Відірви очі від землі, поглянь у небо… Пливи його хвилями, хай синя глибінь поглине тебе. Задумайся над своїм життям… Можливо, Ти давно вже не живеш, а лише існуєш… У гонитві за матеріальним, людина забуває, що має душу. Тіло біжить попереду, а душа блукає далеко позаду. Годуємо своє тіло, прикрашаємо, а про душу забули… Не дозволяй, що грошолюбство, жорстокість, байдужість, гордість, егоїзм зробили тебе своїм рабом. Цінуй життя – своє і інших, але не живи ціною. Цінуй батьків, віддавай їм свою любов: щиру і безкорисливу. Цінуй сьогоднішній день, хай він не мине даремно, адже це маленький пазлик твого життя. Сьогоднішній день вже не повториться. Сторінка буде перегорнута, а книга життя вже буде на сторінку ближчою до кінця. Не відкладай на завтра, бо це «завтра» може не настати. Цінуй любов, яку отримуєш, але взамін віддавай в десятки більше любові. Цінуй хвилини смутку, горя, бо вони зміцнюють тебе і наближають до Господа. Це твій хрест і лише тобі під силу його нести. Цінуй хвилини щастя і роби щасливими інших. Цінуй допомогу ближніх, бо їхніми руками тобі допомагає Господь. Вмій слухати і тоді сам будеш почутим. Цінуй любов, як «все переносить і завжди перемагає». Ніколи не нарікай на труднощі, не жалій того, що вже минуло. Все стається з волі Господа, і все це для нашого спасіння. Прощай швидко, забувай всі образи. Нехай серце буде чисте, а душевна одежа – білосніжною. Дозволь, щоб Господарем був Христос, хай Його любов наповнить кожен закуток твоєї душі. Стань меншим, останнім, схили голову перед ближнім, скажи першим «Вибач». Вмій бачити навіть у малих речах велику Божу Любов. Пам’ятай, що Ти неповторне і особливе творіння Господа. І коли цілий світ відвернеться від тебе, Його очі завжди дивитимуться у твою сторону, обійми чекатимуть тебе, а уста промовлятимуть: «Прийдіть до мене, всі втомлені і обтяжені і Я облегшу вас»… Спіши до Ісуса… Хай земні речі не закриють Його великої Любові. Він вже давно чекає саме на тебе…Невже досі не чуєш Його голосу???