До Нього звертається все, що прямує до святості. До Нього лине все, що живе чесноті, що оживляється Його подихом і від Нього отримує допомогу у прямуванні до притаманної своїй природі мети
(св. Василій Великий, Про Святого Духа, гл. 9).
Святий Дух є джерелом святості, пізнавальним світлом, що вділяє кожній нашій сназі певну ясність до віднайдення правди. Він неосяжний, але зрозумілий через Свою доброту. Він усе наповняє Своєю силою і дається всім, хто дійсно й гідно прагне цього
(св. Василій Великий, Про Святого Духа, гл. 9).
Через Святого Духа довершується повернення до раю і синівства та піднесення до Небесного Царства. Через Нього можемо Бога звати Отцем, можемо ставати учасниками ласки Ісуса Христа, зватися дітьми світла, брати участь у вічній прославі
(св. Василій Великий, Про Святого Духа, гл. 15).
Немає святості без Святого Духа, бо сили небесні не є зі своєї природи святі, інакше вони не відрізнілися б від Святого Духа, але відповідно до свого ступеня вони мають від Нього міру своєї святості
(св. Василій Великий, Про Святого Духа, гл. 16).
Неможливо, щоб духовне життя без Святого Духа було згідне з законом, як неможливий порятунок у війську без вождя або гармонія хору без проводу диригента
(св. Василій Великий, Про Святого Духа, гл. 16).
Сьогодні земля стала небом не тому, що зорі зійшли з неба на землю, але тому, що апостоли піднялися понад небеса, бо вилилась благодать Святого Духа. Господь зробив вселенну небом, не міняючи її природи, але обновивши людську волю. Він з митаря зробив євангелиста; богохульника перемінив в апостола; розбійника увів у рай; знайшов блудницю і зробив її чеснішою від діви; знайшов волхвів і перемінив їх у євангелистів; вигнав гріх і впровадив чесноту, приніс Божу благодать на зцілення й одужання хворих і недужих. Земля зробилася небом. І чим є зорі в порівнянні з апостолами? Зорі – на небі, а апостоли вище неба.
(св. Іван Золотоустий, Гомілія на П’ятидесятницю).
Коли б не було запоруки Святого Духа, то сьогодні не було б Хрищення, відпущення гріхів та зцілення недужих, ані оправдання, ані освячення, не діставали б ми усиновлення, не були б учасниками таїнств, тому що без благодаті Святого Духа не було б таїнственного Тіла і Крові; не мали б ми і священиків, тому що без Його зішестя нема рукополежень
(св. Іван Золотоустий, Гомілія про воскресіння мертвих).
Якщо б не було Святого Духа, то не було б і Церкви, а коли вона існує, то, очевидно, що Святий Дух є присутній
(св. Іван Золотоустий, Гомілія на П’ятидесятницю).
«Уста мої я отворив і притягнув Духа» (Пс. 119:131). Святому Духові передаю все моє і себе самого, діло та слово, безчинність та мовчання, тільки хай Він володіє мною, хай водить мене, провадить за руку, керує розумом і язиком так, як Він хоче і як для мене краще, а відводить від того, від чого потрібно тікати. Я - орган Божий, орган розумний, що його настроїв і на ньому грає неперевершений музикант – Святий Дух
(св. Григорій Богослов , Слово 12).
Ми святкуємо П’ятидесятницю, Зіслання Святого Духа, остаточне звершення обітниці, сповнення надії, таїнство, дійсно велике і гідне слави. Скінчились тілесні діла Христові, а починаються діла Святого Духа… Дух Святий завжди був, є і буде. Він завжди з Отцем і Сином перебуває і до Них належить. Він – життя і життя податель. Він – світло і податель світла. Він – істотна доброта і джерело доброти
(св. Григорій Богослов , Слово 41).
Є тільки один Дух Святий, Утішитель. Як один є Бог Отець, а іншого отця нема, і як один є Єдинородний Син і Слово Боже, а брата немає, так само є тільки один Святий Дух, і нема іншого духа, рівного йому. Святий Дух, отже, - це превелика сила, істота божественна і незбагненна. Бо Він є істотою живою, розумною, Який все освячує, що Богом через Христа сотворене. Він просвічує душі праведних; Він і в пророках; Він – і в апостолах, у Новому Завіті
(св. Кирило Єрусалимський, Повчання 16).
Святий Дух, будучи єдиним і нероздільним, кожному уділяє ласку по Своїй волі… Він одному повертає язик на слово мудрості, іншому навіває душу пророцтвом чи дає силу виганяти бісів і оздоровлювати хворих, а ще іншому – вміння пояснювати Священне Писання. Він одного скріплює в невинності, іншого навчає милосердя, ще іншого вчить посту і подвигів… Декого Він приготовляє до мучеництва, а в інших щось інше довершує, але Сам у Собі нероздільний, як написано: «Кожному дається виявлення Духа на спільну користь. Одному бо дається через Духа слово мудрості; іншому, згідно з тим самим Духом, слово знання; іншому віра у тому самому Дусі; іншому дар зцілення у тому єдиному Дусі: іншому сила творити чуда; іншому дар пророкування; іншому розпізнавання духів, іншому різні мови, іншому ж тлумачення мов. А все це чинить один і той же Дух, що розподілює кожному, як він хоче» (1 Кор.12:17-11). Ми маємо від Бога великого Представника і Намісника, великого Вчителя і Провідника Церкви, великого Покровителя
(св. Кирило Єрусалимський, Повчання 16).
Скорочення:
А.Б. – Аскетична Бесіда
КПр. – Коротші Правила
МПр. – Моральні Правила
ШПр. – Ширші правила
Християнський портал КІРІОС за книгою "Перлини Східних Отців", о.Юліан Катрій, ЧСВВ