Усе життя нехай буде часом молитви. Але потрібно перервати напруження псалмодії і коліноприклоніння і дотримуватися часів, призначених Святими на молитву.
(св.Василій Великий, А.Б.4).
Скільки разів кличуть на молитву, співай устами Божу хвалу і будь при правилі аж до останньої молитви. Бо, як не перестаєш їсти, поки не наситиш тіла, то наскільки більше належить витривати при духовній поживі й молитвою скріпити душу. Бо як небо вірізняється від землі і речі небесні від земних, так душа різниться від тіла.
(св.Василій Великий, А.Б.2)
На молитву і псалмодію є відповідний час, як і інші духовні справи. Працюючи можемо як не устами, то серцем хвалити Бога, як каже Апостол, "псалмами", гімнами духовними піснями" (Кол.3:16). Будемо молитися під час праці і дякувати Богові, який дає рукам силу до праці, а розум просвічує своєю правдою.
(св.Василій Великий, ШПр.37)
Будемо молитвою звертати діла рук наших до мети - приподобати себе Богові. Таким способом набудемо і зібрання духа. Навчимося у кожному ділі випрошувати в Бога доброго успіху для праці й дякувати за те, що дає. Притім збережемо добрий намір подобатися Йому. Так треба поєднувати молитву з працею.
(св.Василій Великий, ШПр.37)
А коли день закінчиться, треба скласти Богові подяку за все, що нам дав,і за все, що ми доброго зробили... І знову, коли ніч почнеться, треба просити, щоб ми мали невинний відпочинок вільний від недобрих снів. У той час треба знову проказати псалом 90... І вдосвіта треба виперидити ранню зорю і вставати на молитву, щоб день не застав нас в ліжку сплячих.
(св.Василій Великий, ШПр.37)
Що може дати більше щасття за те, як наслідувати на землі ангельські хори; вдосвіта йти на молитву, піснями і співами прославляти Створителя, а пізніше, поки сонце ясніше засвітить, братись до праці. В кожній праці товаришкою є молитва, а піснями, наче сіллю заправляємо роботу. Милозвучність духовних гімнів дає душі веселий і щасливий настрій.
(св.Василій Великий, Лист 2).
Молитва - це прохання про дар, що його вірний засилає до Бога... Коли сідаєш до столу - молися! Береш хліб - дякуй Подателеві! Коли скірпляєш немічне тіло вином, тоді подумай про Того, хто дає тобі ці дари на розвеселення і піднесення з немочі!... Коли береш на себе одяг, дякуй Тому, хто його тобі дав!
(св.Василій Великий, В честь муч. Юліти).
Коли дивишся на небо і роздумуєш про красу зір, тоді молися Господеві видимого світу, молися великому Творцеві всісвіту, що все премудро сотворив... Коли бачиш, що кожне живе створіння потонуло у сні, тоді знову молися до Того, що навіть проти нашої Волі перериває нам нашу працю над сном і після короткого відпочинку дозволяє нам знову повернутися до повних сил.
(св.Василій Великий, Гомілія в честь муч. Юліти).
Монах безнастанно молиться.
(св.Василій Великий, А.Б.3).
Такий вже є звичай дияволів - намовляти нас переривати молитву. Ніби задля якоїсь важливої причини відтягають нас від молитви - цієї дороги до спасіння.
(св.Василій Великий, А.Б.2).
Молитва за своєю природою - спілкування та єднання людини з Богом, а своєю дією вона підтримує світ і поєднує його з Богом.
(св.Іван Ліствичник, Слово 28).
Молитва - це мати й дочка сліз, надолуження за гріхи, поміст через спокуси, мур проти клопотів, нищителька непорозумінь, заняття ангелів, пожива всіх духовних істот, мабутня радість, необмежена діяльність, джерело чеснот, розуму, сокира на зневіру, вияв надії, лік на смуток, скарб монахів, багатство пустельників, злагіднення гніву, дзеркало поступу, здійснення успіху, об'ява майбутнього, знак слави.
(св.Іван Ліствичник, Слово 28).
Віра дає крила молитві, і без неї ми не можемо підноситися до неба... Твоя молитва покаже тобі, в якому стані ти знаходишся.
(св.Іван Ліствичник, Слово 28).
Молитва-це розмова душі з Богом, гілка з дерева покори й лагідности, вияв радості й подяки, лік на журбу й оспалість, піднесення розуму до Бога. Як хліб служить на пожу для тіла, а чеснота - для душі, так молитва - це пожива розуму.
(св.Ніл Синайський, Слово про молтву).
Що для мисливця меч, те для монаха молитва. Справді, не такий страшний для вовків меч, як для дияволів молитви праведників.
(св.Іван Золотоустий, Про монаше життя).
Що світло сонця для тіла, те млитва для душі. І як для сліпої людини нещастям є не бачити сонця, то яким великим нещастям для християнина було б не молитися і не вливати молитвою у свою душу Христового світла?
(св.Іван Золотоустий, Про молитву).
Коли я бачу, що хтось не любить молитви і не має до неї гараячої і ревної любові, то мені вже ясно, що він не володіє у своїй душі нічим благородним. Коли ж бачу, що хтось ревно дбає про службу Богові й вважає за велике нещастя, якщо він неможе безнастанно молитися, то про такого скажу, що він надійний подвижник всякої чесноти і храм Божий.
(св.Іван Золотоустий, Про молитву 1).
Якщо тти позбавиш себе молитви, то зробиш те саме, що витягнеш рибу з води, тому що як для неї потрбна вода, так для тебе - молитва.
(св.Іван Золотоустий, Про молитву 2).
Коли я кажу:"Призви Бога, попроси Його, умоли Його", то ти відповідаєш:"Я просив раз, другий, третій, десятий, сотий і не отримав". Не переставай просити, поки не отримаєш.
(св.Іван Золотоустий, Про молитву 2).
Неможливо, дійсно неможливо, щоб людина, яка сердечно молиться і постійно взиває до Бога, впала будь-коли у гріх.
(св.Іван Золотоустий, Про молитву 2).
Язик того хто молиться - це рука, яка обіймає Божі коліна.
(св.Іван Золотоустий, Гомілія 51, на Мт. 15:1).
Молитва сильна зброя проти спокус
(св.Іван Золотоустий, Гомілія 3, на Діян. 1:12).
Ревіння лева не змушує до втечі диких звірів так, як молитва проганяє дияволів. Він тільки сказав слово, і вони вже щезли
(св. Іван Золотоустий, Гомілія 53, на Діян. 26:30-32).
Через молитву наша душа, піднявшись на небо, обіймає Господа невиловленими обіймами, немов дитина свою матір; зі сльозами благає, просячи божественної поживи; висловлює свої бажання і дістає дари, що перевищують усю видиму природу.
(св. Іван Золотоустий, Гомілія 6, Про молитву).
Молитва - священий посланець. Вона веселить серце, заспокоює душу, збуджує страх перед карою, дає бажання небесного царства, вчить покори, дає пізнання гріха, словом прикрашає людину всім добром, наділяючи душу різними чеснотами.
(св.Іван Золотоустий, Гомілія 6, Про молитву).
Чи ти миєшся, - молися! Чи ти в дорозі або на ліжку, - молися! Де б ти не був, - молися! Ти храм Божий, то не шукай місця, тільки душевного настрою... Куди б ти не пішов, як будеш до Бога взивати, він тебе почує.
(св. Іван Золотоустий, Про жінку хананейку).
Де б ти не був, всюди можеш молитися. Покажи тільки добру волю, і для тебе не буде перешкодою ані місце, ані час. І хоч би ти не приклонював колін і не бився в груди і непростягав рук до неба, а тільки показав ревну душу, то тим виконаєш усе потрібне до молитви... Бог не звертає увагу на місце. Він тільки хоче щирого серця і смиренної душі.
(св. Іван, Золотоустий, Слово 4, Про Анну).
Навчімся завжди ревно займатися молитвою - вдень і вночі.
(св. Іван Золотоустий, Гомілія 30, на Бут. 11:1).
Люди, коли їм постійно докучати своїми справами, стають лихі, втікають і гніваються на нас. А Бог - навпаки, не тоді гнівається, коли ми постійно молимося до Ньго за свої справи, але тоді .він найбільше невдоволений, коли ми цього не робимо.
(св. Іван Золотоустий, Про статуї 1).
Коли ти молишся у будеш вислуханий, то далі млися щоб Богові подякувати. Якщо не будеш вслуханий, то не залишай молитви, щоб бути вислуханим. І не говори: "Я багато молився і не був вислуханий", тому що це часто буває для твоєї користі. Бог знає, що тилінивий і самовпевнений, та що, коли отримаєш потрібне відійдеш і більше не будеш молитися. Тож самою потребою Він заставляє тебе частіше з Ним говорити і віддаватися молитві.
(св. Іван Золотоустий, Про покаяння).
Часто, чого ми не в силі зробитивласними стараннями, можемо легко осягнути за допомогою постійних молитов. Справді, треба завжди постійно молитися, у клопоті і вспокою, у біді і в добрі... Тебе вислухано? Дякуй за те, що вислухано. Не вислухано? Будь терпеливий, щоб ти був вислуханий.
(св. Іван Золотоустий, на Фил. 1:18).
Нема нічого сильнішого від ревної і щирої молитви.
(св. Іван Золотоустий, на Фил.1:18).
Молитва - це могтуня зброя і велика охорона.
(св.Іван Золотоустий, Не треба розголошувати гріхів інших).
Молитва - це розмова з Богом. Чи ми дістанемо те, про що просимо, - чи ні, будемо ревно молитися, і дякувати не тільки тоді, коли отримуємо, але й тоді, коли не отримуємо, тому що й неотримання, якщо з волі Божої, не менше корисне, як і отримання.
(св. Іван Золотоустий, на Бут. 11:1).
Молитва Церкви така сильна, що коли б ми були навіть більш безвідмовні від каміння, вона зробить наш язик легшим від усякого пера.
(св.Іван Золотоустий, Слово 2, на книгу Буття).
Ніщо не може рівнятися з молитвою. Вона й неможливе робить можливим, важке - легким, невигідне - вигідним.
(св. Іван Золотоустий, Слово 4, Про Анну).
Молитва багатьох невислухана. Чому? Бо просять про речі некорисні. В такому випадку ліпше бути невислуханим, ніж вислуханим. Тому, коли будемо вислухані, не будемо радіти з того, і коли будемо невислухані, будемо прославляти Бога за те .
(св.Іван Золотоустий, Гомілія про Псалми).
Той, хто молиться, повинен мати перш за все тверду віру, і тоді осягне те, чого просить.
(св. Іван Золотоустий, на Пс.4).
Хто ревно молиться, той праганяє злих духів. А хто розсіяно молиться, то з нього злі духи сміються.
(св.Єфрем Сирійський, Наслідування притчей).
Як сильний вітер розганяє порох, так і нашого ворога - диявола, проганяємо голосом славослов'я Богові, молитвою і сльозами.
(св.Єфрем Сирійський, Напоумлення для монахів).
Апостол наказує, щоб постійно молитися (1 Сол.5:17), а це значить: вночі, вдень - завжди. Не тільки входячи в церкву, але всюди пам'ятай про молитву. Не переривай молитви навіть тоді, коли ти працюєш чи спиш, чи в дорозі, чи їси, чи п'єш або лежиш, бо не знаєш, коли прийдуть по твою душу. І якщо можна, приклони коліна, а коли ні, то молися розумом ввечері, вранці, опівдні.
(св.Єфрем Сирійський, Про молитву).
Молитва оберігає невинність... Молитва - це сила для тіла, мир для дому... Молитва - печать дівицтва, вірність подружжя, зброя подорожніх, сторож відпочиваючих, урожай рільників, рятунок плаваючих. Молитва - заступниця осуджуваних, потіха для ув'язнених, радість для тих, що радіють, празник у день народин, вінець подругів, похорон померлим.
(св.Єфрем Сирійський, про молитву).
Молитва - розмова з Богом, зрівняння з ангелами, успіх у доброму, відвернення лиха, навернення грішних.
(св.Єфрем Сирійський, Про молитву).
Я прошу ваших молитов. Ваші молитви - для мене стіна і твердиня! Не говори: " Я слабий, то як можу молитися за священика ?" Ти чув, що говорить св.Письмо: "Отож, Петра стерегли у в'язниці, а Церква молилася горливо Богові за нього" (Діян.12:5). І ця молитва Церкви зняла кайдани з Петра і скріпила ревність до проповіді в Павла. Молитва розв'язала затвори неба. Молитва неплідну зробила плідною. Молитва Корнилія проникла небеса. Моитва оправдала митаря. Такої твердині прошу у вас, такої милості потребую.
(св. Іван Золотоустий, Слово після повернення св. Івана з Азії в Константинополь).
Це ж основа правди віри, що молитва- найважливіша від усіх Божих справ життя. Ця правда така основна, що треба б її помістити поміж найважливішими правдами віри, про які і діти мусять навчитися в катехизмі, якщо вона посередньо вже не міститься між шістьома правдами віри... Молитва - це найважливіша й наголовніша умова благодаті, єдина дорога до благодаті... Від тридцяти кількох літ я не перстаю християнським родинам пригадувати спільні молитви як єдину форму родинних молитов і потрібну умову християнського життя родини.
(митр. Андрей Шептицький, Послання до духовенства на Великий Піст, 1935).
Нам треба довгої й ревної праці, щоб зрозуміти потребу та як слід оцінити значення того, що є найкращим вицвітом християнського життя і воднораз найбільшою потребою цього життя, а саме - молитву. Не переможе гріха той, хто не цінить молитви, не любить її й достаньо не молиться. Не покається, хто не випросить собі цієї ласки. І не переможе спокус і не уникне зла, хто не випросить собі цієї ласки... Віного спасіння не осягне, хто собі цієї ласки не випросить... Молитва є найзагальнішою і найуспішнішою дорогою до Божої ласки.
(митр. Андрей Шептицьки, Прохання про мудрість).
Поза святими Тайнами і добрими ділами нема іншої дороги до Божої благодаті, крім молитви.
(митр. Андрей Шептицький, Прохання про мудрість).
Передусім пам'ятайте , що основою монашого життя, як у монастирі, так і поза ним, є молитва. Будьте людьми молитви, любіть молитися, давайте приклад молитви, і будьте переконані, що ваші молитви будуть вислухані.
(митр. Андрей Шептицький, Лист до монахинь).
Кожне слово молитви - це двері чи віконце в небо.
(митр. Андрей Шептицький, Про видання нового служебника).
Спільні молитви - це найкращий спосіб освячувати хату і життя християн.
(митр. Андрей Шептицький, Лист до вірних).
Від сорок літ прикожній нагоді повторюю, що родина як суспільна одиниця, яка невіддає спільно честі Всевишньому, неможе називатися християнською родиною, бо не виконує найпершого найвищого обов'язку кожної християнської суспільної одиниці. Така родина не може мати Божого благословення, яке Бог дає тільки тим, що виконують свої християнські обов'язки.
(митр. Андрей Шептицький, У справі спільних молитов).
Християнський портал КІРІОС за книгою "Перлини Східних Отців", о.Юліан Катрій, ЧСВВ