий – з гори,* вкритої тінистим гаєм.
(глас 4, самогласний) Слухай, небо, і почуй, земле,* нехай захитаються основи землі, нехай тремтять глибини її:* ось бо Бог і Творець вдягнувся у створену ним плоть,* і той, хто могутньою рукою створив усе, стає плодом утроби.* О яка глибина багатства, премудрості і розуму Божого;* які незбагненні присуди його і недослідимі путі його!
Слава, і нині: (глас 5, самогласний) Прийдіть, визнавці Христа,* побачимо чудо, що дивує й перевищує всякий розум,* і, побожно оспівуючи, з вірою поклонімося!* Сьогодні до Вифлеєму приходить вагітна Діва, щоб родити Господа,* хори ж ангельські супроводжують її.* Бачивши це Йосиф, з нею заручений, виголошує.* Що це за таємниця дивна в тобі, Діво,* і як ти маєш родити, не знаючи мужа?
Диякон: Будьмо уважні.
Священик: Мир всім.
Диякон: Премудрість, будьмо уважні.
Прокімен, глас 4
Із себе перед зірницею породив я тебе* - клявся Господь і каятись не буде.
Стих: Сказав Господь Владиці моєму: Засядь праворуч мене.
Диякон: Премудрість.
Читець: З книги пророка Ісаї читання.
Диякон: Будьмо уважні.
Тоді заговорив Господь знову до Ахаза, кажучи: «Проси собі знаку в Господа, Бога твого, або глибоко з-під землі, або вгорі високо!» Ахаз же відказав: «Не проситиму і не буду спокушати Господа.» Тоді він сказав: «Слухайте ж, доме Давида: мало з вас докучати людям, що докучаєте ще й Богові моєму? Оце ж сам Господь дасть вам знак: Ось дівиця зачала, і породить сина і дасть йому ім'я Еммануїл, що означає: з нами Бог. Знайте ж, народи, та тремтіть! Вважайте, всі далекі землі! Озбройтесь та тремтіть! Озбройтесь та тремтіть! Задумуйте задуми, та вони не вдадуться; давайте накази, та вони не здійсняться, бо з нами Бог». (7, 10-14; 8, 9-10).
Диякон: Премудрість.
Читець: До Євреїв послання святого апостола Павла читання.
Диякон: Будьмо уважні.
Читець: «Ти, Господи, напочатку заснував землю і небеса - діло рук твоїх. Вони загинуть, ти ж перебуваєш; усі, мов одежа, постаріються. Ти їх, неначе одежину, згорнеш і, немов одежа, вони зміняться. Ти ж - той самий, і літа твої не скінчаться.» До кого з ангелів він коли мовив: «Сідай праворуч мене, доки не покладу твоїх ворогів підніжком під твої ноги?» Хіба ж не всі вони служебні духи, що їх посилають до послуг тим, які мають успадкувати спасіння? Тому ми мусимо вважати дуже пильно на те, що почули, щоб, бува, нас не знесло з дороги. Бо коли слово, оголошене ангелами, було таке зобов'язуюче, що всякий його переступ і непослух приймав справедливу кару, то як утечемо ми, коли занедбаємо таке велике спасіння? Воно, спочатку проповідане Господом, було підтверджене нам тими, що його чули. (1, 10 - 2,3).
Диякон: Премудрість, прості, вислухаймо святого Євангелія.
Священик: Мир всім.
Хор: І духові твоєму.
Священик: Від Матея святого Євангелія читання.
Хор: Слава тобі, Господи, слава тобі.
Диякон: Будьмо уважні.
Священик: Коли Ісус народився у Вифлеємі Юдейськім, за днів Ірода царя, мудреці прийшли в Єрусалим зо Сходу і спитали: “Де цар юдейський, що оце народився? Бо ми бачили його зорю на сході й прийшли йому поклонитись.” Почувши це цар Ірод, стривожився, і ввесь Єрусалим з ним. Зібравши всіх первосвящеників та книжників народних, він випитав у них, де Христос має народитися. Вони йому сказали: “У Вифлеемі Юдейськім, бо так написано пророком: І ти, Вифлеєме, земле Юди, нічим не менша між містами Юди, бо з тебе вийде вождь, що буде пасти мій народ, Ізраїля.” Тоді Ірод, покликавши тайкома мудреців, випитав у них пильно про час, коли зоря з'явилась, і відіслав їх у Вифлеем, кажучи: “Ідіть та розпитайтесь пильно про дитя, і коли знайдете, сповістіть мені, щоб я теж пішов йому вклонитись.” Вислухали вони царя і пустилися в дорогу. І ось зоря, що її бачили на сході, йшла перед ними, аж поки не підійшла й не стала зверху, де було дитятко. Побачивши зорю, зраділи радістю вельми великою. Увійшли до хати й побачили дитятко з Марією, матір'ю його, і, впавши ниць, поклонились йому; потім відкрили свої скарби й піднесли йому дари: золото, ладан і миро. І попереджені вві сні до Ірода не завертати, пустились іншою дорогою у край свій. (2, 1-12).
Хор: Слава тобі, Господи, слава тобі.
І одразу читається:
Негайно пошли нам щедроти твої, Господи,* бо зубожіли дуже ми.* Поможи нам, Боже, Спасителю наш,* задля слави імени твого.* Господи, визволь нас* і очисти гріхи наші задля імени твого.
Святий Боже: Пресвята Тройце: Отче наш:
Кондак передсвяття (глас 3) Дiва сьогодні йде, щоб невимовно родити у вертепі споконвічне Слово.* Радiйте на світі всі, почувши це,* i разом з ангелами й пастирями прославляйте споконвічного Бога,* що бажає появитися дитятком.
Господи, помилуй (40).
Священик: Ти, що повсякчас і кожної години на небі й на землі приймаєш поклін і славу, Боже добрий, довготерпеливий і многомилостивий, що праведних любиш, і грішних милуєш, і всіх кличеш до спасіння, заради обіцянки майбутніх благ! Прийми, Господи, в цю хвилину й наші молитви і спрямуй життя наше до твоїх заповідей. Душі наші освяти, тіла очисти, думки наші направ, розум очисти й протверези, і визволь нас від усякої скорботи, лиха й слабування. Захисти нас святими ангелами твоїми, щоб ми, їх охороною збережені й напоумлені, осягнули єдність віри та зрозуміння неприступної твоєї слави, бо ти благословенний на віки вічні.
Хор: Амінь.
Господи, помилуй (3).
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, i нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Чеснішу від херувимів* і незрівнянно славнішу від серафимів,* що без зотління Бога Слово породила,* сущу Богородицю, тебе величаємо.
Іменем Господнім благослови, отче!
Священик: Боже, змилуйся над нами і благослови нас, світлом лиця твого осяй нас і помилуй нас.
Хор: Амінь.
Молитва Шостого часу
Священик: Боже й Господи сил і всього творіння Сотворителю! Ти з милосердя і незрівнянної милости твоєї послав на спасіння роду нашого єдинородного Сина твого, Господа нашого, Ісуса Христа, і дорогоцінним його хрестом розписку гріхів наших розірвав і переміг начало й владу темряви. Тож, Владико чоловіколюбний, прийми від нас грішних ці вдячні і благальні молитви, і визволь нас від усякого згубного й темного гріха, і від усіх видимих і невидимих ворогів, що бажають вчинити нам зло. До страху твого прикуй тіла наші й не допусти сердець наших до слів, або помислів лукавих, але любов’ю твоєю пройми душі наші, щоб, повсякчас на тебе дивлячись і світлом твоїм керуючись, бачили тебе, неприступне й вічне світло, та щоб невпинно хвалу й подяку віддавали тобі: безначальному Отцеві з єдинородним твоїм Сином і всесвятим, і благим, і животворним твоїм Духом, нині, і повсякчас, і на віки вічні.
Хор: Амінь.
ЧАС ДЕВ’ЯТИЙ
Прийдіте, поклонімся* Цареві нашому Богу.
Прийдіте, поклонімся* Христові, Цареві нашому Богу.
Прийдіте, поклонімся і припадім* до самого Господа Ісуса Христа, Царя і Бога нашого.
Псалом 109
Сказав Господь Владиці моєму:* «Засядь праворуч мене, доки не покладу ворогів твоїх тобі підніжком.»
Жезло твоєї сили Господь простягне з Сіону;* пануй посеред ворогів твоїх!
З тобою володарство, відколи ти народився у святій оздобі;* перед зорею я зродив тебе, неначе росу.
Клявся Господь і каятись не буде:* «Ти – Єрей повіки на зразок Мелхіседека.»
Господь по правиці у тебе:* розіб'є царів у день гніву свого.
Судитиме народи; повно трупів*; розіб'є на землі голови по всіх усюдах
З потоку питиме в дорозі,* тому він голову підніме.
Псалом 110
Я буду прославляти Господа всім серцем* на зборах праведників і в громаді.
Великі діла Господні,* подивугідні всім, що люблять їх.
Краса і велич його діло,* правда його стоїть повіки.
Він зробив пропам'ятними свої чуда;* добрий Господь і милосердний.
Він дав поживу тим, що його бояться,* пам'ятає вічно про свій союз.
Явив потугу діл своїх народові своєму,* давши йому спадщину народів.
Діла рук його – правда й правосуддя,* всі заповіді його – непорушні, встановлені на віки вічні, закладені у правоті й правді.
Відкуплення послав народові своєму,* Установив навіки союз свій; святе й страшне його ім'я!
Початок мудрости – острах Господній;* добрий розум у всіх тих, що його плекають; хвала його стоїть по віки вічні.
Псалом 85
Прихили, Господи, своє вухо,* обізвись до мене, бо я нужденний і бідний.
Бережи мою душу, бо я вірний;* спаси, Боже, твого слугу, що покладається на тебе.
Змилуйся наді мною, Господи,* бо я ввесь час до тебе кличу.
Звесели душу слуги твого,* до тебе бо, Господи, я підношу мою душу.
Бо ти, Господи, добрий і ласкавий,* і повний милосердя до всіх, що тебе прикликають.
Вислухай, Господи, мою молитву,* почуй голос мого благання.
У день моєї скрути до тебе я взиваю,* бо ти вислухаєш мене.
Немає, Господи, тобі рівні поміж богами,* і немає діл, як твої діла.
Усі народи, що їх створив ти, прийдуть, поклоняться, Господи, перед тобою* і прославлятимуть твоє ім’я.
Бо ти великий і твориш дивні речі,* ти Бог єдиний.
Господи, навчи мене путі твоєї, щоб я ходив у твоїй правді;* води моїм серцем, щоб перед іменем твоїм острах мало.
Я буду дякувати тобі, Господи, мій Боже, всім мої серцем,* і прославлятиму ім’я твоє навіки.
Бо милість твоя велика наді мною,* і ти вирятував мою душу з найглибшого аду.
О Боже, горді піднялись на мене,* і юрба насильників на життя моє чигає; вони й на тебе не вважають.
Але ти, Господи, Бог милосердний і милостивий,* повільний до гніву і повний ласки та правди.
Повернись до мене і змилуйся наді мною,* дай слузі своєму твою силу й спаси сина слугині твоєї.
Яви мені знак милости твоєї, щоб ненависники мої те бачили й осоромились,* бо ти, Господи, поміг мені і мене потішив!
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, i нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Алилуя, алилуя, алилуя; слава тобі, Боже! (3)
Господи, помилуй (3).
Слава: тропар навечір’я (глас 4) Записувалась колись у Вифлеємі Марія з праведним Йосифом,* була бо з роду Давида.* Вона носила в лоні своїм безсіменно Зачатого.* Коли настав ій час родити,* і не знайшлося жодного місця у заїзді,* тоді вертеп став Цариці пишною палатою.* Христос родиться,* щоб воскресити впалу колись людську природу.
І нині: Ти, Милосердний, що задля нас народився з Діви,* витерпів розп’яття і смертю смерть подолав,* і, як Бог, появив воскресіння,* не погорди тими, що їх ти створив рукою своєю.* Покажи, Милостивий, своє чоловіколюбство,* прийми Богородицю, що тебе породила і молиться за нас,* і спаси, Спасе наш, людей зневірених.
Стихири св. Софронія Єрусалимського
(глас 7, самогласний) Здивувався Ірод, бачивши благочестя мудреців,* і, гнівом переможений, випитав у них про пору явлення зорі.* Матері зостались бездітними,* і жорстоко усічені були незрілі немовлята;* груди висихали і джерела молочні марніли.* Тому, вірні, побожно зійшовшися, поклонімось різдву Христовому.
Стих: Бог прийде з півдня, i Святий – з гори,* вкритої тінистим гаєм.
(глас 2, самогласний) Коли Йосиф, прибитий журбою, ішов до Вифлеєму,* ти, Діво, промовила до нього:* Чого ти, бачивши мене вагітною, сумуєш і тривожишся,* не розуміючи великої таємниці,що на мені виявляється?* Відкинь же всякий страх і пізнай преславні речі:* з любови бо приходить нині на землю Бог,* в моїм лоні прийнявши тіло.* Ти побачиш його народження, як він благоізволив;* сповнившись радістю, поклонишся йому, як Творцеві твоєму,* якого ангели безперестанно оспівують* і славословлять з Отцем і Святим Духом.
Слава, і нині: (глас 6, самогласний) Сьогодні народжується від Діви той,* хто в руках своїх тримає все створіння.* Як людина, сповивається той, хто, як Бог, неосяжний,* в яслах лежить той, хто небеса спочатку утвердив словом;* молоком із грудей годується той, хто в пустині, як дощ, послав людям манну.* Жених Церкви приймає мудреців і Син Діви одержує від них дари.* Поклоняємося різдву твоєму, Христе!* Поклоняємося різдву твоєму, Христе!* Поклоняємося різдву твоєму, Христе!* Покажи нам і твоє божественне Богоявлення.
Диякон: Будьмо уважні.
Священик: Мир всім.
Диякон: Премудрість, будьмо уважні.
Прокімен, глас 4
Про Сіон казатимуть: Це наша мати;* чоловік у ньому народився!
Стих: Основа його на горах святих; любить Господь брами Сіону.
Диякон: Премудрість.
Читець: З книги пророка Ісаї читання.
Диякон: Будьмо уважні.
Читець: Хлоп'ятко нам народилося, сина нам дано; влада на плечах у нього; і дадуть йому ім'я: Чудесний порадник, сильний Бог, Отець довічний, Князь миру. Щоб збільшити владу в безконечнім мирі на престолі Давида і в його царстві, щоб його утвердити й укріпити справедливим судом віднині і повіки, - ревність Господа сил це чинить. (9, 5-6).
Диякон: Премудрість.
Читець: До Євреїв послання святого апостола Павла читання.
Диякон: Будьмо уважні.
Читець: Браття! той, що освячує, і ті, що освячуються, всі від одного. Тому й не соромиться називати їх братами, коли каже: «Я звіщу ім'я твоє моїм братам, хвалитиму тебе серед громади.» І ще: «Буду надіятись на нього.» Та й: «Ось я і діти, що їх Бог мені дав.» А що діти були учасниками тіла і крови, то й він подібно участь у тому брав, щоб смертю знищити того, хто мав владу смерти, тобто диявола, і визволити тих, що їх страх смерти все життя тримав у рабстві. Адже не ангелам іде на допомогу, а потомству Авраама. Тому він мусів бути в усьому подібний до братів, щоб стати милосердним та вірним архиереєм у справах Божих на спокутування гріхів народу. Тому, власне, що страждав і сам був випробуваний, він може допомогти тим, що проходять через пробу. (2, 11-18).
Диякон: Премудрість, прості, вислухаймо святого Євангелія.
Священик: Мир всім.
Хор: І духові твоєму.
Священик: Від Матея святого Євангелія читання.
Хор: Слава тобі, Господи, слава тобі.
Диякон: Будьмо уважні.
Священик: Якже відійшли мудреці, ангел Господній з'явився вві сні Йосифові й каже: “Устань, візьми дитятко і його матір, і втікай в Єгипет, і перебудь там, поки я тобі не скажу, бо Ірод розшукуватиме дитя, щоб його вбити.” Вставши Йосиф, узяв уночі дитятко та його матір і пішов у Єгипет, де перебув до смерти Ірода, щоб збулося сказане Господом через пророка: “З Єгипту я покликав мого сина.” Тоді Ірод, побачивши, що мудреці з нього насміялись, розлютився вельми й послав повбивати у Вифлеємі й по всій його окрузі всіх дітей, що мали менше, ніж два роки, згідно з часом, що пильно вивідав був від мудреців. Тоді справдилось те, що сказав був пророк Єремія: “В Рамі чути голос, плач і тяжке ридання: то Рахиль плаче за дітьми своїми й не хоче, щоб її втішити, бо їх немає.” Якже вмер Ірод, ангел Господній з'явився вві сні Йосифові в Єгипті і каже: “Встань, візьми дитятко та його матір і повернись в Ізраїльську землю, бо вмерли ті, що чигали на життя дитятка.” Устав він, узяв дитятко та його матір і прийшов в Ізраїльську землю, але, почувши, що в Юдеї царює Архелай замість Ірода, батька свого, побоявся іти туди. Попереджений же вві сні, він пішов у галилейські сторони і, прибувши туди, оселився в місті, що зветься Назарет, щоб збулося сказане пророками, що Назорей назветься. (2, 13-23).
Хор: Слава тобі, Господи, слава тобі.
І одразу читається:
Не залиши нас до кінця, ради імени твого святого,* не зруйнуй заповіту твого* й не віддаляй милости твоєї від нас задля улюбленого тобою Авраама,* і задля Ісаака, раба твого,* та Ізраїля святого твого.
Святий Боже: Пресвята Тройце: Отче наш:
Кондак передсвяття (глас 3) Дiва сьогодні йде, щоб невимовно родити у вертепі споконвічне Слово.* Радiйте на світі всі, почувши це,* i разом з ангелами й пастирями прославляйте споконвічного Бога,* що бажає появитися дитятком.
Господи, помилуй (40).
Священик: Ти, що повсякчас і кожної години на небі й на землі приймаєш поклін і славу, Боже добрий, довготерпеливий і многомилостивий, що праведних любиш, і грішних милуєш, і всіх кличеш до спасіння, заради обіцянки майбутніх благ! Прийми, Господи, в цю хвилину й наші молитви і спрямуй життя наше до твоїх заповідей. Душі наші освяти, тіла очисти, думки наші направ, розум очисти й протверези, і визволь нас від усякої скорботи, лиха й слабування. Захисти нас святими ангелами твоїми, щоб ми, їх охороною збережені й напоумлені, осягнули єдність віри та зрозуміння неприступної твоєї слави, бо ти благословенний на віки вічні.
Хор: Амінь.
Господи, помилуй (3).
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, i нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Чеснішу від херувимів* і незрівнянно славнішу від серафимів,* що без зотління Бога Слово породила,* сущу Богородицю, тебе величаємо.
Іменем Господнім благослови, отче!
Священик: Боже, змилуйся над нами і благослови нас, світлом лиця твого осяй нас і помилуй нас.
Хор: Амінь.
Молитва Дев’ятого часу
Священик: Владико Господи, Ісусе Христе, Боже наш! Ти довго терпиш наші провини і привів нас аж до цієї години, в яку ти на животворнім дереві висячи, благорозумному розбійникові до раю відчинив вхід і смертю смерть знищив. Очисти нас грішних і недостойних слуг твоїх, бо нагрішили ми й беззаконня натворили, що вже недостойні звести очей наших і поглянути на височінь небесну, бо ми знехтували дорогу правди твоєї і ходили, куди вело нас серце наше! Тож молимо твоє безмірне милосердя: Пожалій нас, Боже, з безмежної милости своєї і спаси нас задля імени твого святого, бо змарнували ми в суєті дні наші. Визволи нас із руки супротивника і прости нам гріхи наші. Умертви тілесні пристрасті наші, щоб відкинувши стару людину, ми в нову зодягнулися, і жили для тебе, Владики нашого і Доброчинця, і так, ідучи за твоїми веліннями, досягли вічного спокою, де для всіх праведних радісна оселя. Бо ти правдиво істинна веселість і радість для тих, які люблять тебе, Христе Боже наш, і тобі славу віддаємо з предвічним твоїм Отцем, і пресвятим, і благим, і животворним твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки вічні.
Хор: Амінь.
Священик: Слава тобі, Христе Боже, уповання наше, слава тобі!
Хор: Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, i нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь. Господи, помилуй (3). Благослови.
Священик: Христос, істинний Бог наш, що народився в вертепі у Вифлеємі Юдейському і дав себе покласти у ясла спасіння нашого ради, молитвами пречистої своєї Матері, святих славних і всехвальних апостолів, преподобних і богоносних отців наших, і всіх святих, помилує і спасе нас, як благий і чоловіколюбець.
Хор: Амінь.
ВЕЛИКА ВЕЧІРНЯ (З ЛІТУРГІЄЮ СВ. ВАСИЛІЯ ВЕЛИКОГО)
Якщо навечір’я Різдва Христового випадає в понеділок, вівторок, середу, четвер чи п’ятницю, то Велика вечірня стужиться з Літургією св. Василія Великого.
Якщо в суботу чи неділю, то Велика вечірня служиться без Літургії.
Диякон: Благослови, владико.
Священик: Благословенне царство Отця, і Сина, і Святого Духа нині і повсякчас, і на віки вічні.
Хор: Амінь.
Прийдіте, поклонімся цареві нашому – Богу.
Прийдіте, поклонімся Христові, цареві нашому – Богу.
Прийдіте, поклонімся і припадім до самого Господа Ісуса Христа – царя і Бога нашого.
Псалом 103
Благослови, душé моя, Гóспода!* Гóсподи, Бóже мій, ти вéльми великий!
Ти одягнýвся вéличчю і красóю,* ти свíтлом, нáче ризою, покрився.
Ти розіп'яв, ненáче намéт, нéбо,* ти збудувáв твої гóрниці в вóдах.
Із хмар собí рóбиш колісницю,* хóдиш на крилах вíтру.
Вітри своїми посланцями учиняєш,* пóлум'я вогнéнне слýгами своїми.
Ти заснувáв зéмлю на їí підвáлинах,* не захитáється по віки вíчні.
Безóднею, немóв одéжею, покрив її,* пóнад гóрами стáли вóди.
Пéред погрóзою твоєю вони тікáли,* пéред гóлосом грóму твогó тремтíли.
Підвелися гóри, зійшли долини до мíсця,* що ти їм признáчив.
Постáвив їм границю, якóї не перéйдуть,* щоб знóву покрити зéмлю.
Джерéла посилáєш у рíки,* якí течýть прóміж гóрами.
Усю звіринý, що в пóлі, вони напувáють,* дикі осли там гáсять свою спрáгу.
Над ними кýблиться небéсне птáство,* з-пóміж гілляк дає свій гóлос.
Ти напувáєш гóри з твоíх гóрниць,* земля насичується плóдом діл твоїх.
Вирóщуєш травý для скóту, зéла – на вжиток людям,* щоб хліб із землí добувáли:
Винó, що сéрце людське звеселяє, олíю, щоб від нéї яснíло обличчя,* і хліб, що скрíплює сéрце людське.
Насичуються дерéва Госпóдні,* кéдри ливáнські, що посадив їх.
На них гніздяться птиці;* бусли – на кипарисах їхнє житлó.
Висóкі гóри для óленів,* скелі – для зайцíв притулок.
Ти створив мíсяць, щоб значити пóри;* сóнце знає свій зáхід.
Навóдиш тéмряву, і ніч надхóдить,* що в ній ворýшаться усí звíрі дібрóвні.
Левенята рикáють за здóбиччю своєю,* поживи від Бóга для сéбе прóсять.
Ховáються, як тíльки зíйде сóнце,* лягáють у своїх нóрах.
Вихóдить чоловíк до свогó дíла,* і до своєї прáці аж до вéчора.
Якá їх, твоїх діл, Гóсподи, сила!* У мýдрості все ти створив, – пóвна землá твоїх створíнь.
Ось мóре велике, преширóке,* у ньóму плазунíв без лíку, звíрів малих і великих.
Там кораблí прохóдять,* є і левіятáн, якóго ти створив, щоб ним бáвитися.
Усí вони від тéбе дожидáють,* щоб дав їм у свій час поживу.
Коли даєш їм, вони її збирáють,* як розтýлюєш твою рýку, вони насичуються блáгом.
Вони бентéжаться, коли ховáєш вид свій;* як забирáєш дух у них, вони гинуть і повертáються у свій пóрох.
Зішлéш свій дух, – вони оживáють,* і ти віднóвлюєш лицé землí.
Нехáй слáва Госпóдня бýде повíки,* нехáй Госпóдь радíє твóрами своíми.
Спогляне він на зéмлю, і вонá стрясáється,* торкнéться гір, вони димýють.
Я бýду Господеві співáти пóки життя могó,* псалми співáтиму, пóки бýду жити.
Нехáй бýде приємна йомý моя пíсня;* у Гóсподі я веселитимусь.
Нехáй грíшники з землí щéзнуть, і беззакóнних бíльше нехáй не бýде.* Благослови, душé моя, Гóспода.
Слáва Отцю́, і Синý, і Святóму Дýхові, і ни́ні, і повсякчáс, і на вíки вíчні. Амíнь.
Алилýя, алилýя, алилýя; слáва Тобí, Бóже! (3).
* * *
Поки стихословиться псалом, священик тихо читає світильничі молитви:
1. Господи щедрий і милосердний, довготерпеливий і многомилостивий! Вислухай молитви наші і зверни увагу на голос моління нашого і яви нам знак милости твоєї, наведи нас на дорогу твою, щоб ходили ми в твоїй правді. Звесели серця наші, щоб ми боялись імення твого святого, бо ти великий і твориш чуда; ти Бог єдиний і немає подібного тобі між богами, Господи. Ти сильний у милості і добрий у силі, аби допомагати й утішати, і спасати всіх, хто на ім'я твоє святе уповає. Бо тобі належить усяка слава, честь і поклоніння: Отцю, Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
2. Господи, в обуренні твоїм не картай нас, ані в гніві твоїм нас не карай, але поводься з нами за милістю твоєю, Лікарю і Зцілителю душ наших. Приведи нас до бажаної пристані твоєї, просвіти очі сердець наших на пізнання твоєї правди і дай нам останок теперішнього дня мирний і безгрішний, і ввесь час життя нашого, заради молитов святої Богородиці і всіх святих. Бо твоя влада і твоє царство, і сила, і слава: Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
3. Господи, Боже наш! Згадай нас грішних і недостойних слуг твоїх, коли призиваємо святе ім'я твоє, і не осороми нас, коли очікуємо милости твоєї, але вислухай, Господи, усі наші спасенні прохання, і вчини нас достойними любити і боятися тебе від усього серця нашого і творити в усьому волю твою. Бо ти є добрий і чоловіколюбний Бог, і тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
4. Невмовкаючими піснями і неустанними величаннями святих сил оспівуваний, наповни уста наші хвалінням твоїм, щоб віддавати шану імені твоєму святому; і дай нам частку і спадкоємство з усіма, що почитають тебе в правді і зберігають заповіді твої, молитвами святої Богородиці і всіх святих твоїх. Бо тобі належить усяка слава, честь і поклоніння: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
5. Благословенний ти, Господи Боже, Вседержителю, що знаєш думки людські, що відаєш те, чого ми потребуємо, і багато більше, ніж ми просимо, або розуміємо. Самий ти, чоловіколюбний Царю, у всьому добрий, задовольни нас багатством твоїх ласк, щоб ми непостидною совістю призивали святе ім'я твоє; і не введи нас у спокусу, але визволь нас від злого, і провидінням твоїм дай нам усе корисне. Бо тобі належить усяка слава, честь і поклоніння: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
6. Господи, Господи, що пречистою твоєю долонею все утримуєш, що довго терпиш нам усім, і жалієшся задля нашої злоби! Згадай твої милості і ласки, відвідай нас у твоїй доброті і дай нам пройти й останок нинішнього дня вільним від різних затій лукавого, і збережи наше життя без напастувань, благодаттю Святого твого Духа, — милістю, щедротами і чоловіколюб'ям єдинородного Сина твого, з яким і ти є благословенний, з пресвятим, добрим і животворним твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
7. Боже великий і дивний, що несказанною добрістю і багатим промислом усім управляєш, і дав нам земні добра й запевнив нам обіцяне царство уділеними ласками впродовж цього дня, остерігши нас від усякого лиха! Дай нам і решту непорочно докінчити перед святою твоєю славою і величати тебе одного і доброго, і чоловіколюбного Бога нашого. Бо ти Бог наш і тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
8. Боже великий і вишній, в тебе одного є безсмертність і в світлі живеш недоступнім. Ти все створіння мудро створив, відокремив світло від темряви і сонце поклав, щоб правити днем, а місяць і зорі, щоб володіли ніччю, нас же грішних вчинив достойними і в теперішню годину стати перед твоїм обличчям, щоб тебе визнавати і принести тобі вечірнє славослов'я. Направ, Чоловіколюбче, молитву нашу, немов кадило, перед тобою і прийми її, як благовонний запах. Дай нам мирний цей вечір і близьку вже ніч; зодягни нас у броню світла; визволь нас від нічного страху і всякої речі, що в темряві з'являється, і дай сон, що його ти дарував на відпочинок нашій немічності, вільний від усякого маріння диявольського. Владико, давче добра, хай і на нашій постелі, бувши тобі милими, згадуємо вночі твоє ім'я і, просвічувані навчанням твоїх заповідей, встанемо в душевній радості до звеличування твоєї доброти, приносячи твоєму милосердю молитви і моління, за наші і всіх твоїх людей провини. Відвідай їх задля молитов святої Богородиці. Бо ти є добрий і чоловіколюбний Бог, і тобі віддаємо славу: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
* * *
Мирна єктенія
Диякон: В мирі Господеві помолімся.
Хор, на кожне прошення: Господи, помилуй.
За мир з висот і спасення душ наших Господеві помолімся.
За мир всього світу, добрий стан святих Божих церков і з’єднання всіх Господеві помолімся.
За святий храм цей і тих, що з вірою, благоговінням і страхом Божим входять до нього, Господеві помолімся.
За святішого вселенського Архиєрея (ім’я), Папу Римського, і за блаженнішого Патріярха нашого (ім’я), і за високопреосвященнішого Архиєпископа й Митрополита нашого Кир (ім’я), боголюбивого Єпископа нашого Кир (ім’я), чесне пресвітерство, у Христі дияконство, за ввесь причет і людей Господу помолімся.
За Богом бережений народ наш, за правління і все військо Господеві помолімся.
За місто це (або За село це, або За святу обитель цю), і за всяке місто, країну, і за тих, що вірою живуть у них, Господеві помолімся.
За добре поліття, за врожай плодів земних і часи мирні Господеві помолімся.
За плаваючих, подорожуючих (на землі і в повітрі), недужих, страждаючих, полонених, і за спасення їх Господеві помолімся.
Щоб ізбавитися нам від усякої скорби, гніву, й нужди, Господеві помолімся.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Хор: Тобі, Господи.
Священик: Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклонення, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні.
Хор: Амінь.
Якщо велика вечірня служиться з Літургією св. Василія, то після мирної єктенії співається одразу «Господи, взиваю».
Якщо велика вечірня служиться без Літургії, то після мирної єктенії співається спершу «Блажен муж», а по ньому виголошується мала єктенія
* * *
«Блажен муж»
Блажен муж, - алилуя - що за радою безбожних не ходить. Алилуя (3).
Бо Господь дбає про путь праведних, а путь безбожних загине. Алилуя (3).
Служіте Господевi в страсi, і радуйтеся у тремтінні. Алилуя (3).
Блаженні всі, що на нього надіються. Алилуя (3).
Воскресни, Господи, спаси мене, мiй Боже. Алилуя (3).
У Господа спасіння, i на твiй народ – благословення твоє. Алилуя (3).
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові. Алилуя (3).
І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь. Алилуя (3).
Алилуя, алилуя, алилуя; слава Тобі, Боже (3).
Мала єктенія
Диякон: Ще і ще в ми́рі Господéві помолíмся.
Хор: Гóсподи, поми́луй.
Заступи́, спаси́, поми́луй і охорони́ нас, Бóже, Твоє́ю благодáттю.
Хор: Гóсподи, поми́луй.
Пресвятý, пречи́сту, преблагословéнну, слáвну Влади́чицю нáшу Богорóдицю і приснодíву Марíю, з усімá святи́ми пом’янýвши, самí себé, і оди́н óдного, і все життя́ нáше Христý Бóгові віддáймо.
Хор: Тобí, Гóсподи.
Священик: Бо Твоя́ є влáда і Твоє́ є цáрство, і си́ла, і слáва, Отця́, і Си́на, і Святóго Дýха, ни́ні й повсякчáс, і на вíки вíчні.
Хор: Амíнь.
* * *
«Господи, взиваю» (глас 2, самогласний)
Псалом 140
Господи, взиваю я до тебе, вислухай мене.* Вислухай мене, Господи.* Господи, взиваю я до тебе, вислухай мене.* Почуй голос моління мого,* коли я взиваю до тебе.* Вислухай мене, Господи.
Нехай піднесеться молитва моя,* мов кадило перед тобою;* підношення рук моїх,* як жертва вечірня.* Вислухай мене, Господи.
І по чину стихи псалмів:
Постав, Господи, моїм устам сторожу;* до дверей губ моїх варту!
Не дай схилитися серцеві моєму* до чогось злого.
Ані чинити лихі вчинки з людьми, що творять беззаконня,* ні ласощів їхніх я не хочу їсти.
Нехай праведник по-доброму б’є мене й виправляє,* а олія грішного нехай не намастить голови моєї.
Я все-таки молитимусь,* незважаючи на їхні злі вчинки.
Якщо суддів їхніх скинуть в ущелини скелі,* то почують, що слова мої любі.
Немовби хтось розбив і розрив землю,* розкидано їхні кості перед адом.
Бо до тебе, Господи, мій Боже, мої очі;* до тебе прибігаю, не губи душі моєї.
Збережи мене від петлі, що її наставили на мене,* і від сильця тих, що творять беззаконня.
Нехай грішники впадуть у власні сіті всі разом,* а я пройду безпечно.
Псалом 141
Я голосом моїм до Господа взиваю,* я голосом моїм до Господа молюся.
Скаргу мою перед ним виливаю,* мою скруту йому я виявляю.
Коли тривожиться в мені дух мій, ти знаєш мою стежку.* На дорозі, де я ступаю, тайно розставили сильце на мене.
Поглянь праворуч і подивися:* нема нікого, хто дбав би за мене.
Нема куди мені втікати,* нема нікого, хто піклувався б мною.
До тебе, Господи, взиваю й кажу:* Ти моє прибіжище, в землі живих ти – моя доля.
Зверни увагу на моє благання,* бо я вельми нещасний. Спаси мене від гонителів моїх,* бо вони сильніші від мене.
Виведи з в’язниці мою душу,* щоб дякувати імені твоєму.
Мене обступлять праведники,* бо ти добро мені вчиниш.
Псалом 129
Тут переплітаються стихи псалма зі стихирами служби:
Стих: З глибин взиваю до тебе, Господи,* Господи, почуй мій голос.
(глас 2, самогласний) Прийдіть і радіймо з Господом,* розповідаючи про оце таїнство:* перегороду від раю знищено, вогняний меч зникає,* херувим відступає від дерева життя* і ми, прогнані з раю задля непослуху, причащаємося райської поживи.* Незмінний образ Отця і відблиск його істоти приймає вигляд слуги;* прийшовши від пречистої матері, він не зазнав жодної зміни.* Бувши правдивим Богом, він зостався тим, чим був,* і приймає те, чим не був, ставши людиною заради чоловіколюб’я.* Тому до нього закличмо:* Народжений з Діви, Боже, помилуй нас!
Стих: Нехай будуть твої вуха уважні,* до голосу благання мого.
Прийдіть і радіймо з Господом,* розповідаючи про оце таїнство:* перегороду від раю знищено, вогняний меч зникає,* херувим відступає від дерева життя* і ми, прогнані з раю задля непослуху, причащаємося райської поживи.* Незмінний образ Отця і відблиск його істоти приймає вигляд слуги;* прийшовши від пречистої матері, він не зазнав жодної зміни.* Бувши правдивим Богом, він зостався тим, чим був,* і приймає те, чим не був, ставши людиною заради чоловіколюб’я.* Тому до нього закличмо:* Народжений з Діви, Боже, помилуй нас!
Стих: Коли ти, Господи, зважатимеш на беззаконня,* то хто встоїться, Господи. Та в тебе є прощення.
Коли Господь Ісус народився від святої Діви,* усі просвітилися:* пастухи пригравали, мудреці поклонялися, ангели співали,* Ірод же затривожився, бо появився в тілі Бог,* Спаситель душ наших.
Стих: Задля імени твого надіюсь на тебе, Господи,* надіється душа моя на слово твоє; надіється душа моя на Господа.
Коли Господь Ісус народився від святої Діви,* усі просвітилися:* пастухи пригравали, мудреці поклонялися, ангели співали,* Ірод же затривожився, бо появився в тілі Бог,* Спаситель душ наших.
Стих: Від ранньої сторожі до ночі,* від ранньої сторожі нехай уповає Ізраїль на Господа.
Царство твоє, Христе Боже, царство всіх віків,* влада ж твоя від роду до роду,* бо ти прийняв тіло від Святого Духа* і став людиною від Вседіви Марії.* Світлим розсвітом став нам твій прихід. Христе Боже* – світло від світла, сяйво Отця.* Ти просвітлюєш усе створіння і все живуче прославляє тебе,* бо ти – образ слави Отця,* ти той, хто був і завжди є, і засяяв нам від Діви.* Боже, помилуй нас!
Стих: Бо в Господа милість і відкуплення велике в Нього;* Він визволить Ізраїля від усього беззаконня його.
Царство твоє, Христе Боже, царство всіх віків,* влада ж твоя від роду до роду,* бо ти прийняв тіло від Святого Духа* і став людиною від Вседіви Марії.* Світлим розсвітом став нам твій прихід. Христе Боже* – світло від світла, сяйво Отця.* Ти просвітлюєш усе створіння і все живуче прославляє тебе,* бо ти – образ слави Отця,* ти той, хто був і завжди є, і засяяв нам від Діви.* Боже, помилуй нас!
Псалом 116
Стих: Хваліте Господа всі народи!* Прославляйте Його всі люди!
Чим Тобі, Христе, віддячимось за те,* що ти задля нас зявився на землі як людина?* Кожне бо створіння, що тобою постало, воздає тобі подяку:* ангели – співання, небо – зорю,* мудреці – дари, пастухи – сповіщення чуда,* земля – вертеп, пустеля – ясла, а ми – Матір-Діву.* Споконвічний Боже, помилуй нас!
Стих: Велике бо до нас його милосердя,* і вірність Господа повіки.
Чим Тобі, Христе, віддячимось за те,* що ти задля нас зявився на землі як людина?* Кожне бо створіння, що тобою постало, воздає тобі подяку:* ангели – співання, небо – зорю,* мудреці – дари, пастухи – сповіщення чуда,* земля – вертеп, пустеля – ясла, а ми – Матір-Діву.* Споконвічний Боже, помилуй нас!
Слава, і нині: (глас 2, самогласний) Коли Август єдиний володів землею,* багатовладдя людей скінчилося;* коли ти став людиною з Чистої,* знищене було ідольське багатобожжя.* Під єдиним мирським царством міста опинились,* а тут народи повірили в єдину владу Божу.* З веління цісаря записувались люди,* записались і ми, вірні, в ім’я Бога нашого, що став людиною.* Велика твоя милість, Господи, – слава Тобі!
* * *
Коли співається наславник, священик із дияконом чинять вхід з Євангелієм:
Диякон: Господеві помолімся.
Священик: Добрий Чоловіколюбче Царю, що все благословляєш! Молимось тобі наполегливо, серцем сокрушеним і духом смиренним: Благослови наші входи і виходи, Христе, істинний Боже наш. Бо прихід твій і вознесіння, і пожиття з людьми завжди благословенне: нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Диякон: Благослови, владико, святий вхід.
Священик: Благословенний вхід святих твоїх, нині і повсякчас і на віки вічні.
* * *
Диякон: Премудрість, прості.
«Світло тихе»
Хор: Світло тихе святої слави, безсмертного Отця небесного, святого, блаженного, Ісусе Христе! Доживши до заходу сонця, бачивши світло вечірнє, славимо Отця, і Сина, і Святого Духа – Бога. Достойно є повсякчас прославляти тебе голосами побожними, Сину Божий, що життя даєш усьому світу; тому світ увесь славить тебе.
Диякон: Бýдьмо увáжні.
Священик: Мир всім.
Диякон: Премýдрість, бýдьмо увáжні.
Хор співає прокімен.
* * *
У суботу:
Прокімен, глас 6: Господь царює,* у велич він зодягнувся.
Стих: Зодягнувся Господь у силу і перепоясався.
Стих: Він бо утвердив вселенну, вона не порушиться.
Стих: Домові Твоєму, Господи, належить святість на довгі літа.
У неділю:
Прокімен, глас 8: Благословіть нині Господа,* всі слуги Господні.
Стих: Ви, що стоїте в храмі Господнім, у дворах дому Бога нашого.
У понеділок:
Прокімен, глас 4: Господь почує мене,* коли я візву до нього.
Стих: Вислухай мене, коли буду взивати, мій Боже справедливий.
У вівторок:
Прокімен, глас 1: Милість Твоя, Господи, буде зі мною* по всі дні життя мого.
Стих: Господь мій пастир: нічого мені не бракуватиме; на зелених пасовиськах Він поселив мене.
У середу:
Прокімен, глас 5: Боже, ім’ям Твоїм спаси мене,* і силою Твоєю суди мене.
Стих: Боже, почуй мою молитву, вислухай слова уст моїх.
У четвер:
Прокімен, глас 6: Допомога моя від Господа,* що створив небо і землю.
Стих: Очі мої підводжу я на гори, звідки прийде моя допомога.
У п’ятницю:
Великий прокімен, глас 7: Хто бог великий, як Бог наш?!* Ти той Бог, що творить чудеса.
Стих: Ти показав між народами силу свою.
Стих: Я сказав: Тепер я розумію, - це зміна волі Всевишнього.
Стих: Я згадав діла Господні, бо пригадав усі давні чуда твої.
* * *
Паремії
Диякон: Премýдрість.
Читець: З книги Буття читання.
Диякон: Бýдьмо увáжні.
Читець: На початку сотворив Бог небо й землю. Земля ж була пуста й порожня та й темрява була над безоднею, а дух Божий ширяв над водами. І сказав Бог: Нехай буде світло! І настало світло. І побачив Бог світло, що воно добре та й відділив Бог світло від темряви. Назвав же Бог світло – день, а темряву назвав ніч. І був вечір і був ранок – день перший. Тоді сказав Бог: Нехай посеред вод буде твердь і нехай вона відділяє води від вод! І зробив Бог твердь і відділив води, що під твердю, від вод, що над твердю. Тож сталося так. І назвав Бог твердь – небо. І був вечір і був ранок – день другий. Тоді сказав Бог: Нехай зберуться води, що під небом, в одне місце і нехай з'явиться суша. І так сталося. І назвав Бог сушу – земля, а збір вод назвав морями. І побачив Бог, що воно добре. Бог сказав: Нехай земля зростить рослини: траву, що розсіває насіння, і плодові дерева, що родять плоди з насінням, за їхнім родом на землі. І так сталося. І вивела земля з себе рослини: траву, що розсіває насіння за своїм родом, і дерева, що родять плоди з насінням у них, за їхнім родом. І побачив Бог, що воно добре. І був вечір і був ранок – день третій (1, 1-13).
Диякон: Премýдрість.
Читець: З книги Чисел читання.
Диякон: Бýдьмо увáжні.
Читець: Дух Божий зійшов на Валаама, і заходився він віщувати, мовивши: “Слово Валаама, сина Беора, слово мужа з одкритими очима; Що за красні, Якове, намети в тебе, - Ізраїлю, твої оселі! Вони, немов луки, розкинулись, немов сади понад ріками, немов дуби, Господні саджанці, немов оті кедри, що над водою. Вода ллється з його відер і насіння його у воді обильній; могутніший, ніж Агаг, його володар, і царство його знесеться високо. Той Бог, що з Єгипту його вивів, - для нього він мов буйвіл сильний. Тож пожере він народи йому ворожі, кості їхні поторощить, стрілами їх повбиває. Лягає й спочиває мов той лев, мов та левиця, - хто ж бо його збудить? Благословен, хто тебе благословляє, і проклят, хто проклинає тебе.” Бачу його, та не під теперішню пору; дивлюся на нього, та не зблизька. Зійде бо зірка з Якова, здійметься берло з Ізраїля, боки Моавові поторощить, і розгромить всіх синів Сета. Заволодіють вони Едомом, підпаде Сеїр під ворожу владу, - Ізраїль же зійде вгору. (24, 2-3. 5-9. 17-18).
Диякон: Премýдрість.
Читець: З книги пророка Міхея читання.
Диякон: Бýдьмо увáжні.
Читець: Того дня, - слово Господнє, - я зберу кульгавих і прогнаних далеко позбираю, і тих, що я був зажурив. З кульгавих я зроблю останок, а з порозкиданих далеко - народ могутній. Ти ж, Вифлеєме-Ефрато, занадто малий єси, щоб бути між тисячами Юди. З тебе вийде мені той, хто має бути Володарем в Ізраїлі; його походження із давніх-давен, з днів споконвічних. Тому він лишить їх до часу, коли породить та, що має родити; і тоді останок їхніх братів повернеться до синів Ізраїля. І він стоятиме й пастиме у Господній силі та величі імени Господа, Бога свого. Вони сидітимуть, бо він тоді буде великим аж до кінців землі (4, 6-7; 5, 1-3).
Священик виголошує тропар і стихи, а хор після кожного стиха співає закінчення тропаря:
(глас 6) Таємно родився ти в вертепі,* але небо, Спасе, звістило тебе всім появою зорі, немов устами.* І вірою мудреців тобі привело, що кланяються тобі,* тому з ними помилуй нас.
Хор: І вірою мудреців тобі привело, що кланяються тобі,* тому з ними помилуй нас.
Стих: Основа його на горах святих; любить Господь брами Сіону понад усі Якова намети. Преславні речі говоряться про Тебе, місто Боже! Рагав я зарахую й Вавилон до тих, що мене знають.
Хор: І вірою мудреців тобі привело, що кланяються тобі,* тому з ними помилуй нас.
Стих: Ось Філістія, Тир і люди Етіопії – і ці там народились. Про Сіон казатимуть: це наша мати; чоловік у ньому народився. І сам Всевишній його утверджує.
Хор: І вірою мудреців тобі привело, що кланяються тобі,* тому з ними помилуй нас.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Хор: І вірою мудреців тобі привело, що кланяються тобі,* тому з ними помилуй нас.
Священик: Таємно родився ти в вертепі,* але небо, Спасе, звістило тебе всім появою зорі, немов устами.
Хор: І вірою мудреців тобі привело, що кланяються тобі,* тому з ними помилуй нас.
Диякон: Премýдрість.
Читець: Пророцтва Ісаї читання.
Диякон: Бýдьмо увáжні.
Читець: Так сказав Господь: Вийде паросток із пня Єссея, і вітка виросте з його коріння. Дух Господній спочине на ньому, дух мудрости й розуму, дух ради і кріпости, дух знання й страху Господнього. Він дихатиме страхом Господнім; він судитиме не як око бачить, і не як вухо чує присуд видаватиме. Він буде по справедливості судити вбогих, по правді оголошувати присуд для бідних у країні. Гнобителя вдарить палицею - своїм словом, безбожного погубить духом своїх уст. Справедливість буде поясом у нього на крижах, а правда підпереже його боки. Вовк буде жити вкупі з ягнятком, леопард біля козеняти лежатиме; телятко й левеня будуть пастися разом, і поганяти їх буде мала дитина. Корова й ведмедиця будуть пастися вкупі, маленькі їхні лежатимуть разочком, а лев, як віл, солому буде їсти. Немовля гратиметься коло нори гадюки, а малятко встромить руку в зміїну нору. На всій моїй святій горі зла не чинитимуть, ні шкоди, бо земля так буде повна знання Господа, як води покривають море. І станеться того часу: корінь Єссея буде знаменом народам; погани шукатимуть його, і житло його буде славне. (11, 1-10).
Диякон: Премýдрість.
Читець: З книги пророка Варуха читання.
Диякон: Бýдьмо увáжні.
Читець: Такий наш Бог; ніхто йому не рівний! Він звідав усі дороги знання і дав його Якову, слузі своєму, Ізраїлеві, улюбленцеві своєму. А потім вона й на землі з'явилась і з людьми перебувала. Вона – це книга велінь Божих, закон, що перебуває вічно. Усі ті, які пильнують її, будуть жити; а ті що покидають її, повмирають. Повернись, Якове, вхопись її; простуй до її блиску, до її світла. Не віддавай іншому своєї слави, своїх пільг – народові чужому! Які ж бо ми, Ізраїлю, щасливі, - бо те, що вгодне Богові, знане нам! (3, 36 – 4, 4).
Диякон: Премýдрість.
Читець: Пророцтва Даниїла читання.
Диякон: Бýдьмо увáжні.
Читець: Сказав Даниїл Навуходоносору: Ти, царю, дивився - аж ось якийсь бовван великий. Вельми великий був той бовван і незвичайного блиску; стоїть ось він перед тобою й страхітлива його подоба. Голова у того боввана була з щирого золота; груди його й руки - з срібла; живіт у нього й стегна - з міді; голінки у нього - з заліза, а ноги - частково з заліза, частково з глини. Ти дивився на нього, аж відірвався від гори, без допомоги рук, камінь і вдарив у боввана, в залізні та глиняні його ноги, й розбив їх. Тоді все вмить потрощилось - залізо, глина, мідь, срібло й золото, й стало, ніби полова на току літом; вітер же так розвіяв те, що й сліду не зосталось від того, а камінь, що вдарив у боввана, зробивсь великою горою й заповнив усю землю. Оце сон! Скажемо перед царем, що він означає. За часів тих царів небесний Бог здвигне царство, що не розпадеться повіки, і його влада не перейде до іншого народу; воно повалить і потрощить усі ті царства, а само стоятиме повіки, так, як ти бачив, що камінь відірвався був від гори без допомоги руки й розвалив залізо, мідь, глину, срібло й золото. Великий Бог показав цареві, що буде після того. Це правдивий сон, і виклад його певний (2, 31-36.44-45).
Священик виголошує тропар і стихи, а хор після кожного стиха співає закінчення тропаря:
(глас 6) Засяяв ти, Христе, з Діви як духовне сонце правди* і зоря появила тебе Невидимого, що вмістився у вертепі.* І мудреців привів ти, щоб поклонилися тобі;* з ними й ми тебе величаємо: Життєдавче слава тобі!
Хор: І мудреців привів ти, щоб поклонилися тобі;* з ними й ми тебе величаємо: Життєдавче слава тобі!
Стих: Господь царює, у велич він зодягнувся; зодягнувся Господь у силу й опоясався. Бо Він утвердив вселенну, і вона не захитається. Твердо стоїть престол твій з давнього-давна.
Хор: І мудреців привів ти, щоб поклонилися тобі;* з ними й ми тебе величаємо: Життєдавче слава тобі!
Стих: Здіймають ріки, Господи, здіймають ріки шум свій, здіймають ріки рокіт свій від шуму вод великих.
Хор: І мудреців привів ти, щоб поклонилися тобі;* з ними й ми тебе величаємо: Життєдавче слава тобі!
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Хор: І мудреців привів ти, щоб поклонилися тобі;* з ними й ми тебе величаємо: Життєдавче слава тобі!
Священик: Засяяв ти, Христе, з Діви як духовне сонце правди* і зоря появила тебе Невидимого, що вмістився у вертепі.
Хор: І мудреців привів ти, щоб поклонилися тобі;* з ними й ми тебе величаємо: Життєдавче слава тобі!
Диякон: Премýдрість.
Читець: Пророцтва Ісаї читання.
Диякон: Бýдьмо увáжні.
Читець: Хлоп'ятко нам народилося, сина нам дано; влада на плечах у нього; і дадуть йому ім'я: Чудесний порадник, сильний Бог, Отець довічний, Князь миру. Щоб збільшити владу в безконечнім мирі на престолі Давида і в його царстві, щоб його утвердити й укріпити справедливим судом віднині і повіки, - ревність Господа сил це чинить (9, 5-6).
Диякон: Премýдрість.
Читець: Пророцтва Ісáї читáння.
Диякон: Бýдьмо увáжні.
Читець: Тоді заговорив Господь знову до Ахаза, кажучи: «Проси собі знаку в Господа, Бога твого, або глибоко з-під землі, або вгорі високо!» Ахаз же відказав: «Не проситиму і не буду спокушати Господа.» Тоді він сказав: «Слухайте ж, доме Давида: мало з вас докучати людям, що докучаєте ще й Богові моєму? Оце ж сам Господь дасть вам знак: Ось дівиця зачала, і породить сина і дасть йому ім'я Еммануїл, що означає: з нами Бог. Знайте ж, народи, та тремтіть! Вважайте, всі далекі землі! Озбройтесь та тремтіть! Озбройтесь та тремтіть! Задумуйте задуми, та вони не вдадуться; давайте накази, та вони не здійсняться, бо з нами Бог!» (7, 10-14. 8, 9-10).
Мала єктенія
Диякон: Ще і ще в ми́рі Господéві помолíмся.
Хор: Гóсподи, поми́луй.
Заступи́, спаси́, поми́луй і охорони́ нас, Бóже, Твоє́ю благодáттю.
Хор: Гóсподи, поми́луй.
Пресвятý, пречи́сту, преблагословéнну, слáвну Влади́чицю нáшу Богорóдицю і приснодíву Марíю, з усімá святи́ми пом’янýвши, самí себé, і оди́н óдного, і все життя́ нáше Христý Бóгові віддáймо.
Хор: Тобí, Гóсподи.
Священик: Бо Ти святий єси, Боже наш, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні.
Хор: Амінь.
Якщо велика вечірня служиться з Літургією, то після виголосу співається трисвяте і далі служиться по чину Божественна Літургія св. Василія Великого.
Якщо велика вечірня служиться окремо від Літургії, то після малої єктенії та виголосу Бо ти святий єси… не співається трисвяте, але одразу буває прокімен, як нижче подано.
Прокімен, глас 1: Госпóдь сказáв менí:* Син мій єси Ти,* Я днесь родив Тебé.
Стих: Проси в Менé, і Я дам Тобí нарóди у спáдщину, і кінцí землí – тобí в посíлість.
Апостол
До Єврéїв послáння святóго апóстола Павлá читáння.
Багаторазово й багатьма способами Бог говорив колись до батьків наших через пророків. За останніх же оцих днів він говорив до нас через Сина, якого зробив спадкоємцем усього і яким створив віки. Він – відблиск його слави, образ його істоти, - підтримуючи все своїм могутнім словом, здійснив очищення гріхів і возсів праворуч величі на вишині, ставши від ангелів стільки вищим, оскільки успадкував визначніше від них ім'я. Кому бо з ангелів він коли мовив: «Син мій єси, я сьогодні породив тебе?» І ще: «Я буду йому за Отця, а він буде мені за Сина?» Коли ж знов уводив Первородного у світ, то каже: «Нехай поклоняться йому всі ангели Божі.» А щодо ангелів мовить: «Той, хто вітри своїми вісниками вчиняє, а полум'я вогненне – слугами своїми.» А до Сина: «Престол твій, Боже, віковічний, і берло правоти - берло твого царства. Ти полюбив справедливість і зненавидів беззаконність, тому помазав тебе, Боже, Бог твій єлеєм радости понад твоїх співучасників.» І: «Ти, Господи, напочатку заснував землю і небеса – діло рук твоїх. Вони загинуть, ти ж перебуваєш; усі, мов одежа, постаріються. Ти їх, неначе одежину, згорнеш і, немов одежа, вони зміняться. Ти ж – той самий, і літа твої не скінчаться». (1, 1-12).
Алилуя, глас 5
Стих: Сказав Господь Владиці моєму: Засядь праворуч мене, доки не покладу ворогів твоїх тобі підніжком.
Стих: Господь із Сіону пошле тобі берло сили своєї.
Стих: Із себе перед зірницею породив я тебе.
Замість Достойно хор співає:
Тобою радується, Благодатная, всяка твар, ангельський собор і чоловічеський рід, освященний храме і раю словесний, дівственна похвало, що із неї Бог воплотився і младенцем став – перед віками сущий Бог наш. Лоно бо Твоє престолом сотворив і утробу Твою просторішою небес учинив. Тобою радується, Благодатная, всяка твар, слава Тобі.
Причасний: Хваліте Господа з небес,* хваліте Його в вишніх. Алилуя (3).
По відпусті відбувається славлення Христа: хор співає тропар і кондак свята.
Тропар (глас 4) Різдво Твоє, Христе Боже наш,* засвітило світові світло розуміння:* в ньому бо ті, що звіздам служили, від звізди навчилися* поклонятися Тобі – Сонцю правди,* і пізнавати Тебе – Схід з висоти.* Господи, слава Тобі.
Слава, і нині: кондак (глас 3) Діва днесь преістотного родить* і земля вертеп неприступному приносить.* Ангели з пастирями славословлять,* а волхви зо звіздою подорожують,* бо ради нас родилося дитя мале – превічний Бог.
* * *
Якщо велика вечірня служиться окремо від Літургії, то після малої єктенії та виголосу Бо ти святий єси… одразу буває прокімен.
Диякон: Бýдьмо увáжні.
Священик: Мир всім.
Диякон: Премýдрість, бýдьмо увáжні.
Прокімен, глас 1
Госпóдь сказáв менí:* Син мій єси Ти,* Я днесь роди́в Тебé.
Стих: Проси в Менé, і Я дам Тобí нарóди у спáдщину, і кінцí землí – тобí в посілість.
Апостол
Диякон: Премýдрість.
Читець: До Гала́́тів послáння святóго апóстола Павлá читáння.
Диякон: Бýдьмо увáжні.
Читець: Браття! Я говорю по-людському: Навіть людського заповіту, укладеного, як годиться, ніхто не може скасувати чи до нього щось додати. Обітниці ж були дані Авраамові та його потомкові. Не сказано: «Потомкам», немов би про багатьох, лише про одного: «І твоєму потомкові», яким є Христос! Кажу бо це: Завіту, уже затвердженого Богом, закон, що надійшов по чотириста тридцятьох роках, не може скасувати й таким чином зробити недіючою обітницю. Бо коли б спадщина була від закону, вона б не була вже від обітниці; Авраамові ж Бог дарував свою ласку через обітницю. А що ж тоді закон? Його додано із-за переступів, доки не прийде потомство, якому була дана обітниця, проголошена ангелами через посередника. Посередника ж нема, коли є хтось один; а Бог один. То хіба закон проти обітниць Божих? Зовсім ні! Було б інакше, якби дано закон, який міг би оживляти, - тоді справді від закону було б оправдання. Але Письмо все замкнуло під гріхом, щоб віруючим була дана обітниця завдяки вірі в Ісуса Христа.
Алилуя, глас 5:
Стих: Сказав Господь Владиці моєму: Засядь праворуч мене, доки не покладу ворогів твоїх тобі підніжком.
Стих: Господь із Сіону пошле тобі берло сили своєї.
Стих: Із себе перед зірницею породив я тебе.
Євангеліє
Диякон: Премýдрість, прóсті, ви́слухаймо святóго Євáнгелія.
Священик: Мир всім.
Хор: І дýхові твоєму.
Священик: Від Матéя святóго Євáнгелія читáння.
Хор: Слáва Тобі, Гóсподи, слáва, Тобі.
Диякон: Бýдьмо увáжні.
Священик: Сказав Господь притчу оцю: «Царство Небесне подібне до зерна гірчиці, що його взяв чоловік та й посіяв на своїм полі. Воно, щоправда, найменше з усіх зерен; але як виросте, стає найбільшим з усієї городини, і навіть стає деревом, так що птаство небесне злітається і гніздиться на його гілках.» Ще іншу притчу повідав їм: «Царство Небесне схоже на закваску, що її бере жінка і кладе до трьох мірок муки, аж поки все не скисне.» – Все це говорив Ісус до людей у притчах, і без притч не говорив до них нічого, щоб збулося сказане пророком: «Уста мої відкрию в притчах, оповім тайни, сховані від початку світу.» (13, 31-35).
Хор: Слáва Тобі, Гóсподи, слáва Тобі.
Єктенія усильного благання
Диякон: Промовмо всі з усієї душі і з усієї ми́слі нашої, промовмо.
Хор: Господи, поми́луй.
Господи, Вседержи́телю, Боже отців наших, молимось Тобі, ви́слухай і поми́луй.
Хор: Господи, поми́луй.
Поми́луй нас, Боже, по вели́кій ми́лості Твоїй, молимось Тобі, ви́слухай і поми́луй.
Хор, на кожне прошення: Господи, поми́луй (3).
Ще молимось за святішого вселенського Архиєрея (ім’я) Папу Ри́мського, і за блаженнішого Патріарха нашого (ім’я), і за високопреосвященнішого Архиєпископа і Митрополи́та нашого Кир (ім’я), боголюби́вого Єпи́скопа нашого Кир (ім’я) [і за всечесніших отців наших, Архимандри́та (ім’я), Ігумена (ім’я)], за тих, що служать і послужи́ли у святому храмі цьому [у святій оби́телі цій], і за отців наших духовних, і всю во Христі братію нашу.
Ще молимось за предстоячих людей, що очікують від Тебе вели́кої і багатої ми́лости, за тих, що творять нам ми́лостиню, і за всіх православних християн.
Священик: Бо милостивий і чоловіколюбець Бог єси, і Тобі славу возсилаємо, Отцю́, і Си́ну, і Святому Духові, ни́ні й повсякчас, і на віки вічні.
Хор: Амінь.
«Сподоби Господи»
Сподоби, Господи, цього вечора* без гріха зберегтися нам.
Благословенний ти, Господи, Боже отців наших,* і хвальне і прославлене ім’я твоє навіки. Амінь.
Нехай буде, Господи, милість твоя на нас,* бо ми надіємось на тебе.
Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.
Благословенний ти, Владико,* врозуми мене установами твоїми.
Благословенний ти, Святий,* просвіти мене установами твоїми.
Господи, милість твоя повіки,* не покидай діло рук твоїх.
Тобі належить хвала,* тобі належить пісня.
Тобі належить слава:* Отцю, і Сину, і Святому Духові:
Нині і повсякчас,* і на віки вічні. Амінь.
Прохальна єктенія
Диякон: Сповнім вечірню молитву нашу Господеві.
Хор: Господи, помилуй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.
Хор: Господи, помилуй.
Вечора всього звершеного, святого, мирного і безгрішного у Господа просім.
Хор, на кожне прошення: Подай, Господи.
Ангела миру, вірного наставника, охоронця душ і тіл наших у Господа просім.
Прощення і відпущення гріхів, і прогрішень наших у Господа просім.
Доброго і пожиточного душам нашим і миру для світу у Господа просім.
Осталий час життя нашого в мирі й покаянні скінчити у Господа просім.
Християнської кончини життя нашого, безболісної, бездоганної, мирної, і доброго одвіту на страшному суді Христовому просім.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом'янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Хор: Тобі, Господи.
Священик: Бо Ти єси Бог милості, щедрот і чоловіколюбія, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні.
Хор: Амінь.
Священик: Мир всім.
Хор: І духові твоєму.
Диякон: Голови ваші Господеві приклоніть.
Хор: Тобі, Господи.
Священик тихо читає молитву: Господи, Боже наш, що прихилив небо і зійшов на спасіння людського роду! Зглянься на слуг твоїх і на спадкоємство твоє, бо перед тобою, страшним і чоловіколюбним Суддею, слуги твої схилили свої голови і зігнули свої шиї, не від людей очікуючи допомоги, але на твою надіючись милість і твого очікуючи спасіння; тож оберігай їх повсякчасно, і в цей вечір, і в прийдешню ніч збережи від усякого ворога, і від будь-якого зазіхання диявольського, і від думок марних, і спогадів лукавих.
Виголос: Нехай буде влада царства Твого благословенна і дуже прославлена, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки вічні.
Хор: Амінь.
Відпуст
Диякон: Премудрість.
Хор: Благослови.
Священик: Благословенний Христос, Бог наш, завжди, нині і повсякчас, і на віки вічні.
Хор: Амінь. Утверди, Боже, святу православну віру на віки вічні.
Священик: Пресвята Богородице, спаси́ нас.
Хор: Чеснішу від херуви́мів і незрівнянно славнішу від серафи́мів, що без зотління Бога Слово породи́ла, сущу Богородицю, тебе величаємо.
Священик: Слава Тобі, Хри́сте Боже, уповання наше, слава Тобі!
Хор: Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, i нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь. Господи, поми́луй (3). Благослови́.
Священик: Христос, істинний Бог наш, що народився в вертепі у Вифлеємі Юдейському і дав себе покласти у ясла спасіння нашого ради, молитвами пречистої своєї Матері, святих славних і всехвальних апостолів, преподобних і богоносних отців наших, і всіх святих, помилує і спасе нас, як благий і чоловіколюбець.
Хор: Амінь.
По відпусті відбувається славлення Христа: хор співає тропар і кондак свята.
Тропар (глас 4) Різдво Твоє, Христе Боже наш,* засвітило світові світло розуміння:* в ньому бо ті, що звіздам служили, від звізди навчилися* поклонятися Тобі – Сонцю правди,* і пізнавати Тебе – Схід з висоти.* Господи, слава Тобі.
Слава, і нині: кондак (глас 3) Діва днесь преістотного родить* і земля вертеп неприступному приносить.* Ангели з пастирями славословлять,* а волхви зо звіздою подорожують,* бо ради нас родилося дитя мале – превічний Бог.
ВЕЛИКЕ ПОВЕЧІР’Я (З ЛИТІЄЮ)
Диякон: Благослови владико.
Священик: Благословенний Бог наш завжди, нині і повсякчас, і на віки вічні.
Хор: Амінь.
Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі.
Царю небесний, утішителю, Душе істини, що всюди єси і все наповняєш, скарбе дібр і життя подателю, прийди і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси, благий, душі наші.
Святий Боже, святий кріпкий, святий безсмертний, помилуй нас (3).
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Пресвята Тройце, помилуй нас; Господи, очисти гріхи наші; Владико, прости беззаконня наші; Святий, посіти і зціли немочі наші імени твого ради.
Господи, помилуй (3)
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє, нехай прийде царство Твоє, нехай буде воля твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні; і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим; і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого.
Священик: Бо Твоє є царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки вічні.
Хор: Амінь.
Господи, помилуй (12).
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Прийдіте, поклонімся цареві нашому, Богу.
Прийдіте, поклонімся Христові, цареві нашому Богу.
Прийдіте, поклонімся і припадім до самого Господа Ісуса Христа, царя і Бога нашого.
Псалом 4
Вислухай мене, коли буду взивати,* мій Боже справедливий!
У тіснотí моїй дав ти менí пíльгу.* Змилуйся наді мною і вислухай мою молитву.
О сини людські, дóкіль будете твердосерді?* Чогó любите пусте й шукаєте неправду?
Знайте: Господь предивне своєму святому робить:* Господь почує, коли візвý до нього.
Тремтіть і не грішíть!* Роздумуйте в серцях ваших, на ложах ваших, і мовчіть!
Жертвуйте жертви справедливі,* і на Господа надійтесь.
Багато кажуть: «Хто нам покаже блага?»* Появи нам, Господи, світло лиця твого!
Дав ти моєму серцю радість більшу,* ніж рáдість тих, що їм уродило удóзвіль вина й хліба.
Не встигну я лягти, в мирі вже засинаю,* бо ти єдиний, Господи, даєш мені безпечно жити.
Псалом 6
Не докоряй менí, Господи, в твоєму гніві,* і не карай мене в твоїм обуренні.
Помилуй мене, Господи, бо охляв я,* вилікуй мене, бо трясуться кості в мене.
І душа моя – стривожена надміру.* Ти ж, Господи – дóкіль?
Вернися, Господи, вирятуй мою душу,* спаси мене задля твоєї ласки!
Бо ж хто по смерті тебе згадає,* в áді хто тебе хвалитиме?
Знемігся я від стогнання мого,* щоночі ложе моє мокре від плачу, сльозами обливаю мою постіль.
З журби в очах менí темніє,* – вони постáрілись через усіх моїх супостатів.
Ідíть від мене геть, усí лиходії,* бо Господь почув голос плачу мого.
Почув Господь моє благання,* Господь прийняв мою молитву.
Усíх ворогів моїх покриє стид та страх великий,* і засоромлені вони назад повернуться швидко.
Псалом 12
Доки, Господи, зовсім будеш мене забувати?* Доки ховатимеш лице твоє від мене?
Доки журбою буду мучити мою душу,* тужити щодня серцем?
Доки мій ворог буде величатися нáдо мною?* Зглянься і вислухай мене, Господи, мій Боже!
Просвіти мої очі, щоб мені не заснути смертю,* щоб не сказав мій ворог: «Я його подужав!»
Щоб мої вороги не радíли, коли я захитаюсь.* Я ж бо надіявся на твою ласку.
Нехай радíє моє серце твоїм спасíнням!* Заспіваю Господеві, добро бо менí вчинив.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Алилуя, алилуя, алилуя; слава Тобі, Боже (3).
Господи, помилуй (3).
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Псалом 24
До тебе, Господи, підношу душу мою,* на тебе покладаюсь, Боже мій.
Не дай, щоб я осоромивсь!* Не дай, щоб вороги мої злораділи наді мною.
Бо ніхто з тих, що на тебе чекають, не осоромиться.* Нехай осоромиться, хто зраджує без причини.
Вкажи менí, Господи, твої дороги,* навчи мене, де твої стежки.
Напути мене по твоїй правді й навчи мене,* бо ти Бог, мій Спаситель, тебе очікую увесь день.
Згадай про твоє милосердя, Господи,* і про твою милість, вона бо споконвіку.
Гріхів юности моєї і перéступів моїх не згадуй,* з милосердя твого згадай мене, Господи, доброти твоєї ради.
Добрий Господь і праведний,* тому й навчає грішників дороги.
Наводить покірливих на правду* і навчає смирéнних путі своєї.
Усí стежки Господні – милість і правда* для тих, що бережуть зáвíт його і свідоцтва його.
Íмени твого ради, Господи,* відпусти гріх мій, і бо він великий.
Хто він, той чоловік, що Господа боїться?* Він вкаже йому дорогу, яку той має вибрати.
Сам він зазнає щастя* і рід його успадкує землю.
Довірливий Господь до тих, які його бояться,* і свій завіт дає їм знати.
Очі мої завжди до Господа,* бо він звільнить від сіті мої ноги.
Зглянься і змилосердься наді мною,* бо я самотній і нещасний.
Злагідни скорботи мого серця* і виведи мене з тісноти моєї.
Споглянь на моє горе й на труд мій,* і відпусти всі гріхи мої.
Глянь, яка безліч ворогíв у мене;* ненавистю лютою ненавидять мене.
Збережи мою душу й спаси мене,* щоб я не зазнав ганьби, бо до тебе прибігаю.
Нехай правота і досконалість мене зберігають,* бо на тебе, Господи, я надíюсь.
Визволь Ізрáїля, о Боже,* від усíх його скорбот.
Псалом 30
До тебе, Господи, я прибігаю; не дай мені осоромитися повíки,* у твоїй справедливості визволь мене.
Нахили до мене твоє вухо, спаси мене притьмом,* будь скелею захисту для мене, твердинею міцною, щоб мене урятувати!
Бо ти – скеля моя й моя твердиня,* і ради íмени твого веди мене та керуй мною.
Виведи мене з тенет, що тайно наставлено на мене,* бо ти – моє пристановище.
В руки твої віддаю я духа мого:* Ти визволив мене, Господи, вíрний Боже.
Ти ненавидиш тих, що почитають бовванів нікчемних,* а я на Господа уповаю.
Радíтиму й буду веселитись твоїм милосердям,* бо зглянувсь ти над моїм горем, знав душí моєї скорботи.
І не віддав мене в руки супостата,* поставив на широкім мíсці мої ноги.
Змилуйся нáдо мною, Господи, бо менí скрутно;* з журби виснажилися в мене очі, душа моя і нутро моє.
Життя моє виснажується в горі, літа мої в стогнанні.* У смутку підупала моя сила, і кості мої повисихáли.
Я став сміховиськом усíм моїм противникам і ганьбою моїм сусíдам,* страховищем моїм знайомим; хто мене бачить надворі, утікає від мене.
Мене, немов мерця, забуто в серці;* я став, немов розбитий посуд.
Бо чув я нашіптування багатьох, страхіття навколо;* коли вони разом змовлялися на мене, і замишляли відібрати життя в мене.
А я на тебе, Господи, уповаю і кажу:* Ти єси Бог мій!
В руках у тебе моя доля:* вирятуй мене з руки ворогíв і гнобителів моїх.
Освітли світлом твого обличчя слугу твого,* спаси мене в твоїм милосерді!
Господи, не дай менí осоромитись, до тебе бо взиваю;* нехай грішники вкриваються соромом, нехай мовчки зійдуть до шеóлу.
Нехай заніміють уста брехливі,* що на праведного нахабно говорять.
Яка велика, Господи, твоя доброта, що її ти зберіг тим, що тебе бояться;* і чиниш тим, що до тебе прибігають, перед людськими синами.
Ти ховаєш їх у сховку обличчя свого від змов людських;* ти їх заховуєш у наметі від язиків сварливих.
Благословенний Господь, бо дивне своє милосердя* явив менí в місті обороннім.
Я ж у збентеженні моїм промовив: «Відтятий я з-пéред твоїх очей!»* Та ти почув голос мого благання, коли я взивав до тебе.
Любíть Господа, усí його святí!* Вíрних стереже Господь, а гордовитим з лишком відплатить.
Сміло! І нехай ваше серце буде відважне,* – ви всі, що уповаєте на Господа.
Псалом 90
Ти, що живеш під Всевишнього покровом,* що у Всесильного тíні пробуваєш!
Скажи до Господа: Мій захисте і моя твердине,* мій Боже, на котрого покладаюсь.
Він бо спасе тебе від сíтки птахолова,* і від погибельного мору.
Він тебе покриє крилами своїми, і ти втечеш під його крила;* щит і заборóло – його вíрність.
Ти не злякаєшся ні страху вночі,* анí стріли, що вдень літає.
Анí чуми, що в пíтьмі бродить,* анí зарази, що нищить опівдні.
Нехай і тисяча впаде біля тебе, і десять тисяч праворуч від тебе,* – до тебе не підійде.
Ти лиш очима споглянеш* – і кару грішників побачиш.
Бо Господь — твоє прибíжище,* Всевишній — твій захист.
Ніяке лихо до тебе не приступить,* ніяка кара не підійде близько намету твого.
Бо ангелам своїм він повелить про тебе,* щоб берегли тебе на всіх твоїх дорогах.
І на руках тебе носитимуть,* щоб не спіткнулася нога твоя об камінь.
На гада й змія будеш наступати,* розтопчеш лева й дракона.
Тому, що він виявив свою любов до мене, я його врятую;* я вивищу його, бо він знає моє ім’я.
Візвé до мене, і я озвусь до нього;* я буду з ним у скруті, я його визволю і його прославлю.
Довгим віком його насичу* і явлю йому моє спасіння.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині і повсякчас, і на вíки вíчні. Амíнь.
Алилýя, алилýя, алилýя; слава тобі, Боже! (З).
Господи помилуй (3).
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Пісня Ісаї
І-ий хор: З нами Бог, розумійте, народи, і покоряйтеся: Бо з нами Бог.
ІІ-ий хор: З нами Бог, розумійте, народи, і покоряйтеся: Бо з нами Бог.
І-ий хор: З нами Бог, розумійте, народи.
ІІ-ий хор: І покоряйтеся, бо з нами Бог.
І хори читають стихи навперемінно:
Почуйте всі аж до краю землі: Бо з нами Бог.
Могутні, покоряйтеся: Бо з нами Бог.
Задумуйте задуми, та вони не вдадуться: Бо з нами Бог.
Давайте накази, та вони не здійсняться: Бо з нами Бог.
Господа сил – його шануйте як святого: Бо з нами Бог.
Його ви маєте боятися, перед ним маєте тремтіти: Бо з нами Бог.
Він – камінь спотикання і скеля падіння: Бо з нами Бог.
Надіятися буду на Господа, і він спасе мене: Бо з нами Бог.
Ось сам я і діти, що їх дав мені Господь: Бо з нами Бог.
Народ, що в пітьмі ходить, побачив світло велике: Бо з нами Бог.
Над тими, що живуть у смертній тіні, світло засяяло: Бо з нами Бог.
Бо хлоп’ятко нам народилося, сина нам дано: Бо з нами Бог.
Влада на плечах у нього: Бо з нами Бог.
І дадуть йому ім’я: Чудесний порадник: Бо з нами Бог.
Сильний Бог, Отець довічний, Князь миру: Бо з нами Бог.
Слава Отцю і Сину, і Святому Духові: Бо з нами Бог.
І нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь. Бо з нами Бог.
З нами Бог, розумійте, народи.
І покоряйтеся, бо з нами Бог.
І одразу читається:
День проживши, дякую тобі, Господи.* Подай мені, молю, Спасе,* вечір із ніччю без гріха, і спаси мене.
Слава: День проживши, прославляю тебе, Владико.* Подай мені, молю, Спасе,* вечір із ніччю без спокуси, і спаси мене.
І нині: День проживши, в піснях славлю тебе, Святий. Подай мені, молю, Спасе, вечір із ніччю без підступу, і спаси мене.
Безтілесне єство херувимське немовчними піснями тебе прославляє.* Шестикрилі серафими неперестáнними голосами тебе славлять.* Ангелів усе воїнство трисвятими піснями тебе вихваляє.* Бо ти, бувши Отцем, існуєш раніш усього* і маєш співбезначáльного твого Сина й носиш рівночесного Духа життя,* Трóйцю являючи неподільну.
Пресвята Діво, Мати Божа,* Слова очевидці й слуги, та пророків і мучеників собори, що маєте життя безсмертне!* За всіх щиро моліться, бо всі ми в бідах,* щоб, визволившись з облуди лукавого, співали ми пісню ангельську:* Святий, святий, святий, трисвятий Господи,* помилуй і спаси нас. Амінь.
Символ віри
Вірую в єдиного Бога Отця, вседержителя, творця неба і землі, і всього видимого і невидимого.
І в єдиного Господа Ісуса Христа, Сина Божого, єдинородного, від Отця родженого перед усіма віками.
Світло від світла, Бога істинного від Бога істинного, родженого, несотвореного, єдиносущного з Отцем, що через нього все сталося.
Він задля нас людей і нашого ради спасіння зійшов із небес, і воплотився з Духа Святого і Марії Діви, і став чоловіком.
І був розп’ятий за нас, за Понтія Пилата, і страждав, і був похований.
І воскрес у третій день, згідно з Писанням.
І вознісся на небо, і сидить праворуч Отця.
І вдруге прийде зі славою судити живих і мертвих, а його царству не буде кінця.
І в Духа Святого, Господа животворящого, що від Отця [і Сина] ісходить, що з Отцем і Сином рівнопоклоняємий і рівнославимий, що говорив через пророків.
В єдину, святу, соборну й апостольську Церкву.
Ісповідую одне хрещення на відпущення гріхів.
Очікую воскресіння мертвих, і життя будучого віку. Амінь.
Молебні стихи
Пресвята Владичице Богородице, моли Бога за нас, грíшних (3).
Усí небесні сили святих Ангелів і Архангелів, молíте Бога за нас, грішних (2).
Святий Іване, пророче і предтéче, і христителю Господа нáшого Ісýса Христá, моли Бога за нас, грíшних (2).
Святí слáвні Апостоли, Пророки й Мученики та всі Святí, молíте Бога за нас, грíшних (2).
Преподóбні й богонóсні отцí нáші Антóнію і Теодóсію та íнші чудотвóрці Печéрські, молíть Бóга за нас, грíшних (2).
Тут мовиться стих і святому храму (2).
Непереможна й незламна, і божественна сило чесного й животворящого Хреста, не покинь нас, грíшних (2).
Бóже, милостивий будь нам, грíшним (2).
Бóже, очисти гріхи нáші і помилуй нас (2).
Трисвяте: Пресвята Тройце: Отче наш:
Тропар: (глас 4) Різдво Твоє, Христе Боже наш,* засвітило світові світло розуміння:* в ньому бо ті, що звіздам служили, від звізди навчилися* поклонятися Тобі – Сонцю правди,* і пізнавати Тебе – Схід з висоти.* Господи, слава Тобі.
Господи, помилуй (40).
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Чеснíшу від херувимів і незрівнянно славнíшу від серафимів, що без зотлíння Бога Слово породила, сущу Богородицю, тебе величаємо.
Іменем Господнім благослови, отче!
Священик: Молитвами святих отців нáших, Господи Ісýсе Христе, Боже наш, помилуй нас.
Хор: Амíнь.
Молитва св. Василія Великого
Священик: Гóсподи, Гóсподи, Ти охоронив нас від усякої напасти, що прихóдить удень, охорони нас і від усякої злої напасти вночі. Прийми жертву вечíрню, підношення рук наших. І сподоби нас і нічну пору без гріха прожити, без спокуси від злого, і визволь нас від усякої тривоги і страху, що від диявола до нас приходить. Даруй душам нашим покаяння і думкам нашим острах перед іспитом на страшному і праведному суді Твоєму. Прикуй до страху перед Тобою плоть нашу і приборкай тілесні члени наші, щоб ми і під час сну в спокої просвіщалися, роздумуючи про заповіді Твої. Віддали від нас усякі помисли неподобні й пристрасть згубну. Підведи нас на час молитви, щоб ми зміцнились вíрою і поступали у заповідях Твоїх, благоволінням і милосердям Єдинорóдного Сина Твого, що з ним Ти благословенний з пресвятим, і благим, і животворящим твоїм Духом, нині й повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
(Частина ІІ)
Прийдіте, поклонімся цареві нашому, Богу.
Прийдіте, поклонімся Христові, цареві нашому Богу.
Прийдіте, поклонімся і припадім до самого Господа Ісуса Христа, царя і Бога нашого.
Псалом 50
Помилуй мене, Боже, по великій милості Твоїй,* і багатством щедрот Твоїх очисти беззаконня моє.
Обмий мене повнотою з беззаконня мого* і від гріха мого очисти мене.
Бо беззаконня моє я знаю* і гріх мій є завжди передо мною.
Проти Тебе єдиного я згрішив* і перед Тобою зло вчинив.
То і правий Ти в словах твоїх* і переможеш, коли будеш судити.
Це бо в беззаконнях я зачатий* і в гріхах родила мене мати моя.
Це бо істину полюбив єси,* невідоме й таємне мудрости своєї явив Ти мені.
Окропи мене іссопом, і очищуся,* обмий мене, і стану біліший від снігу.
Дай мені почути радість і веселість,* зрадіють кості сокрушені.
Відверни лице Твоє від гріхів моїх* і всі беззаконня мої очисти.
Серце чисте утвори в мені, Боже,* і духа правого обнови в нутрі моєму.
Не відкинь мене від лиця Твого* і Духа Твого Святого не відійми від мене.
Верни мені радість спасення Твого* і духом владичним утверди мене.
Вкажу беззаконним дороги Твої,* і нечестиві до Тебе навернуться.
Визволь мене від вини крови, Боже, Боже спасення мого,* і язик мій радісно прославить справедливість Твою.
Господи, губи мої відкрий,* і уста мої сповістять хвалу Твою.
Бо, якби Ти жертви захотів, дав би я,* та всепалення не миле Тобі.
Жертва Богові – дух сокрушений,* серцем сокрушеним і смиренним Бог не погордить.
Ущаслив, Господи, благоволінням Твоїм Сіон* і нехай здвигнуться стіни єрусалимські.
Тоді уподобаєш собі жертву правди, приношення і всепалення,* тоді положать на вівтар твій тельців.
Псалом 101
Господи, почуй мою молитву;* моє благання нехай до тебе дíйде.
Не ховай обличчя твого від мене в день моєї скрути.* Прихили до мене твоє вухо, коли до тебе взиваю, вислухай мене скоро.
Бо дні мої, як дим, щезають,* і мої кості, як жар, тлíють.
Прибите, мов трава, в’яне моє серце,* я забуваю íсти хліб мій.
Від сильного мого стогнання* прилипли мої кості до моєї шкíри.
Я став, мов пелікан у пустині,* зробивсь, мов пугач той у руїнах.
Не сплю я і стогну,* немов самітна пташка на покрíвлі.
Вороги мої ввесь час мене ображають;* ті, що лютують проти мене, кленýться мною.
Бо я, неначе хліб, їм попіл,* і напиток мій із сльозами я змíшую:
Через твій гнів і твоє обурення,* бо ти мене підняв і кинув.
Дні мої, неначе тінь, що простягнулась,* і сам я, неначе трава, в’яну.
Ти ж, Господи, сидиш повíки на престолі,* й ім’я твоє по всі роди.
Ти встанеш, змилуєшся над Сіóном,* бо час над ним уже змилосердитись, бо прийшла година.
Слуги твої люблять його камíння,* їм милий його порох.
Народи будуть íмени Господнього боятися* і всі царí землі – твоєї слави.
Коли Господь Сіóн відбудує,* з’явиться у своїй славі.
Зглянеться він над молитвою нужденних,* молитвою їхньою не погордує.
Нехай це запишеться для майбутнього роду,* і народ, що буде створений, хвалитиме Господа.
Бо він з висоти своєї святині подивився,* Господь із небес на землю поглянув.
Щоб почути стогін бранця,* щоб визволити призначених на смерть;
Щоб звіщали ім’я Господа в Сіóні,* і хвалили його в Єрусалимі,
Коли разом зберуться народи і царства,* щоб служити Господеві.
Він виснажив у дорозі мою силу,* укоротив дні мої.
Я кажу: Боже мій, не забирай мене в половині віку мого;* літа твої по всі роди!
Спервовіку свíту ти заснував землю,* і небеса – діло рук твоїх.
Вони загинуть, ти ж будеш стояти; все постáріється, немов одежа.* Наче вбрання, ти їх міняєш і вони пройдуть.
Ти ж усе той самий,* і літам твоїм кінця немає.
Сини слуг твоїх будуть жити* і їхнє потóмство утривáлиться перед тобою.
Молитва Манасії, царя Юдейського
Священик: Господи Вседержителю, Боже отцíв наших, Авраáма й Ісаáка та Якова й праведного роду їх. Ти сотворив небо й землю з усією красою їх, ти зв’язáв море словом наказу твого. Ти замкнув безóдню і запечатав її страшним і славним Іменем твоїм, тебе все боїться і тремтить перед силою твоєю, бо ніхто не встоїть перед величністю слави твоєї; нестерпний гнів погрози твоєї на грíшників, але безмежна й недослідима милість обíтниці твоєї. Бо ти Господь Всевишній, милосердний, довготерпеливий і многомилостивий, і вболіваєш над гріхами людськими. Ти, Господи, з безмежної доброти твоєї, дав змогу покаяння і відпущення тим, що нагрішили перед тобою і, з безмежного милосердя твого, призначив покаяння для грíшних на спасіння. Ти ж, Господи, Боже сил,, не встановив покаяння для Авраáма, Ісаáка та Якова, що не згрішили перед тобою, але встановив покаяння для нас грíшних, бо гріхів наших бíльше, ніж піску морського. Намножилися беззаконня наші, Господи, намножилися беззаконня наші, тож ми недостойні глянути й побачити висоту небесну задля безлічі провин наших. Зв’язано нас великими оковами залізними так, що не можемо піднести голови й нема полéгші для нас, бо ми прогнівили тебе, і лукаве перед тобою вчинили, не сповнивши волі твоєї і не додержавши наказів твоїх. Тому нині ми згинаємо коліна й від серця благаємо в тебе милосердя. Нагрішили ми, Господи, нагрішили, і беззаконня наші ми знаємо! Але прохаємо, благаючи: Прости нам, Господи, прости нам і не погуби нас з беззаконнями нашими, не пам’ятáй провин наших і в гнíві твоєму не засуди нас повíк до безодні. Бо ти, Боже, є Бог тих, що каються, і на нас виявив всю ласкавість свою: з великої милости твоєї спаси нас, недостóйних, і будемо тебе завжди прославляти за днів життя нашого. Бо тебе хвалять усí сили небесні й слава твоя на вíки вíчні.
Хор: Амíнь.
Трисвяте: Пресвята Тройце: Отче наш:
Кондак: (глас 3) Діва днесь Преістотного родить* і земля вертеп Неприступному приносить.* Ангели з пастирями славословлять,* а волхви зо звіздою подорожують,* бо ради нас родилося Дитя мале – Превічний Бог.
Господи, помилуй (40).
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Чеснíшу від херувимів і незрівнянно славнíшу від серафимів, що без зотлíння Бога Слово породила, сущу Богородицю, тебе величаємо.
Іменем Господнім благослови, отче.
Священик: Молитвами святих отців наших, Господи Ісýсе Христе, Боже наш, помилуй нас.
Хор: Амíнь.
Молитва св. Василія Великого
Священик: Владико, Боже, Отче вседержителю, Господи, Сину єдинорóдний, Ісýсе Христе і Святий Душе, єдине Божество і єдина сило: Помилуй мене грішного і, якими задумами знаєш, спаси мене, недостóйного слугу Твого, бо Ти благословенний на вíки вíчні.
Хор: Амíнь.
(Частина ІІІ)
Прийдіте, поклонімся цареві нашому, Богу.
Прийдіте, поклонімся Христові, цареві нашому Богу.
Прийдіте, поклонімся і припадім до самого Господа Ісуса Христа, царя і Бога нашого.
Псалом 69
Боже, рятуй мене,* Господи, мені на допомогу поспішися!
Нехай засоромляться і почервоніють ті,* що на моє життя чигають.
Нехай назад відступлять і застидаються ті,* що тішаться моїм нещастям.
Нехай повернуться назад, стидом прибиті, ті,* що до мене кажуть: «Добре йому, добре!».
Нехай радуються й веселяться в тобі всі,* що тебе шукають
Ті, що завжди кажуть: «Нехай возвеличиться Господь!»* - і ті, що люблять твою допомогу.
Я ж бідний та нужденний; Боже,* поспішись до мене!
Ти - моя допомога і мій визволитель;* о Господи, не забарися!
Псалом 142
О Господи, почуй мою молитву,* у твоїй вірності нахили вухо своє до мольби моєї; вислухай мене в твоїй правді!
І не входь у суд із твоїм слугою,* бо ніхто з живих не виправдається перед тобою.
Бо мою душу гонить ворог, життя моє топче в землю,* він оселює мене в пітьмі, як давно померлих.
Дух мій тривожиться в мені,* і серце моє жахається в мені всередині.
Я згадую дні давні,* роздумую над усіма вчинками твоїми і над ділами рук твоїх міркую.
До тебе простягаю мої руки;* моя душа, мов спрагла земля, тебе жадає.
Вислухай мене скоро, Господи, бо знемагає дух мій.* Не крий твого обличчя від мене, щоб я не став, як ті, що сходять у яму.
Дай мені вранці відчути твою милість, бо я на тебе покладаюсь.* Вкажи мені дорогу, якою слід мені ходити, бо до тебе я підношу мою душу.
Спаси мене, Господи, від ворогів моїх,* - бо до тебе прибігаю.
Навчи мене творити твою волю, бо ти Бог мій.* Нехай твій добрий дух веде мене по рівній землі.
Живи мене, о Господи, імени твого ради,* у справедливості твоїй виведи з скорботи мою душу.
І в гніві твоєму знищ моїх супротивників.* І вигуби всіх гнобителів душі моєї, бо я твій слуга.
Мале славослов’я
Слава в вишніх Богу, і на землі мир,* в людях благовоління.
Хвалимо Тебе, благословимо Тебе, кланяємось Тобі,* славимо Тебе, дякуємо Тобі заради великої Твоєї слави.
Господи, Царю небесний, Боже, Отче вседержителю,* Господи, Сину єдинородний, Ісусе Христе, і Святий Душе.
Господи, Боже, Агнче Божий, Сину Отця,* що береш гріхи світу, помилуй нас.
Ти, що береш гріхи світу,* прийми нашу молитву.
Ти, що сидиш по правиці Отця,* помилуй нас.
Ти бо один лише святий, Ти єдиний Господь, Ісус Христос,* на славу Бога Отця. Амінь.
Щоночі буду Тебе благословити* і хвалити ім’я Твоє на віки вічні.
Господи, Ти був нам пристановищем* по всі роди.
Молюсь: Господи, змилуйся надо мною,* вилікуй мою душу, бо гріх мій – перед Тобою.
Господи, до Тебе я прибігаю,* навчи мене творити Твою волю, бо Ти Бог мій.
Бо в Тебе є джерело життя,* у Твоїм світлі побачимо світло.
Добавляй ласку тим,* що визнають Тебе.
Сподоби, Господи, у цю ніч* без гріха зберегтися нам.
Благословенний Ти, Господи, Боже отців наших,* і хвальне, і прославлене ім’я Твоє навіки. Амінь.
Нехай буде, Господи, милість Твоя на нас,* бо ми надіємось на Тебе.
Благословенний Ти, Господи,* навчи мене установ Твоїх.
Благословенний Ти, Владико,* врозуми мене установами Твоїми.
Благословенний Ти, Святий,* просвіти мене установами Твоїми.
Господи,милість твоя повіки,* не покидай діло рук твоїх.
Тобі належить хвала,* Тобі належить пісня.
Тобі належить слава:* Отцю, і Сину, і Святому Духові.
Нині і повсякчас,* і на віки вічні. Амінь.
Литійні стихири
(глас 1, болгарський) Небо і земля сьогодні хай з пророками радіють,* ангели і люди хай духовно торжествують,* Бог бо в тілі появився тим,* що сиділи в темряві і тіні.* Народженого з Діви – вертеп і ясла прийняли;* пастухи проповідують чудо,* мудреці ж зі сходу в Вифлеєм приносять дари,* а ми йому недостойними устами ангельську хвалу заспіваймо:* Слава на висотах Богові, і на землі мир!* Прийшла надія народів, щоб визволити нас від ворожої неволі.
Небо і земля нині з'єдналися,* коли Христос народився;* нині Бог прийшов на землю, людина ж на небо вийшла;* нині, задля чоловіколюб’я, з природи невидимий, став видимий тілом.* Тому і ми прославляємо, кличучи:* - Слава Богові на висотах, і на землі мир,* що його дарував нам твій прихід.* Спасе наш, - слава тобі!
Слава в вишніх Богу, - чую днесь у Вифлеємі від безплотних для того,* хто на землі благозволив бути мирові;* нині Діва просторіша небес.* Ось засяяло світло для сущих у темряві,* і піднесло смиренних, що співають ангельську пісню:* Слава во вишніх Богові.
Бачивши Ісус, як через гріх зотліла в людині Божа подоба,* прихилив небеса і зійшов, та незмінно поселився в дівичому лоні,* щоб у нім обновити упалого Адама, який кличе до тебе:* Слава твоїй появі, Спасителю мій і Боже!
Слава: (глас 5, болгарський) Волхви,* перські царі,* явно пізнали Царя Небесного, що народився на землі,* приведені світлою зіркою до Вифлеєму,* несучи дари: золото, ладан і смирну,* і, припавши, поклонилися,* побачивши Немовля,* що у вертепі лежало, - Превічного Бога.
І нині: (глас 6, болгарський) На небі ликують ангели* і люди нині радіють,* та веселяться всі створіння з народженого в Вифлеємі Спаса Господа.* Бо всяка омана ідольська скінчилася,* Христос же панує навіки.
Єктенія
Диякон: Спаси, Боже, людей твоїх, і благослови спадкоємство твоє; навідайся до світу твого ласкою своєю і милосердям. Підійми знамено християн православних і пошли нам твоє багате милосердя – молитвами пречистої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії; силою чесного і животворящого Хреста; заступництвом святих небесних сил безтілесних; святого і славного пророка, предтечі і хрестителя Івана; святих, славних і всехвальних Апостолів; святих отців наших і вселенських великих учителів і святителів: Василія Великого, Григорія Богослова й Івана Золотоустого, Атанасія і Кирила; святого отця нашого Миколая, Мирлікійського чудотворця; святих слов'янських апостолів Кирила і Методія; святого благовірного й рівноапостольного великого князя Володимира; святого священномученика Йосафата; святих, славних і переможних мучеників; преподобних і богоносних отців наших Антонія і Теодосія Печерських та інших преподобних і богоносних отців наших; святих і праведних богоотців Йоакима й Анни, і святого (якого є храм) і всіх Святих, - молимо тебе, многомилостивий Господи, вислухай нас грішних, що молимось тобі, і помилуй нас.
Хор: Господи, помилуй (12).
Ще молимось за святішого вселенського Архиєрея (ім’я) Папу Ри́мського, і за блаженнішого Патріарха нашого (ім’я), і за преосвященнішого Архієпископа і Митрополи́та нашого Кир (ім’я), боголюби́вого Єпи́скопа нашого Кир (ім’я) [і за всечесніших отців наших, Архимандри́та (ім’я), Ігумена (ім’я)], за тих, що служать і послужи́ли у святому храмі цьому [у святій оби́телі цій], за отців наших духовиних і за всю во Христі братію нашу; і за всяку душу християнську, скорботну й утиснену, що потребує милости й допомоги Божої; за опіку над містом [селом] цим і тими, що живуть у ньому [над обителлю цією святою і тими, що живуть у ній], за мир і благоустроєність усього світу; за добробут святих Божих Церков; за спасіння і допомогу отцям і братам нашим, що пильно і зо страхом Божим трудяться і служать; за відсутніх і тих, що в дорозі; за зцілення тих, що в немочах лежать; за упокоєння, полегшення, блаженну пам'ять і відпущення гріхів усім православним отцям і братам нашим, що раніш спочили і тут та повсюди поховані; за визволення полонених і за братів наших на служіннях, і за всіх, що служать і слугували у святім храмі цім [у святій обителі цій], промовмо всі.
Хор: Киріє, елейсон (12).
Священик: Вислухай нас, Боже, Спасителю наш, надіє всіх людей на землі і тих, що далеко на морі та в повітрі; будь, Владико, ласкавий нам у гріхах наших, і помилуй нас. Милостивий бо і чоловіколюбний Бог єси, і тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні.
Хор: Амінь.
Священик: Мир всім.
Хор: І духові твоєму.
Диякон: Голови ваші Господеві приклоніть.
Хор: Тобі, Господи.
Священик: Владико многомилостивий, Господи Ісусе Христе, Боже наш! Молитвами пречистої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії, і святого (ім'я, якого є храм), і всіх святих, - приємну вчини молитву нашу, даруй нам прощення гріхів наших, покрий нас ласкою своєю, віджени від нас усякого ворога й супротивника. Втихомир наше життя, Господи, помилуй нас і світ твій і спаси душі наші, як благий і чоловіколюбець.
Хор: Амінь.
Стихири на стиховні
(глас 2, самогласний) Величне і преславне чудо сьогодні здійснюється:* Діва народжує, її ж лоно не зотліває,* Слово приймає тіло* і від Отця не відокремлюється.* Ангели з пастирями славлять і ми з ними співаємо:* Слава на висотах Богові, і на землі мир!
Стих: Із себе перед зірницею породив я тебе* - клявся Господь і каятися не буде.
(глас 3, самогласний) Нині Діва родить Творця всіх,* рай приносить вертеп, зоря показує Христа* - сонце для тих, що в темряві.* Мудреці, просвічені вірою, поклоняються з дарами;* пастирі бачать чудо, ангели ж співають, промовляючи:* Слава на висотах Богові!
Стих: Сказав Господь Владиці моєму:* Засядь праворуч мене.
Коли Господь Ісус народився в Вифлеємі юдейським,* то зі сходу прийшли мудреці* і поклонилися Богові, що став людиною.* Вони радісно відкрили свої скарби* і принесли йому цінні дари:* чисте золото, як цареві віків;* ладан, як Богові всіх,* і миро безсмертному, як триденному померлому.* Тому, прийдіть усі народи* і поклонімся Народженому, щоб спас душі наші.
Слава: (глас 4, самогласний) Веселися, Єрусалиме, торжествуйте всі, що любите Сіон!* Днесь зруйновано давні узи осудження Адамового,* рай нам відкрився, змія подолано,* він бо жінку, яку спокусив, нині узрів як Матір Творця.* О яка глибина багатства, премудрості і розуму Божого!* Одна, як гріховний сосуд, стала причиною смерті всієї плоті,* а через Богородицю стався початок спасіння.* Від неї народжується Немовля – досконалий Бог,* який різдвом своїм стверджує дівство,* узи гріховні пеленами дитячими розрішає* та зцілює Євині скорботи і болісті.* Нехай радіє і веселиться все створіння, бо Христос прийшов його обновити, і спасти душі наші.
І нині: (глас 4, самогласний) У вертепі оселився ти, Христе Боже,* ясла тебе прийняли, пастухи й царі тобі поклонилися.* Тоді здійснилося сповіщення пророче,* і ангельські сили здивувались,* виспівуючи і промовляючи:* Слава приходові твоєму, єдиний Чоловіколюбче!
Пісня Симеона
Нині відпускаєш слугу Твого, Владико,* за Твоїм словом у мирі.* Бо побачили очі мої спасіння Твоє,* що приготував Ти* перед усіма народами;* Світло на просвіту поганам* і славу люду Твого, Ізраїля.
Трисвяте: Пресвята Тройце: Отче наш:
Тропар: (глас 4) Різдво Твоє, Христе Боже наш,* засвітило світові світло розуміння:* в ньому бо ті, що звіздам служили, від звізди навчилися* поклонятися Тобі – Сонцю правди,* і пізнавати Тебе – Схід з висоти.* Господи, слава Тобі (3).
Благословення хлібів
Диякон: Господеві помолімся.
Хор: Господи, помилуй.
Священик: Господи, Ісусе Христе, Боже наш, що благословив п’ять хлібів і п’ять тисяч народу нагодував! Сам благослови і хліби ці, пшеницю, вино і оливу, і умножи їх у цім місті (селі, обителі) і по всім світі Твоїм, та й вірних, що споживають їх, освяти. Бо Ти благословляєш і освячуєш усе, Христе Боже наш, і Тобі славу віддаємо із споконвічним Отцем Твоїм, із всесвятим, ласкавим і животворним Твоїм Духом, нині, і повсякчас, і на віки вічні.
Хор: Амінь. Нехай буде ім’я Господнє благословенне від нині і до віку (3).
Псалом 33
Благословлю Господа повсякчасно,* завжди хвала його на устах у мене.
Душа моя нехай Господом хвалиться,* нехай покірні чують те й веселяться.
Величайте Господа зо мною;* і вознесімо ім'я його разом.
Я шукав Господа, і він почув мене;* і звільнив мене від усіх моїх скорбот.
Гляньте на нього й розвеселіться,* обличчя ваше нехай не соромиться.
Ось візвав бідолаха, і Господь почув,* і врятував його від усіх його напастей.
Ангел Господній стоїть на варті навкруг тих, що його бояться,* і їх визволяє.
Спробуйте й подивіться, який добрий Господь.* Блаженний, хто до нього прибігає.
Бійтеся Господа, його святі,* бо нема нестачі в тих, що його бояться.
Багаті збідніли й голодують,* а тим, що Господа шукають, ніякого блага не забракне.
Священик: Благословення Господнє на вас, з його благодаттю і чоловіколюб’ям, завжди, нині і повсякчас, і на віки вічні.
Хор: Амінь.
Великий відпуст
Диякон: Премудрість.
Хор: Благослови́.
Священик: Благословенний Христос, Бог наш, завжди, ни́ні і повсякчас, і на віки вічні.
Хор: Амінь. Утверди, Боже, святу православну віру на віки вічні.
Священик: Пресвята Богородице, спаси нас.
Хор: Чеснішу від херуви́мів і незрівнянно славнішу від серафи́мів, що без зотління Бога Слово породи́ла, сущу Богородицю, тебе величаємо.
Священик: Слава Тобі, Христе Боже, уповання наше, слава Тобі.
Хор: Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь. Господи, поми́луй (3). Благослови́.
Священик: Христос, істинний Бог наш, що народився в вертепі у Вифлеємі Юдейському і дав себе покласти у ясла спасіння нашого ради, молитвами пречистої своєї Матері, святих славних і всехвальних апостолів, преподобних і богоносних отців наших, і всіх святих, помилує і спасе нас, як благий і чоловіколюбець.
Хор: Амінь.
УТРЕНЯ
Священик: Слава святій і єдиносущній, і животворящій, і нероздільній Тройці, завжди, нині і повсякчас, і на віки вічні.
Хор: Амінь.
Слава в вишніх Богу, і на землі мир, в людях благовоління (3).
Господи, губи мої відкрий, і уста мої сповістять хвалу твою (2).
Псалом 3
О Господи, як багато моїх ворогів,* багато їх повстали проти мене.
Багато тих, що мені кажуть:* «Нема йому спасіння в Бозі.»
Але ти, Господи, щит мій навколо мене,* ти моя слава, підносиш голову мою вгору.
Я голосно візвав до Господа,* і він вислухав мене з гори святої своєї.
Я ліг собі й заснув, і пробудився,* бо Господь мене зберігає.
Я не боюся безлічі людей,* що навколо мене обсіли.
Воскресни, Господи, спаси мене, мій Боже!* По щелепах вдарив ти всіх ворогів моїх, розторощив зуби злих.
У Господа спасіння,* і на твій народ – благословення твоє.
Псалом 37
О Господи, не докоряй мені у твоїм гніві,* і не карай мене в твоїм обуренні.
Бо твої стріли мене прошили,* і рука твоя спустилася на мене.
Нема здорового нічого на моїм тілі з-за гніву твого;* немає цілого нічого в моїх костях із-за гріху мого.
Бо мої провини голову мою перевищили,* немов важкий тягар, що тяжить над мою силу.
Смердять, загнивши, мої рани,* задля мого нерозуму.
Принижений, зігнувсь я вельми,* повсякденно сумний ходжу я.
Бо нутро моє повне жару,* і здорового нема нічого на моїм тілі.
Зомлів я, розбитий понад міру,* і скиглю від стогону серця мого.
О Господи, перед тобою все моє бажання,* і стогін мій від тебе не скритий.
Серце моє розколотилось, сила мене полишила* і навіть очей моїх світло, - і того вже нема в мене.
Друзі мої та приятелі далекі від моєї рани,* і родичі мої стоять оподаль.
І ті, що на моє життя зазіхають, тенета наставляють,* і ті, що бажають мені нещастя, говорять про погибель, увесь час міркують лукаве.
Я, немов глухий, не чую,* і як німий, що уст своїх не відкриває.
Я став, немов людина, що не чує,* в устах якої одвіту немає.
На тебе бо, о Господи, я уповаю,* ти вислухаєш мене, Господи, мій Боже.
Кажу бо: Нехай не втішаються наді мною, як захитається моя нога,* нехай не несуться проти мене.
Я бо ось-ось уже маю впасти,* і біль мій передо мною завжди.
Я бо провину мою визнаю,* і гріхом моїм журюся.
А ті, що без причини зо мною ворогують, ростуть на силі,* чимало тих, що мене безпідставно ненавидять.
І ті, що злом оддячують за добро,* вони проти мене, бо я про добро дбаю.
Не покидай мене, о Господи,* не віддаляйся від мене, мій Боже.
Поспіши мені на допомогу,* Господи, моє спасіння.
Псалом 62
Боже, ти Бог мій!* Тебе шукаю пильно.
Тебе душа моя прагне,* тебе бажає тіло моє в землі сухій, спраглій і безводній.
Отак і я у святині тебе виглядаю:* побачити силу твою й твою славу.
Бо твоя милість ліпша від життя,* уста мої славитимуть тебе.
Отак буду тебе хвалити поки життя мого,* у твоїм імені здійматиму мої руки.
Душа моя насититься, немов туком та оливою,* уста мої веселим голосом хвалитимуть тебе.
Коли згадаю на моїй постелі тебе,* під час нічних чувань розмишлятиму про тебе.
Бо ти прийшов мені на допомогу,* і в тіні крил твоїх я ликуватиму.
Душа моя до тебе лине,* мене підтримує твоя правиця.
Ті ж, які чигають на мою душу,* зійдуть у безодні підземні.
Їх віддадуть мечеві на поталу,* вони шакалів здобиччю стануть.
А цар возвеселиться в Бозі, хвалитиметься кожен, хто ним клянеться,* уста бо тих, що неправду кажуть, будуть закриті.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Алилуя, алилуя, алилуя; слава Тобі. Боже (3).
Господи, помилуй (3).
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Псалом 87
Господи, Боже мого спасіння,* я вдень кличу, і вночі перед тобою скаржусь.
Нехай прийде перед твоє обличчя моя молитва!* Прихили своє вухо до мого благання.
Душа бо моя наситилася горем,* і життя моє наблизилося до шеолу.
Мене залічено до тих, що сходять у яму.* Я став як чоловік, що допомоги не має.
Поміж мерцями моє ложе, немов убиті, що лежать у могилі,* що їх не згадуєш уже більше, що їх відтято від руки твоєї.
Поклав ти мене в глибоку яму,* у темряву та безодню.
Тяжить на мені твій гнів,* і всіма хвилями твоїми гнітиш мене.
Ти віддалив від мене моїх друзів,* зробив мене для них осоружним, мене замкнули, і я не можу вийти.
Очі мої знемоглися від печалі;* до тебе, Господи, щодня взиваю, до тебе простягаю мої руки.
Хіба для мертвих робиш чуда?* Хіба то тіні встануть, щоб тебе хвалити?
Хіба звіщатимуть у могилі твою милість,* у пропасті глибокій – твою вірність?
Хіба чуда твої в темряві будуть відомі,* і твоя ласка в землі забуття?
Ось чому, Господи, до тебе я взиваю,* і моя молитва вранці йде тобі назустріч.
Чому, Господи, відкинув ти мою душу,* чому ховаєш своє обличчя від мене?
Я безталанний і конаю змалку,* я перебув страх твій – і умліваю.
Твій палкий гнів пронісся наді мною,* твої страхіття мене погубили.
Увесь час вони оточують мене, мов води,* усі разом мене обступили.
Ти віддалив від мене товариша і друга,* а із знайомих у мене тільки темінь.
Псалом 102
Благослови, душе моя, Господа,* і все нутро моє – його святе ім’я.
Благослови, душе моя, Господа,* і не забувай усіх добродійств його ніколи.
Він прощає всі твої провини,* зціляє всі твої недуги.
Він визволяє життя твоє від ями,* вінчає тебе ласкою і милосердям.
Він насичує твій похилий вік добром,* і оновляється, як орел, твоя юність.
Господь творить правосуддя,* і суд усім прибитим.
Він показав Мойсеєві свої дороги,* синам Ізраїля діла свої.
Милосердний Господь і добрий,* повільний до гніву й вельми милостивий.
Не буде вічно він обурюватися,* і не буде гніватись повіки.
Не за гріхами нашими учинив він із нами,* і не за провинами нашими відплатив він нам.
Бо як високо небо над землею,* така велика його милість над тими, що його бояться.
Він знає з чого ми зліплені,* він пам'ятає, що ми порох.
Чоловік бо – дні його, немов билина,* квітне, мов квітка в полі.
Потягне над ним вітер, і його немає,* і місце, де він був, його не впізнає вже більше.
Милість же Господня від віку й до віку* над тими, що його бояться.
І справедливість його над дітьми дітей тих,* що бережуть його союз і про заповіді його пам'ятають, щоб їх виконувати.
Господь на небі утвердив престол свій,* і царство його всім володіє.
Благословіте Господа, всі ангели його,* могутні силою, ви, що виконуєте його слово, - покірні голосові його слова.
Благословіте Господа, всі його небесні сили,* слуги його, що чините його волю.
Благословіте Господа, усі його твори, по всіх місцях його правління.* Благослови, душе моя, Господа!
Псалом 142
О Господи, почуй мою молитву,* у твоїй вірності нахили вухо своє до мольби моєї; вислухай мене в твоїй правді!
І не входь у суд із твоїм слугою,* бо ніхто з живих не виправдається перед тобою.
Бо мою душу гонить ворог, життя моє топче в землю,* він оселює мене в пітьмі, як давно померлих.
Дух мій тривожиться в мені,* і серце моє жахається в мені всередині.
Я згадую дні давні,* роздумую над усіма вчинками твоїми і над ділами рук твоїх міркую.
До тебе простягаю мої руки;* моя душа, мов спрагла земля, тебе жадає.
Вислухай мене скоро, Господи, бо знемагає дух мій.* Не крий твого обличчя від мене, щоб я не став, як ті, що сходять у яму.
Дай мені вранці відчути твою милість, бо я на тебе покладаюсь.* Вкажи мені дорогу, якою слід мені ходити, бо до тебе я підношу мою душу.
Спаси мене, Господи, від ворогів моїх,* - бо до тебе прибігаю.
Навчи мене творити твою волю, бо ти Бог мій.* Нехай твій добрий дух веде мене по рівній землі.
Живи мене, о Господи, імени твого ради,* у справедливості твоїй виведи з скорботи мою душу.
І в гніві твоєму знищ моїх супротивників.* І вигуби всіх гнобителів душі моєї, бо я твій слуга.
Слáва Отцю́, і Синý, і Святóму Дýхові, і ни́ні, і повсякчáс, і на вíки вíчні. Амíнь.
Алилýя, алилýя, алилýя; слáва Тобí, Бóже (3).
* * *
Поки стихословляться псалми, священик тихо читає ранішні молитви:
1. Дякуємо тобі, Господи, Боже наш, що підняв нас із постелі нашої і вклав в уста наші слово хвали, щоб поклонятися і призивати ім’я твоє святе. Ми умоляємо твоє милосердя, яке ти завжди виявляв у нашому життí. Пошли поміч свою людям, що стоять перед лицем святої слави твоєї і дожидають від тебе багатої милости; і дай нам, що зо страхом і любóв’ю завжди тобі служимо, хвалити несказанну твою доброту. Бо тобí належить усяка слава, честь і поклíння: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на вíки вíчні. Амíнь.
2. Від ночі лине дух наш до тебе, Боже, бо світлом є повеління твої на землí. Навчи нас у стрáсі твоєму виконувати правду й добро, бо тебе славимо як правдивого Бога нашого. Прихили вухо своє і вислухай нас, і пом’яни, Господи, тих, що є та що моляться з нами, всіх по імені, і спаси їх силою твоєю. Благослови людей твоїх і освяти спадкоємство твоє: мир світові твоєму даруй, церквам твоїм, священикам, владі, і всім людям. Хай благословиться і прославляється всечéсне і величне ім’я твоє, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на вíки вíчні. Амíнь.
3. Від ночі лине дух наш до тебе, Боже, бо світлом є повеління твої. Навчи нас, Боже, правди твоєї, заповідей твоїх і виправдань твоїх. Просвіти наші духовні очі, щоб ми не заснули в гріхах на смерть. Віджени всяку мряку від сердець наших, даруй нам сонце правди і охорони життя наше знаменням і печаттю Святого твого Духа. Направ стопи наші на шлях мирний, дай нам бачити ранішній день у радості, щоб ми тобí засилали ранішні молитви, бо твоє є володіння і твоє є царство і сила, і слава Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на вíки вíчні. Амíнь.
4. Владико, Боже святий і неосяжний, що казав із темряви свíтлові засіяти, що заспокоїв нас у нічному сні й підвів до величання і моління твоєї доброти! Ти, що даєш себе умолити задля свого милосердя, прийми і нині нас, що поклоняємося тобі й по силі дякуємо тобі; і даруй нам те, чого просимо задля спасіння. Вчини нас синами світла і дня та спадкоємцями вічних твоїх дібр. Пом’яни, Господи, за багатством ласк твоїх усіх людей, що є і моляться з нами, і всю братію нашу на землі й на морі, і на всякому місці володіння твого, що потребують твоєї любóви й помочі. Усім вияви велику твою милість, щоб спасенні, як душею так і тілом, завжди перебували й відважно славили чудне й благословенне ім’я твоє, бо ти Бог милости і ласк, і любóви, і тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на вíки вічні. Амíнь.
5. Скарбе добра, джерело невисихáюче, Отче святий, чудотворче всесильний і вседержителю! Усí тобі поклоняємося і тобі молимося та твої милості і твої ласки призиваємо на поміч і на заступництво нашій смиренності. Пом’яни, Господи, слуг твоїх, прийми від усíх нас ранішні моління, як кадило перед тобою; ні одного з нас не вчини нездатним, але всіх нас зберігай ласками твоїми. Пом’янй, Господи, тих, що чувáють і співають на славу твою і єдинорóдного твого Сина і Бога нашого, і Святого твого Духа. Будь їм помічником і заступником; прийми їх молитви на наднебéсний і духовний твій жертовник, бо ти Бог наш, і тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на вíки вíчні. Амíнь.
6. Дякуємо тобі, Господи, Боже спасіння нашого, бо ти все робиш для добра життя нашого, щоб ми завжди на тебе споглядали, Спасителю й Доброчинцю душ наших. Бо ти дав спокій нам у час минулої ночі й підвíв нас, щоб ми поклонялися величному імені твоєму. Тому молимо тебе, Господи: Дай нам ласку й силу, щоб ми стали гідними співати тобі розумно й молитися безупинно та в стрáсі і тремтінні над нашим спасінням працювали, при заступництві Христá твого. Пом’яни, Господи, і тих, що вночі до тебе кличуть. Вислухай їх і помилуй, і скруши під ноги їх невидимих і войовничих ворогів. Бо ти Цар миру і Спас душ наших, і тобі славу віддаємо: Отцю і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на вíки вíчні. Амíнь.
7. Боже й Отче Господа нашого Ісýса Христá! Ти підніс нас з постелі нашої і зібрав на годину молитви. Дай нам ласку відкрити уста наші і прийми наші подяки, що в наших силах, і навчи нас установ твоїх. Бо молитися як слід не вміємо, якщо ти, Господи, святим твоїм Духом не навчиш нас. Тому молимося тобí: Даруй і прости, якщо ми згрішили аж до теперішньої години словом або ділом, або думкою, добровільно або недобровíльно. Бо коли на провини будеш дивитися, Господи, Господи, то хто встоїться, бо в тебе є прощення. Ти один святий, допомíжник сильний, захисник життя нашого, і тебе ми завжди оспíвуватимемо. Нехай буде сила Царства твого завжди благословенна і вельми прослáвлювана: Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на вíки вíчні. Амíнь.
8. Господи, Боже наш, що сонну неміч забрав від нас і покликав нас візвáнням святим, щоб і вночі підносити руки наші і прославляти тебе за справедливі твої присуди. Прийми благання наші, молíння, визнавання, нічнí служби і даруй нам, Боже, вíру бездоганну, надíю впевнену, любов нелицемірну. Благослови наші входи й виходи, вчинки, слова, діла й думки; і дай нам дочекатися початку дня, нам, що хвалять й оспівують, і благословлять добрість твоєї несказанної сили, щоб було благословенне твоє пресвяте ім’я і прославлене твоє царство: Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на вíки вíчні. Амíнь.
9. Господи, Боже наш! Ти за покаяння дарував людям відпущення, нам же, як образ пізнання і визнання гріхів, показав покаяння і прощення пророка Давида. Тож, Владико, помилуй з великої милости твоєї нас, що в чимало великих гріхíв впали, і по багатстві ласк твоїх очисти беззаконня наші, бо перед тобою згрішили ми, Господи, що невідомі й таємні речі серця людського знаєш, і єдиний ти маєш владу прощати гріхи. Серце ж чисте вчини в нас і Духом владичним утверди нас, і радість спасіння твого яви нам. Не відкинь нас від лиця твого, але дозволь, як Добрий і Чоловіколюбець, аж до останнього нашого віддиху появляти тобі жертву справедливости й приноси на святих твоїх жертовниках, милістю і ласками і чоловіколюб’ям єдинорóдного Сина твого, з яким ти є благословенний з пресвятим, добрим і животворним твоїм Духом, нині й повсякчас, і на вíки вíчні. Амíнь.
10. Боже, Боже наш! Ти сотворив розумні й духовні сили своєю волею. Тебе просимо й тобі молимося: Прийми наші посильні величання з усіма твоїми творіннями і збагати щедрими дарувáннями твоєї ласки. Бо перед тобою згинається всяке коліно: на небі, на землі й під землею, і все, що живе, і все створіння оспівує неосяжну твою славу, бо ти Бог правдивий і вельми милостивий. Тебе бо хвалять усі небесні сили, і тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на вíки вíчні. Амíнь.
11. Хвалимо, співаємо, благословимо і дякуємо тобі, Боже батьків наших, бо ти забрав тінь нічну і явив нам знову свíтло денне. Молимо твою добрість: Милостивий будь для нас грішних і прийми молитву нашу задля великої твоєї ласкáвости, бо ми прибігаємо до тебе, милостивого і всемогутнього Бога. Ти, що засвітив у серцях наших правдиве сонце справедливости твоєї! Просвіти розум наш і почування всі зберігай, щоб, як у день, ходили ми пристойно шляхом заповідей твоїх і дійшли до життя вíчного, і стали гідними насолоджуватися недоступним твоїм світлом. Бо в тебе є джерело життя, ти Бог наш і тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на вíки вíчні. Амíнь.
* * *
Велика єктенія
Диякон: В мирі Господу помолімся.
Хор, на кожне прошення: Господи, помилуй.
За мир з висот і спасення душ наших Господу помолімся.
За мир всього світу, добрий стан святих божих церков і з’єднання всіх Господу помолімся.
За святий храм цей і тих, що з вірою, благоговінням і страхом божим входять до нього, Господу помолімся.
За святішого вселенського архиєрея (ім’я), папу Римського, і за блаженнішого патріярха нашого (ім’я), і за преосвященного архиєпископа й митрополита нашого Кир(ім’я), боголюбивого єпископа нашого Кир (ім’я), чесне пресвітерство, у Христі дияконство, за ввесь причет і людей Господу помолімся.
За Богом бережений народ наш, за правління і все військо Господу помолімся.
За город цей (За село це, За святу обитель цю), і за всякий город, крашу, і за тих, що вірою живуть у них, Господу помолімся.
За добре поліття, за врожай плодів земних і часи мирні Господу помолімся.
За плаваючих, подорожуючих (на землі і в повітрі), недужих, страждаючих, полонених, і за спасення їх Господу помолімся.
Щоб ізбавитися нам від усякої скорби, гніву, й нужди, Господу помолімся.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Хор: Тобі, Господи.
Священик: Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклонення, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні.
Хор: Амінь.
«Бог – Господь», глас 4
Бог – Господь, і явився нам;* благословен, хто йде в ім’я Господнє.
Стих: Прославляйте Господа, бо Він добрий, бо милість Його вічна.
Стих: Вони навколо обступили мене, але я ім’ям Господнім переможу їх.
Стих: Я не вмру, а житиму, і розказуватиму про діла Господні.
Стих: Камінь, яким знехтували будівничі, став головним на розі; від Господа це сталося, і дивне воно в очах наших.
Тропар, глас 4: Різдво Твоє, Христе Боже наш,* засвітило світові світло розуміння:* в ньому бо ті, що звіздам служили, від звізди навчилися* поклонятися Тобі – Сонцю правди,* і пізнавати Тебе – Схід з висоти.* Господи, слава Тобі (2).
Слава, і нині: Різдво Твоє, Христе Боже наш,* засвітило світові світло розуміння:* в ньому бо ті, що звіздам служили, від звізди навчилися* поклонятися Тобі – Сонцю правди,* і пізнавати Тебе – Схід з висоти.* Господи, слава Тобі.
Перша стихологія
Хор: Господи, помилуй (3).
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.
Читець: І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
І читає псалом чергової катизми.
На закінчення читець:
Слáва Отцю́, і Синý, і Святóму Дýхові.
А хор продовжує:
І ни́ні, і повсякчáс, і на вíки вíчні. Амíнь.
Алилýя, алилýя, алилýя; слáва Тобí, Бóже (3).
Мала єктенія
Диякон: Ще і ще в ми́рі Господéві помолíмся.
Хор: Гóсподи, поми́луй.
Заступи́, спаси́, поми́луй і охорони́ нас, Бóже, Твоє́ю благодáттю.
Хор: Гóсподи, поми́луй.
Пресвятý, пречи́сту, преблагословéнну, слáвну Влади́чицю нáшу Богорóдицю і приснодíву Марíю, з усімá святи́ми пом’янýвши, самí себé, і оди́н óдного, і все життя́ нáше Христý Бóгові віддáймо.
Хор: Тобí, Гóсподи.
Священик: Бо Твоя є влада, і Твоє єсть царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки вічні.
Хор: Амінь.
Перший сідальний
(глас 1, подібний: Воїни, які стерегли) Довготерпеливий Спасе! Задля нас ти, як немовлятко,* добровільно поклався в безсловесні ясла,* і пастирі з ангелами заспівали тобі, кликнувши:* Слава і хвала на землі народженому Христові Богові нашому,* що обожив людську природу!
Слава, і нині: Довготерпеливий Спасе! Задля нас ти, як немовлятко,* добровільно поклався в безсловесні ясла,* і пастирі з ангелами заспівали тобі, кликнувши:* Слава і хвала на землі народженому Христові Богові нашому,* що обожив людську природу!
Друга стихологія
Хор: Господи, помилуй (3).
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.
Читець: І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
І читає псалом чергової катизми.
На закінчення читець:
Слáва Отцю́, і Синý, і Святóму Дýхові.
А хор продовжує:
І ни́ні, і повсякчáс, і на вíки вíчні. Амíнь.
Алилýя, алилýя, алилýя; слáва Тобí, Бóже (3).
Мала єктенія
Диякон: Ще і ще в ми́рі Господéві помолíмся.
Хор: Гóсподи, поми́луй.
Заступи́, спаси́, поми́луй і охорони́ нас, Бóже, Твоє́ю благодáттю.
Хор: Гóсподи, поми́луй.
Пресвятý, пречи́сту, преблагословéнну, слáвну Влади́чицю нáшу Богорóдицю і приснодíву Марíю, з усімá святи́ми пом’янýвши, самí себé, і оди́н óдного, і все життя́ нáше Христý Бóгові віддáймо.
Хор: Тобí, Гóсподи.
Священик: Бо ти благий і чоловіколюбець Бог єси, і тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні.
Хор: Амінь.
Другий сідальний
(глас 3, подібний: Красотою твого) Богородице, ти носила в лоні споконвічного* і неосяжного, єдиносущного з невидимим Отцем,* єдине і нескладне в Тройці Божество.* Засяяла в світі твоя благодать, Всехвальна,* тому безперестанно кличемо:* Радуйся, Мати – чиста Діво!
Слава, і нині: Богородице, ти носила в лоні споконвічного* і неосяжного, єдиносущного з невидимим Отцем,* єдине і нескладне в Тройці Божество.* Засяяла в світі твоя благодать, Всехвальна,* тому безперестанно кличемо:* Радуйся, Мати – чиста Діво!
Полієлей
Хваліте ім’я Господнє, хваліте, слуги Господні. Алилуя (3).
Ви, що стоїте у храмі Господнім, у дворах дому Бога нашого. Алилуя (3).
Господи, ім’я Твоє повіки, і пам’ять твоя, о Господи, від роду й до роду. Алилуя (3).
Благословенний Господь із Сіону, що перебуває в Єрусалимі. Алилуя (3).
Хваліте Господа, бо Він добрий, – алилуя, – бо милість його вічна. Алилуя (3).
Розстелив землю над водами, – алилуя, – бо милість його вічна. Алилуя (3).
І визволив нас від наших гнобителів, – алилуя, – бо милість його вічна. Алилуя (3).
Прославляйте Бога небесного, – алилуя, – бо милість його вічна. Алилуя (3).
Величання
Величаємо Тебе, Життєдавче Христе,* що задля нас у тілі нині народився* від непорочної і пречистої Діви Марії.
Стих: Відкуплення послав Господь* народові своєму.
Стих: Я Його поставлю первородним,* найвищим над царями землі.
Стих: Йому поклоняться* всі царі земні.
Стих: Господь сказав мені: Ти Син мій,* я сьогодні породив Тебе.
Стих: Він буде взивати:* Ти мій Батько.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Алилуя, алилуя, алилуя; слава Тобі, Боже (3).
Приспів болгарський: Прийдіть з ангельськими хорами заспіваймо: Слава на висотах Богові, народженому в вертепі.
Мала єктенія
Диякон: Ще і ще в ми́рі Господéві помолíмся.
Хор: Гóсподи, поми́луй.
Заступи́, спаси́, поми́луй і охорони́ нас, Бóже, Твоє́ю благодáттю.
Хор: Гóсподи, поми́луй.
Пресвятý, пречи́сту, преблагословéнну, слáвну Влади́чицю нáшу Богорóдицю і приснодíву Марíю, з усімá святи́ми пом’янýвши, самí себé, і оди́н óдного, і все життя́ нáше Христý Бóгові віддáймо.
Хор: Тобí, Гóсподи.
Священик: Бо благословилося і прославилося пречесне й величне ім’я Твоє, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки вічні.
Хор: Амінь.
Пополієлейний сідальний
(глас 4, подібний: Здивувався Йосиф) Прийдіть, вірні,* і подивімся, дe народився Христос,* та йдімо з мудрецями, східними царями, куди прямує зоря.* Його там ангели оспівують безперестанно,* пастухи ж на сопілках грають йому достойну пісню:* Слава на небі тому, хто нині від Діви Богородиці,* народився у вертепі, у Вифлеємі Юдейськім.
Слава, і нині: Прийдіть, вірні,* і подивімся, дe народився Христос,* та йдімо з мудрецями, східними царями, куди прямує зоря.* Його там ангели оспівують безперестанно,* пастухи ж на сопілках грають йому достойну пісню:* Слава на небі тому, хто нині від Діви Богородиці,* народився у вертепі, у Вифлеємі Юдейськім.
Степенна пісня, глас 4
Від юности моєї вельми воюють зі мною пристрасті,* але ти сам, Спасе мій, захорони мене і спаси.
Ненависники Сіону, ви будете засоромлені Господом,* бо як трава від вогню всохнете.
Слава, і нині: Кожна душа живиться Святим Духом і чистотою пишається,* і таїнственно просвітлюється єдністю Святої Тройці.
Диякон: Будьмо уважні.
Священик: Мир всім.
Диякон: Премудрість, будьмо уважні.
Прокімен, глас 4
Із себе перед зірницею породив я Тебе* – клявся Господь і каятися не буде.
Стих: Сказав Господь Владиці моєму: Засядь праворуч мене, доки не покладу ворогів Твоїх Тобі підніжком.
Диякон: Господу помолімся.
Хор: Господи, помилуй.
Священик: Бо Ти святий єси, Боже наш, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні.
Хор: Амінь.
«Всяке дихання», глас 4
Всяке дихання* нехай хвалить Господа.
Стих: Хваліте Бога у святині його.
Стих: Хваліте його у тверді сили його.
Євангеліє
Диякон: Щоб сподобилися ми слухання святого Євангелія, Господа Бога молім.
Хор: Господи, помилуй (3).
Диякон: Премудрість, прості, вислухаймо святого Євангелія.
Священик: Мир всім.
Хор: І духові твоєму.
Священик: Від Матея святого Євангелія читання.
Хор: Слава Тобі, Господи, слава Тобі.
Диякон: Будьмо уважні.
Священик: Нарóдження Ісуса Христа відбулося так: Марія, його мати, була заручена з Йóсифом; але, перед тим, як вони зійшлися, виявилося, що вона була вагітна від Святóго Духа. Йосиф, її чоловік, бувши праведний і не бажавши її ославити, хотів тайкома її відпустити. І от, коли він це задумав, ангел Господній з'явився йому уві сні й мовив: «Йосифе, сину Давида, не бійсь узяти Марію, твою жінку, бо те, що в ній зачалось, походить від Святого Духа. Вона породить сина, і ти даси йому ім'я Ісус, бо він спасе народ свій від гріхів їхніх.» А сталося все це, щоб здійснилось Господнє слово, сказане пророком: «Ось, діва матиме в утробі й породить сина, і дадуть йому ім'я Еммануїл, що значить: З нами Бог.» Прокинувшись від сну, Йосиф зробив, як звелів йому ангел Господній: прийняв свою жінку; та не спізнав її, аж поки породила сина, і він дав йому ім'я Ісус (1,18-25).
Хор: Слава Тобі, Господи, слава Тобі.
Псалом 50
Помилуй мене, Боже, з великої милості Твоєї,* і багатством щедрот Твоїх очисти мене з беззаконня мого.
Обмий мене повнотою з беззаконня мого,* і від гріха мого очисти мене.
Бо беззаконня моє я знаю,* і гріх мій є завжди передо мною.
Проти Тебе єдиного я згрішив,* і перед Тобою зло вчинив;
То й правий Ти в словах Твоїх,* і переможеш, коли будеш судити.
Це бо в беззаконнях я зачатий,* і в гріхах породила мене мати моя.
Це бо істину полюбив єси,* невідоме й таємне мудрості своєї явив Ти мені.
Окропи мене іссопом, і очищуся,* обмий мене, і стану біліший від снігу.
Дай мені відчути радість і веселість,* зрадіють кості сокрушені.
Відверни лице Твоє від гріхів моїх,* і всі беззаконня мої очисти.
Серце чисте створи в мені, Боже,* і духа правого обнови в нутрі моєму.
Не відкинь мене від лиця Твого,* і Духа Твого Святого не відійми від мене.
Поверни мені радість спасіння Твого,* і Духом Владичним утверди мене.
Вкажу беззаконним дороги Твої,* і нечестиві до Тебе навернуться.
Визволь мене від вини крові, Боже, Боже спасіння мого,* і язик мій радісно прославить справедливість Твою.
Господи, губи мої відкрий,* і уста мої сповістять хвалу Твою.
Бо якби Ти жертви захотів, дав би я,* та всепалення не миле Тобі.
Жертва Богові – дух сокрушений,* серцем сокрушеним і смиренним Бог не погордить.
Ущаслив, Господи, благоволінням Твоїм Сіон,* і нехай відбудуються стіни єрусалимські.
Тоді вподобаєш Собі жертву правди, приношення і всепалення;* тоді покладуть на вівтар Твій тельців.
Стихири
Слава: (глас 2, самогласний) Все сьогодні* сповнилося радістю,* - Христос народився від Діви.
І нині: (глас 2, самогласний) Все сьогодні* сповнилося радістю,* - Христос народився у Вифлеємі.
Стих: Помилуй мене, Боже, з великої милості Твоєї,* і багатством щедрот Твоїх очисти мене з беззаконня мого.
(глас 6, самогласний) Слава на висотах Богові і на землі мир!* Сьогодні Вифлеєм приймає Того, хто повсякчас сидить з Отцем;* сьогодні ангели народжене Дитятко, як Бога, прославляють:* Слава во вишніх Богу,* і на землі мир, в людях благовоління!
Єктенія
Диякон: Спаси, Боже, людей твоїх, і благослови спадкоємство твоє; навідайся до світу твого ласкою своєю і милосердям. Підійми знамено християн православних і пошли нам твоє багате милосердя – молитвами пречистої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії; силою чесного і животворящого Хреста; заступництвом святих небесних сил безтілесних; святого і славного пророка, предтечі і хрестителя Івана; святих, славних і всехвальних Апостолів; святих отців наших і вселенських великих учителів і святителів: Василія Великого, Григорія Богослова й Івана Золотоустого, Атанасія і Кирила; святого отця нашого Миколая, Мирлікійського чудотворця; святих слов'янських апостолів Кирила і Методія; святого благовірного й рівноапостольного великого князя Володимира; святого священномученика Йосафата; святих, славних і переможних мучеників; преподобних і богоносних отців наших Антонія і Теодосія Печерських та інших преподобних і богоносних отців наших; святих і праведних богоотців Йоакима й Анни, і святого (якого є храм) і всіх Святих, - молимо тебе, многомилостивий Господи, вислухай нас грішних, що молимось тобі, і помилуй нас.
Хор: Господи, помилуй (12).
Священик: Милістю, і щедротами, і чоловіколюбієм єдинородного Сина твого, з яким Ти благословенний єси, з пресвятим, і благим, і животворящим твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки вічні.
Хор: Амінь.
Канон свята перший
Творіння св. Косми Маюмського
Пісня 1
Ірмос: Христос народжується – славте!* Христос із небес – зустрічайте!* Христос на землі – бадьортеся!* Співай Господеві, вся земле,* і весело заспівайте, люди,* бо він прославився!
Приспів: Слава, Господи, святому різдву твоєму.
По образу Божому створеного і через переступ всього зотлілого та відпалого від кращого божественного життя оновлює премудрий Творець, бо він прославився.
Приспів: Слава, Господи, святому різдву твоєму.
Бачивши Творець загибель людини, яку він створив руками своїми, прихилив небеса і зійшов, воістину воплотившись від божественної чистої Діви, і прийняв усе людське єство, бо він прославився.
Слава, і нині: Мудрість, Слово і Сила, Сущий Син і Сяйво Отця, Христос Бог, применшив себе перед тими, що на небі і на землі, і, ставши людиною, обновив нас, бо він прославився.
Катавасія: Христос народжується – славте!* Христос із небес – зустрічайте!* Христос на землі – бадьортеся!* Співай Господеві, вся земле,* і весело заспівайте, люди,* бо він прославився!
Пісня 3
Ірмос: Споконвічно від Отця народженому нетлінно Синові,* що в останній час безсіменно від Діви тілом народився, Христу Богові, закличмо:* Святий ти, Господи,* що збільшив нашу славу!
Приспів: Слава, Господи, святому різдву твоєму.
Адам, що з пороху був сотворений і став причасником подиху Всевишнього, через жіночий підступ до тління зійшов, а побачивши Христа, від жінки народженого, закликав: Святий ти, Господи, що мене ради стався людиною!
Приспів: Слава, Господи, святому різдву твоєму.
Співобразним тлінному приниженню став ти, Христе, і, прийнявши плоть осквернену, поєднав її з божественним єством; бувши на землі, ти зостався Богом. Святий ти, Господи, що підніс нашу силу!
Слава, і нині: Веселися, Вифлеєме, царю міст Юдових, бо з тебе явно вийшов Христос, - пастир Ізраїля, що на херувимах возсідає, - і підніс нашу силу, коли над усім воцарився.
Катавасія: Споконвічно від Отця народженому нетлінно Синові,* що в останній час безсіменно від Діви тілом народився, Христу Богові, закличмо:* Святий ти, Господи,* що збільшив нашу славу!
Мала єктенія
Диякон: Ще і ще в ми́рі Господéві помолíмся.
Хор: Гóсподи, поми́луй.
Заступи́, спаси́, поми́луй і охорони́ нас, Бóже, Твоє́ю благодáттю.
Хор: Гóсподи, поми́луй.
Пресвятý, пречи́сту, преблагословéнну, слáвну Влади́чицю нáшу Богорóдицю і приснодíву Марíю, з усімá святи́ми пом’янýвши, самí себé, і оди́н óдного, і все життя́ нáше Христý Бóгові віддáймо.
Хор: Тобí, Гóсподи.
Священик: Бо Ти єси Бог наш, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні.
Хор: Амінь.
Іпакой: (глас 8) Тобі, Немовляті, що лежало у яслах і зорею волхвів покликало,* небо принесло початок народів,* які здивувалися, побачивши не престіл і скіпетр, а крайню убогість;* бо що бідніше за вертеп, і що смиренніше за пелени?* Але в них засяяло багатство Твого Божества;* Господи, слава Тобі.
Пісня 4
Ірмос: Паростком з Єссеєвого кореня і квітом від нього став ти, Христе,* коли від Діви, хвальний, народився:* від гори, гаєм покритої, прийшов ти, безтілесний і Бог,* тіло прийнявши від тієї, що мужа не знала.* Слава силі твоїй, Господи!
Приспів: Слава, Господи, святому різдву Твоєму.
Тебе, Христе, що з покоління Юдового засяяв, колись Яків провістив як надію народів, бо ти прийшов знищити силу Дамаску і Самарійську велич, перемінюючи їхнє лукавство мірою богоналежною. Слава силі твоїй, Господи!
Приспів: Слава, Господи, святому різдву Твоєму.
Ти сповнив радістю мудреців-звіздарів, яких повчали давні слова волхва Валаама, бо як зоря від Якова засяяв, Владико, і явно прийняв початок народів, які прийшли до тебе. Слава силі твоїй, Господи!
Слава, і нині: Як дощ на руно і як роса на землю, зійшов ти, Христе, в лоно Діви; Ефіопія і Тарсіс, острови Аравійські, Сава і Мідіян, що всією землею володіють, припадають до тебе, Спасе. Слава силі твоїй, Господи!
Катавасія: Паростком з Єссеєвого кореня і квітом від нього став ти, Христе,* коли від Діви, хвальний, народився:* від гори, гаєм покритої, прийшов ти, безтілесний і Бог,* тіло прийнявши від тієї, що мужа не знала.* Слава силі твоїй, Господи!
Пісня 5
Ірмос: Як Бог миру й Отець щедрот,* ти послав до нас ангела великої своєї ради,* що спокій подає нам.* Тому ми, наставлені до світла богорозуміння,* з ночі до ранку чуваючи,* славословимо тебе, Чоловіколюбче.
Приспів: Слава, Господи, святому різдву Твоєму.
Ти як раб кесаревому повелінню про перепис підкорився, Христе, і нас від рабства ворога і гріха звільнив; зійшовши до убогості нашої і людиною бувши, цим ти наше тління учасником Божества вчинив.
Слава, і нині: Ось Діва зачала і породила Бога, що став людиною, та й Дівою зосталась, як і сказано було в давнину. Тому оспіваймо її, вірні, як сущу Богородицю, бо через неї ми, грішні, з Богом примирилися.
Катавасія: Як Бог миру й Отець щедрот,* ти послав до нас ангела великої своєї ради,* що спокій подає нам.* Тому ми, наставлені до світла богорозуміння,* з ночі до ранку чуваючи,* славословимо тебе, Чоловіколюбче.
Пісня 6
Ірмос: Йону, як дитину,* з утроби своєї викинув морський звір, якого він прийняв;* а Слово Боже, що вселилося в Діві і тіло прийняло,* вийшло з неї,* залишивши її нетлінною.* Само ж бо воно нетлінне,* то й нетлінною- зберегло ту, яка його народила.
Приспів: Слава, Господи, святому різдву Твоєму.
Прийшов із лона воплотившись Христос Бог наш, що його Отець раніш зорі ранньої народив; той, що править пречистими силами, в яслах тваринних возлежить, і пеленами повивається той, що розв’язує численні пута гріхів.
Слава, і нині: Дитя мале, нащадок Адамовий, Син народився і вірним дарований; він бо є Отцем і Начинателем, і Великої ради Посланцем називається. Він – сильний Бог, що утримує у своїй владі все створіння.
Катавасія: Йону, як дитину,* з утроби своєї викинув морський звір, якого він прийняв;* а Слово Боже, що вселилося в Діві і тіло прийняло,* вийшло з неї,* залишивши її нетлінною.* Само ж бо воно нетлінне,* то й нетлінною- зберегло ту, яка його народила.
Мала єктенія
Диякон: Ще і ще в ми́рі Господéві помолíмся.
Хор: Гóсподи, поми́луй.
Заступи́, спаси́, поми́луй і охорони́ нас, Бóже, Твоє́ю благодáттю.
Хор: Гóсподи, поми́луй.
Пресвятý, пречи́сту, преблагословéнну, слáвну Влади́чицю нáшу Богорóдицю і приснодíву Марíю, з усімá святи́ми пом’янýвши, самí себé, і оди́н óдного, і все життя́ нáше Христý Бóгові віддáймо.
Хор: Тобí, Гóсподи.
Священик: Бо Ти єси цар миру і Спас душ наших, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні.
Хор: Амінь.
Кондак: (глас 3) Діва днесь Преістотного родить* і земля вертеп Неприступному приносить.* Ангели з пастирями славословлять,* а волхви зо звіздою подорожують,* бо ради нас родилося Дитя мале – Превічний Бог.
Ікос: Вифлеєм відкрив Едем; прийдіть, щоб побачити споживу, в таїні знайдену; прийдіть, щоб прийняти Те, що всередині вертепа. Там знаходиться корінь ненапоєний, що породжує відпущення; там знаходиться колодязь некопаний, із якого в давнину Давид жадав пити; там Діва, народивши Немовля, припинила спрагу Адама і Давида. Заради цього йдемо туди, де народилося Дитя мале – Превічний Бог.
Пісня 7
Ірмос: Юнаки, що виховані були у побожності,* безбожного наказу не послухались,* ані погроз вогнем не злякалися,* але серед полум'я співали:* Боже батьків, ти благословенний.
Приспів: Слава, Господи, святому різдву Твоєму.
Пастирі-гуслярі чудесно отримали радісну вістку; слава бо Господня освітила їх, і ангел закликав їм: Заспівайте, бо родився Христос, благословенний Бог отців.
Приспів: Слава, Господи, святому різдву Твоєму.
Раптово зі словом ангельським небесні воїнства закликали: Слава Богові во вишніх, на землі мир, в людях благовоління; засяяв Христос, благословенний Бог отців.
Слава, і нині: Що це за слово? – мовили пастирі. – Прийдіть і побачимо того, хто прийшов – Христа божественного. А дійшовши до Вифлеєму, поклонились йому разом з Матір’ю його, співаючи: Боже батьків, ти благословенний.
Катавасія: Юнаки, що виховані були у побожності,* безбожного наказу не послухались,* ані погроз вогнем не злякалися,* але серед полум'я співали:* Боже батьків, ти благословенний.
Пісня 8
Ірмос: Образом незбагненного чуда була росоносна піч,* бо, як вона не спалила юнаків,* так і вогонь Божества не спалив Діви,* що у її лоно ввійшов.* Тому голосно заспіваймо:* Всі створіння нехай благословляють Господа і величають його повіки!
Приспів: Слава, Господи, святому різдву Твоєму.
Забирає у полон отроків Давидових із Сіону до себе дочка Вавилонська, а дітей своїх – волхвів з дарами – до богоприйнятної дочки Давидової з поклоном посилає. Тому голосно заспіваймо: Всі створіння нехай благословляють Господа і величають його повіки!
Приспів: Слава, Господи, святому різдву Твоєму.
Не грали гуслі пісень скорботних, бо не співали у землі чужій отроки сіонські, а всю спокусу вавилонську і музику ідольську знищив Христос, що у Вифлеємі засяяв. Тому голосно заспіваймо: Всі створіння нехай благословляють Господа і величають його повіки!
Приспів: (замість Слава, і нині:) Благословім Отця, і Сина, і Святого Духа – Господа,* і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Здобич і багатство царства Сіону колись Вавилон у полон забрав, а тепер Христос зіркою наставляє до Сіону царів-звіздарів зі скарбами. Тому голосно заспіваймо: Всі створіння нехай благословляють Господа і величають його повіки!
Приспів: Хвалимо, благословимо, поклоняємося Господеві,* оспівуючи і прославляючи Його по всі віки.
Катавасія: Образом незбагненного чуда була росоносна піч,* бо, як вона не спалила юнаків,* так і вогонь Божества не спалив Діви,* що у її лоно ввійшов.* Тому голосно заспіваймо:* Всі створіння нехай благословляють Господа і величають його повіки!
Пісня 9
Диякон: Богородицю і Матір світла в піснях звеличаймо.
Приспів: Величай, душе моя, чеснішу і славнішу від небесних воїнств Діву, пречисту Богородицю.
Ірмос: Таїнство бачу я дивне й преславне:* небом стає вертеп,* престолом херувимським Діва, оселею – ясла, в яких лежить неосяжний Христос Бог.* Його, оспівуючи, величаємо!
Приспів: Величай, душе моя, чисту Діву і єдину Богородицю, що народила Христа Царя.
Коли мудреці побачили дивний рух надзвичайної нової зорі, що засяяла на небі, здогадалися, що народився у Вифлеємі Христос Цар, задля нашого спасіння.
Приспів: Величай, душе моя, Бога, якому волхви поклоняються.
Коли мудреці питали, де народжене Дитятко Цар, про яке зоря сповістила, бо вони прийшли йому поклонитися, то богоборець Ірод у гніві схвилювався, наважившись убити Христа.
Приспів: (замість Слава, і нині:) Величай, душе моя, могутність триіпостасного і нероздільного Божества.
Ірод розпитав про час, коли з’явилася зоря, що привела мудреців у Вифлеєм з дарами, поклонитися Христові; але вони направлені цією ж зорею, повернулися до своєї країни, залишивши посоромленим лютого, душогубця дітей.
Приспів: Величай, душе моя, чеснішу і славнішу від небесних воїнств Діву, пречисту Богородицю.
Катавасія: Таїнство бачу я дивне й преславне:* небом стає вертеп,* престолом херувимським Діва, оселею – ясла, в яких лежить неосяжний Христос Бог.* Його, оспівуючи, величаємо!
Мала єктенія
Диякон: Ще і ще в ми́рі Господéві помолíмся.
Хор: Гóсподи, поми́луй.
Заступи́, спаси́, поми́луй і охорони́ нас, Бóже, Твоє́ю благодáттю.
Хор: Гóсподи, поми́луй.
Пресвятý, пречи́сту, преблагословéнну, слáвну Влади́чицю нáшу Богорóдицю і приснодíву Марíю, з усімá святи́ми пом’янýвши, самí себé, і оди́н óдного, і все життя́ нáше Христý Бóгові віддáймо.
Хор: Тобí, Гóсподи.
Священик: Бо Тебе хвалять усі сили небесні, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні.
Хор: Амінь.
Світильний
Завітав до нас з неба Спаситель наш:* Схід із сходу.* І ми, що перебували в тіні й темряві,* знайшли істину,* бо від Діви народився Господь (3).
«Усе, що живе», глас 4, самогласний
Псалом 148
Усе, що живе, нехай хвалить Господа.* Хваліте Господа з неба,* хваліте його на висотах.* Бо тобі належить пісня, о Боже.
Хваліте його, всі ангели його,* хваліте, всі воїнства небесні.* Бо тобі належить пісня, о Боже.
І по чину стихи псалмів.
Хваліте його, ви – сонце й місяцю,* хваліте його, всі ясні зорі.
Хваліте його, ви – небеса небес,* і води, що над небесами,
Нехай вони ім'я Господнє хвалять,* бо він повелів, і створились.
Поставив їх на віки вічні* і дав закон, який не перейде.
Хваліте Господа з землі,* кити і всі морські безодні;
Вогонь і град, сніг і туман,* і буйний вітер, який виконує його слово;
Гори й усі пагорби,* садовина й усі кедри;
Звір дикий і скот усілякий,* гад і птах крилатий;
Царі землі й усі народи,* князі й усі земні судді;
Хлопці й дівчата,* старі разом з юнацтвом.
Нехай ім'я Господнє хвалять, високе бо ім'я його єдине.* Велич його понад землю й небо.
Він підняв ріг народу свого.* Хвала всім його святим, синам Ізраїля, народові, що йому близький.
Псалом 149
Співайте Господеві нову пісню,* а хвалу йому на зборі праведників.
Нехай Ізраїль своїм Творцем радіє,* нехай своїм царем сини Сіону веселяться.
Нехай хвалять ім'я його танком,* при бубні й при гарфі нехай йому співають.
Господь бо ласкавий до народу свого,* оздоблює перемогою покірних.
Нехай торжествують праведні у славі,* на своїх ложах нехай ликують.
Нехай хвала Божа буде на устах у них,* і двосічний меч у руці в них.
Щоб між народами вчинити відплату,* між племенами – покарання.
Щоб їх царів закути в кайдани,* а їхніх вельмож – у залізні окови.
Щоб суд написаний над ними вчинити.* Це слава всіх його преподобних.
Псалом 150
Хваліте Бога у святині його,* хваліте його у твердині сили його.
Тут переплітаються стихи псалма зі стихирами служби:
Стих: Хваліте його за його подвиги великі,* хваліте його в його величі безмежній.
(глас 4, самогласний) Веселіться праведні, радійте небеса,* тремтіть радісно гори, бо народився Христос!* Сидить Діва, до херувимів подібна,* і тримає у своїх обіймах Бога Слово, що стало тілом.* Пастирі подивляють Народженого,* мудреці володареві приносять дари,* ангели ж співають:* Неосяжний Господи, - слава тобі!
Стих: Хваліте його звуком рогу,* хваліте його на гарфі й на гуслах.
Богородице Діво, що породила Спаса!* Ти знищила первісне прокляття Єви,* бо стала Матір’ю того, хто є вподобанням Отця,* тримаючи в обіймах воплочене Боже Слово.* Це тайна незбагненна,* яку ми єдиною вірою всі звеличуємо, проголошуючи з тобою:* Невимовний Господи, - слава тобі!
Стих: Хваліте його на бубні й танком,* хваліте його на струнах і сопілці.
Прийдіть, прославмо Матір Спасителя,* що й після різдва залишилась Дівою!* Радуйся, духовний городе Царя і Бога,* в якому Христос, живши, довершив спасіння.* З Гавриїлом оспівуймо, з пастирями прославляймо, кажучи:* Богородице, моли того, що від тебе прийняв тіло,* щоб ми спаслися.
Стих: Хваліте його на дзвінких цимбалах, хваліте його на гучних цимбалах.* Усе, що живе, нехай хвалить Господа.
Отець змилувався, і Слово тілом стало,* а Діва народила Бога, що став людиною.* Зоря сповіщає, мудреці поклоняються,* пастухи дивуються, створіння ж радується.
Слава: (глас 6, самогласний) Коли настав час твого на землю пришестя, Христе,* стався перший перепис вселенної;* тоді ти зволив записати імена людей, що вірують у різдво твоє.* Ради цього такий наказ був кесарем проголошений,* щоб твоє безначальне і вічне царство оновилося у твоєму різдві.* Тому й ми приносимо тобі замість матеріальної данини багатство православного богослов’я,* як Богові й Спасителю душ наших.
І нині: (глас 2, самогласний) Сьогодні Христос, народжується в Вифлеємі від Діви,* сьогодні Безпочатковий починається і Слово стає тілом;* небесні сили радіють і земля з людьми веселиться;* мудреці Владиці дари приносять і пастирі подивляють Народженого.* Ми ж раз у раз виголошуємо:* Слава во вишніх Богу,* і на землі мир, в людях благовоління.
Велике славослов’я
Священик: Слава Тобі, що світло нам показав.
Хор: Слава в вишніх Богу,* і на землі мир,* в людях благовоління.
Хвалимо Тебе, благословимо Тебе, кланяємось Тобі,* славимо Тебе, дякуємо Тобі заради великої Твоєї слави.
Господи, Царю небесний, Боже, Отче вседержителю,* Господи, Сину єдинородний, Ісусе Христе, і Святий Душе.
Господи, Боже, Агнче Божий, Сину Отця,* що береш гріхи світу, помилуй нас.
Ти, що береш гріхи світу,* прийми нашу молитву.
Ти, що сидиш по правиці Отця,* помилуй нас.
Ти бо один лише святий, Ти єдиний Господь, Ісус Христос,* на славу Бога Отця. Амінь.
Щодня буду Тебе благословити* і хвалити ім’я Твоє на віки вічні.
Сподоби, Господи, сьогодні* без гріха зберегтися нам.
Благословенний Ти, Господи, Боже отців наших,* і хвальне, і прославлене ім’я Твоє навіки. Амінь.
Нехай буде, Господи, милість Твоя на нас,* бо ми надіємось на Тебе.
Благословенний Ти, Господи,* навчи мене установ Твоїх.
Благословенний Ти, Владико,* врозуми мене установами Твоїми.
Благословенний Ти, Святий,* просвіти мене установами Твоїми.
Господи, Ти був нам пристановищем* по всі роди.
Молюсь: Господи, змилуйся надо мною,* вилікуй мою душу, бо гріх мій – перед Тобою.
Господи, до Тебе я прибігаю,* навчи мене творити Твою волю, бо Ти Бог мій.
Бо в Тебе є джерело життя,* у Твоїм світлі побачимо світло.
Добавляй ласку тим,* що визнають Тебе.
Святий Боже, святий кріпкий, святий безсмертний, помилуй нас (3).
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові,* і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Святий безсмертний, помилуй нас.
Святий Боже, святий кріпкий, святий безсмертний, помилуй нас.
Тропар: (глас 4) Різдво Твоє, Христе Боже наш,* засвітило світові світло розуміння:* в ньому бо ті, що звіздам служили, від звізди навчилися* поклонятися Тобі – Сонцю правди,* і пізнавати Тебе – Схід з висоти.* Господи, слава Тобі.
Єктенія усильного благання
Диякон: Поми́луй нас, Боже, по вели́кій ми́лості Твоїй, молимось Тобі, ви́слухай і поми́луй.
Хор, на кожне прошення: Господи, помилуй (3).
Ще молимось за святішого вселенського Архиєрея (ім'я) Папу Ри́мського, і за блаженнішого Патріарха нашого (ім'я), і за преосвященнішого Архиєпископа і Митрополита нашого Кир (ім'я), боголюби́вого Єпи́скопа нашого Кир (ім'я) [і за всечесніших отців наших, Архимандри́та (ім'я), Ігумена (ім'я)], за тих, що служать і послужи́ли у святому храмі цьому [у святій оби́телі цій], і за отців наших духовних, і всю во Христі братію нашу.
Ще молимось за предстоячих людей, що очікують від Тебе вели́кої і багатої ми́лости, за тих, що творять нам ми́лостиню, і за всіх православних християн.
Священик: Бо милостивий і чоловіколюбець Бог єси, і Тобі славу возсилаємо, Отцю́, і Си́ну, і Святому Духові, ни́ні і повсякчас, і на віки вічні.
Хор: Амінь.
Прохальна єктенія
Диякон: Сповнім ранішню молитву нашу Господеві.
Хор: Господи, помилуй.
Заступи́, спаси́, поми́луй і охорони́ нас, Боже, Твоєю благодаттю.
Хор: Господи, помилуй.
Ранку всього звершеного, святого, мирного й безгрішного у Господа просім.
Хор, на кожне прошення: Подай, Господи.
Ангела миру, вірного наставника, хоронителя душ і тілес наших у Господа просім.
Прощення й відпущення гріхів і прогрішень наших у Господа просім.
Доброго й пожиточного душам нашим і миру для світу у Господа просім.
Осталий час життя нашого в мирі й покаянні скінчити у Господа просім.
Християнської кончини життя нашого, безболісної, бездоганної, мирної, і доброго одвіту на страшнім судищі Христовім просім.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Хор: Тобі, Господи.
Священик: Бо Ти єси Бог милості, щедрот і чоловіколюбія, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні.
Хор: Амінь.
Священик: Мир всім.
Хор: І духові твоєму.
Диякон: Голови ваші Господеві приклоніть.
Хор: Тобі, Господи.
Священик тихо читає молитву: Господи святий, ти на висоті живеш і всевидючим оком твоїм споглядаєш на всяке створіння! Перед тобою схилили ми гóлови, душі й тіла, і молимося до тебе, Святий святих: Простягни руку твою невидиму від святого житла твого і благослови всіх нас; а якщо ми де в чому згрішили добровільно чи недобровíльно, як добрий і чоловіколюбний Бог, прости і даруй нам земні й небесні добра твої.
Виголос: Бо до Тебе належить милувати і спасати нас, Боже наш, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні.
Хор: Амінь.
Відпуст
Диякон: Премудрість.
Хор: Благослови.
Священик: Благословенний Христос, Бог наш, завжди, ни́ні і повсякчас, і на віки вічні.
Хор: Амінь. Утверди, Боже, святу православну віру на віки вічні.
Священик: Пресвята Богородице, спаси нас.
Хор: Чеснішу від херуви́мів і незрівнянно славнішу від серафи́мів, що без зотління Бога Слово породи́ла, сущу Богородицю, тебе величаємо.
Священик: Слава Тобі, Христе Боже, уповання наше, слава Тобі.
Хор: Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь. Господи, поми́луй (3). Благослови́.
Священик: Христос, істинний Бог наш, що народився в вертепі у Вифлеємі Юдейському і дав себе покласти у ясла спасіння нашого ради, молитвами пречистої своєї Матері, святих славних і всехвальних апостолів, преподобних і богоносних отців наших, і всіх святих, помилує і спасе нас, як благий і чоловіколюбець.
Хор: Амінь.