...
- Привіт! Будь ласка, не клади трубку! 
- Що тобі потрібно? У мене немає часу на твоє базікання, давай швидше! 
- Я сьогодні була у лікаря. 
- Ну і що він тобі сказав? 
- Вагітність підтвердилася, вже 4-тий місяць...
- А я тобі чим можу допомогти? Мені проблеми не потрібні, позбавляйся! 
- Сказали пізно вже. Що мені робити? 
- Забути мій телефон! 
- Як забути? Ало-ало!
"Абонент знаходиться в не ..."

Пройшли 3 місяці.

" - Привіт малюк!"
У відповідь
"- Привіт, а ти хто?" 
"- Я - твій Ангел Охоронець". 
"- А від кого ти мене охоронятимеш? Я ж звідси нікуди не подінуся..."
"- Ти дуже смішний! Як ти тут поживаєш?" 
"- Я добре! А ось мама моя чомусь щодня плаче..."
"- Малюк не переживай, дорослі завжди чимось невдоволені! Ти - головне - більше спи, набирайся сил, вони тобі ще ой як згодяться!"
"- А ти бачив мою маму? Яка вона?" 
"- Звичайно, я ж завжди поряд з тобою! Твоя мама красива і дуже молода!"

Пройшли ще 3 місяці.

- Ну що ти робитимеш? Неначе хтось під руку штовхає - вже другу склянку розлила! Так і горілки не напасешся!..

"- Ангел, ти тут?" 
"- Звичайно тут."
"- Щось сьогодні зовсім мамі погано. Цілий день плаче і лається сама з собою..."
"- А ти не звертай уваги. Не готовий ще білий світ побачити?"
"- Здається, вже готовий, але дуже боюся. А раптом мама ще сильніше засмутиться, коли мене побачить?" 
"- Що ти, вона обов'язково зрадіє! Хіба можна не полюбити такого малюка, як ти?"
"- Ангел, а як там? Що там, за животом?"
"- Тут зараз зима. Навкруги усе біле-біле, і падають красиві сніжинки. Ти скоро сам усе побачиш!"
"- Ангел, я готовий усе побачити!"
"- Давай малюк, я чекаю тебе!"
"- Ангел, мені боляче і страшно!.."

- Ой, матусю, боляче-то як! Ой, допоможіть, хоч хто небудь... Що ж я тут, одна, зможу зробити-то?!. Допоможіть, боляче!!!

Малюк народився дуже швидко, без сторонньої допомоги. Напевно, малюк дуже боявся зробити мамі боляче.

Через добу, увечері, на околиці міста, недалеко від житлового масиву: 
- Ти, синок, на мене не ображайся. Зараз час такий, я така не одна... Ну, куди я з тобою? У мене усе життя попереду... А тобі все одно - ти просто заснеш і усе..."

"- Ангел, а куди мама пішла"? "
"- Не знаю... Не переживай, вона зараз повернеться."
"- Ангел, а чому у тебе такий голос? Ти що, плачеш? Ангел поквап маму, будь ласка, а то мені тут дуже холодно..."
"- Ні, малюк, я не плачу, тобі здалося... Я зараз її приведу! А ти тільки не спи, ти плач, голосно плач!"
"- Ні, Ангел я не плакатиму, мама мені сказала, треба спати.."

В цей час в найближчій до цього місця п'ятиповерхівці, в одній з квартир, сперечаються чоловік і дружина : 
- Я не розумію, тебе! Куди ти зібралася? На вулиці вже темно! Ти стала нестерпною, після цієї лікарні! Дорога, ми такі не одні - тисячі пар мають діагноз безпліддя. І вони якось з цим живуть.
- Я прошу, тебе будь ласка, одягнися і пішли! 
- Куди? 
- Я не знаю, куди! Просто відчуваю, що я повинна кудись піти! Повір мені, будь ласка! 
- Добре, останній раз! Чуєш, останній раз я йду у тебе на поводі! З під'їзду вийшла пара. Попереду йшла швидким кроком жінка. За нею слідом йшов чоловік. 
- Кохана, у мене таке відчуття, що ти йдеш, по заздалегідь вибраному маршруту.
- Ти не повіриш, але мене хтось веде за руку. 
- Ти мене лякаєш. Обіцяй завтра цілий день провести в ліжку. Я подзвоню твоєму лікареві!
- Тихіше... ти чуєш, хтось плаче? 
- Так, з того боку доноситься, плач дитини!

"- Малюк, плач голосніше! Твоя мама заблукала, але скоро тебе знайде!"
"- Ангел, де ти був? Я кликав тебе... Мені зовсім холодно!.."
"- Я ходив за твоєю мамою! Вона вже поруч."

- О, Господи, це ж і дійсно дитина! Він зовсім замерз, швидше додому! Любий, Бог послав нам малюка!

"- Ангел, у моєї мами змінився голос..." 
"- Малюк, звикай - це голос твоєї справжньої МАМИ!!!"