За Божою благодаттю ми зібралися тут в ім'я Господа нашого Ісуса Христа. А маємо всі - і ви, і я - ту саму мету: святість життя. Ви виявляєте бажання навчитись доріг спасіння, а я маю обов'язок проповідувати слово Боже, пам'ятати вдень і вночі слова Апостола (Діян. 20:31): «Я три роки, ніч і день, не переставав кожного з вас із сльозами наводити на розум» (св. Василій Великий, Вступ до Ширших Правил).
Пора відповідна, місце таке спокійне, ми вільні від усього, що могло б перешкоджати. Молімся за себе взаємно, щоб я зумів роздати міру збіжжя співробітникам, а ви, щоб Боже слово прийнявши, були як добра земля - принесли повні й багаті плоди праведності (св. Василій Великий, Вступ до Ширших Правил).
Заклинаю вас любити Господа нашого Ісуса Христа, який приніс себе в жертві за наші гріхи; почнім, врешті, дбати про наші душі, плачмо над марністю минулого життя, ведім боротьбу за майбутнє на хвалу Бога, Його Христа і святого Духа, якому поклоняємося (св. Василій Великий, Вступ до Ширших Правил).
Як моїм обов'язком є проповідувати і «горе мені, якщо б я не проповідував» (1 Кор. 9:16), так і перед вами рівний труд і небезпека, якщо будете недбалі й неуважні або не будете жити згідно з поданою вам наукою з належною ревністю і невсипущістю (св. Василій Великий, Вступ до ШПр.).
Молімся, щоб я бездоганно голосив слово Боже та щоб воно й вам користь принесло... Зважаймо добре на все, що говориться і ревно стараймося ввести в життя Божі науки, бо не знаємо ні дня ні години, в яку Господь прийде (св. Василій Великий, Вступ до Ширших Правил).
Тому я, бо мені довірена служба слова, маю бути завжди готовий працювати над душами, всім разом голосити думки і кожному зокрема ставити питання про все, що стосується щирої віри й правди, на якій опирається життя згідно з Євангелієм Господа Ісуса Христа... А ваш обов'язок - не занедбувати нічого та намагатись з усього користати (св. Василій Великий, Вступ до Ширших Правил).
Поза наукою спільних зібрань ви повинні особливо запитувати про те, що треба, та в кожну вільну хвилину набувати корисні знання. Тим-то, коли Бог дав нам зібратися тут і маємо такий спокій від усякого заколоту, не займаймося вже нічим іншим (св. Василій Великий, Вступ до Ширших Правил).
Коли хочеш говорити про Бога або чути про Нього, звільнися від свого тіла, звільнися від своїх тілесних почуттів, покинь землю, море, піднесися понад повітря, лиши на боці сторіччя, забудь про постійний біг часу та земні оздоби, піднесися над простори етеру, продрись поміж зорі - чуда-дива, оглядай їхню красу, їхню велич, їхню користь, яку вони приносять всьому світові, ввійди в їхню гармонію, в їхній блиск, положення, рух... Отак, перейшовши все це у своєму дусі, знесися понад небо і там своєю думкою роздумуй над тією красою, яку ти там побачив (св. Василій Великий, Про віру).
Христове Різдво, властиве й перше, тобто в ломі Отця від віків, треба в мовчанні величати. Навіть нашому розумові ми не повинні дозволити, щоб досліджував це таїнство. Бо коли ще не було форми вислову, ані свідка-очевидця, ані того, хто б про це оповів, то як може розум створити собі якесь поняття? Як може тут язик дати вислів для думки? Отець був і Син народився! Не кажи: «Коли?», не питай: «Як?» - бо на це нема відповіді! Бо «коли» - це поняття часу, а «як» веде нас до тілесного родження (св. Василій Великий, Гомілія на Різдво Христове).
Тлумачення скорочень: А.Б. - Аскетична Бесіда; КПр. - Коротші Правила; МПр. - Моральні Правила; ШПр. - Ширші Правила
З книги "Перлини Східних Отців"
Якщо Вас зацікавили повчання радимо придбати книгу