5 жовтня. 
Сьогодні почалося моє життя, хоча мої батьки про це поки що не знають. Я дівчинка, у мене буде світле волосся і блакитні очі. Усе вже визначено - навіть те, що я буду любити квіти.

19 жовтня. 
Дехто вважає, що я ще не людина. Але я вже справжня людина, так само, як маленька крихітка хліба - все ж таки справжній хліб. Моя мама існує, і я теж існую.

23 жовтня. 
Я вже вмію відкривати рот. Подумати тільки, через рік я навчуся сміятися, а потім говорити. Я знаю, що моїм першим словом буде "мама".

25 жовтня. 
Сьогодні почало битися моє серце.

2 листопада. 
Я кожного дня потрошку росту. Мої руки і ноги починають приймати форму.

12 листопада. 
У мене формуються пальчики - смішно, які вони маленькі. Я зможу гладити ними мамине волосся.

20 листопада. 
Тільки сьогодні лікар сказав моїй мамі, що я живу тут, під її серцем. Яка вона, мабуть, щаслива!

23 листопада. 
Мої мама і тато, мабуть, думають, як мене назвати.

10 грудня. 
У мене росте волосся, воно гладеньке, світле і блискуче.

13 грудня. 
Я вже трішки бачу. Коли мама принесе мене в світ, він буде наповнений сонячним світлом і квітами.

24 грудня. 
Цікаво, чи чує моя мама тихий стук мого серця? Воно б'ється так рівно. У тебе, мамо, буде здорова маленька донька!

28 грудня. 
Сьогодні моя мама мене вбила.