Я знаю одну мудрість - боятися Бога (св. Григорій Богослов, Про себе самого).Це щось найстрашніше - боятися чого-небудь більше ніж Бога (св. Григорій Богослов, Слово 6).
«Хай боїться Господа вся земля, хай дрижать перед Ним всі, що живуть на світі» (Пс. 32:8). Тому що страх Господній - це початок мудрості, то хай ті, що по-земному думають, вчаться через страх (св. Василій Великий, Гомілія на Пс. 32).
Страх є конечний як вступ до правдивої побожності, а потім приходить любов, що веде до досконалості тих, які були приготовані страхом... Не треба нікого іншого боятися, ані нічим іншим керуватися, як тільки Божим страхом (св. Василій Великий, Гомілія на Пс. 32).
«Бійтеся Господа всі святі Його, бо нема нестачі в тих, що Його бояться» (Пс. 33:10). Якщо страх не тримає в порядку нашого життя, то неможливо осягнути святість у тілі (св. Василій Великий, Гомілія на Пс. 33).
«Прибий, - каже Псалмоспівець, - страхом Твоїм, наче цвяхом, тіло моє» (Пс. 118:120). Бо як ті, що прибиті цвяхами, не можуть рухати членами тіла, так і ті, що перейняті Божим страхом, уникають всякого замішання , яке випливає з різних порушень (св. Василій Великий, Гомілія на Пс. 33).
Монах завжди пам'ятає про останні речі... Нехай розважає про страшний і славний Христовий прихід, думає про хвилину відходу звідси, про обіцяне царство і про вогонь, що приготований дияволові і його ангелам (св. Василій Великий, А.Б. 3).
Є спасенний страх, що веде до святості, і страх, який зроджується в душі з чеснотливого життя, а не з пристрасті. Отож, коли кортить тебе до якогось гріха, тоді подумай про той страшний суд Христа, в якому Суддя сидить на високому й величному престолі. Під час цього кожне створіння стоїть і тремтить перед його світлою появою... Навчений цим страхом, здержуй, наче вудилами, душу від пожадливостей тіла (св. Василій Великий, Гомілія на Пс. 33).
Пам'ятай про Бога, про відхід з цього світу та упорядковуй своє життя, маючи на увазі оборону перед Суддею, що Його не можна обманути, так, щоб ти мала довір'я задля своїх добрих діл до Того, хто виявить тайни наших сердець у дні свого приходу (св. Василій Великий, Лист до вдовиці).
Щоб жити по-євангельському, потрібно завжди пам'ятати про страшний і неминучий Суд. До нього всі ми йдемо, хоч дуже мало є таких, які пам'ятали б про нього, та думали про те, який буде його вирок (св. Василій Великий, Лист 173).
Щаслива та душа, яка день і ніч не має іншої журби, крім тієї, щоб у ту велику днину, коли все створіння оточуватиме Суддю, здати справу зі своїх діл... Хто має перед очима той день і ту годину та завжди роздумує про виправдання під час непомильного суду, той або зовсім не грішитиме, або дуже мало (св. Василій Великий, Лист 174).
Ми грішимо через відсутність у нас Божого страху. А в кого наявне живе очікування загрозливих речей, тому страх, що перебуває в ньому, не дасть нагоди впадати в небажані вчинки та думки. Отож, пам'ятай про Бога, май у серці страх перед Ним (св. Василій Великий, Лист 174).
У великий день Господній кожний з нас отримає від щедрого Бога заплату за свої труди (св. Василій Великий, Лист 183).
Уяви собі перед очима Суд Христа... Що тоді зробиш? Яких оборонців поставиш? Яких приведеш свідків? Як підкупиш того Суддю, якого ніяк не ошукати. Там нема ніякого промовця, нема місця на переконуючі слова, якими можна було б закрити перед Суддею правду (св. Василій Великий, До багачів).
Уяви собі перед очима Суд Христа...Залишений приятелями, опущений прихильниками, без всякої опіки, без оборонців станеш там засоромлений, сумний, пригноблений, самітний і слова не зможеш промовити. Куди тільки оком глянеш, всюди побачиш докази своїх гріхів (св. Василій Великий, До багачів).
На Суді все стане проти тебе. Як тінь не відступає від тіла, так гріхи не опускають душі, немов явні свідки її діл. Тому там нема місця на заперечення. Там замовкнуть і найбільш зухвалі уста. Там свідчать самі діла кожного, хоч вони і не говорять (св. Василій Великий, До багачів).
Непослух будь-котрій заповіді Божій карається однаково. Страшний засуд спадає на тих, які самі, щоправда, не згрішили, однак стали учасниками гніву, тому що пе намагалися спасти тих, що грішили, хоч часто про гріх не знали (св. Василій Великий, Про Божий Суд).
Тяжчий суд жде тих, що знають, а не роблять, хоч не завжди є безпечний той, хто блудить у несвідомості (св.Василій Великий, МПр. 9).
Не треба легковажити судами Божими, але боятися їх, хоч кара не відразу настає (се. Василій Великий, МПр. 11).
Як би той, хто за попередні гріхи удостоївся прощення, знову згрішив, то він приготовляє собі тяжчий від попереднього суд гніву. Те, що деякі попали під суд Божого гніву, повинні інші, перейняті страхом, повчитися (се. Василій Великий, МПр. 11).
Треба завжди сторожити й бути готовим до ревного виконуванпя Божих діл, знаючи що небезпечно відкладати (се. Василій Великий, МПр. 13).
Доки відкладатимемо послух для Христа, що кличе нас до свого царства небесного?... Чи ж не зачнемо роздумувати про день Господній, цей день страшної ваги, коли ті, що за добрі діла стануть праворуч Судці, дістануть царство у небі, а тих, що ліворуч за нестачу добрих діл покриє геєна вогню й вічна мряка (се. Василій Великий, Вступ до ШПр).
Не думаймо про Бога односторонньо. Нехай Його любов до людей не буде причиною нашого недбальства. Той, хто «сонцю своєму велить світити» (Мт. 5:45), дає і сліпоту. Той, хто дає росу, зіслав з неба і «вогневий дощ» (4 Цар. 4: 18). Одне - знак доброти, друге - строгості (св. Василій Великий, Вступ до Ширших Правил).
Нема такого природного злого норову, що його не міг би усунути страх Божий (св. Василій Великий, ШПр. 10).
Хто щодня й щогодини очікує Господа, працює над тим, щоб сьогоднішній день не пройшов марно, і більше нічим не журиться (св. Василій Великий, КПр. 117).
Як навчитися боятися Божого суду? - Очікування всякого зла підсвідомо спричинює страх. Так боїмося звірів, начальників, очікуючи від них чогось злого. Тому, коли хтось повірив, що правдиві є погрози Господа й очікує страшного й жахливого їх виконання, то він боїться Божого суду (св. Василій Великий, КПр. 209).
Страх Господній - джерело життя. Страх Господній - твердиня душі. Страх Господній впорядковує духовну думку. Страх Господній - захорона душі. Страх Господній у всякому занятті дає благодать тому, хто боїться Господа (св. Єфрем Сирійський, Наслідування притчей).
Страх Господній - керманич душ. Страх Господній просвічує душу. Страх Господній проганяє лукавство. Страх Господній ослаблює пристрасті. Страх Господній привертає любов. Страх Господній вбиває всяке лихе побажання. Страх Господній відтинає почуттєвість (св. Єфрем Сирійський, Наслідування притчей).
Страх Господній - учитель душі, що голосить благі надії. Страх Господній нагороджує миром. Страх Господній наповнює душу святими думками і вручає їй жезл небесного царства. Ніхто з людей не стоїть так високо, як той, хто боїться Господа (св. Єфрем Сирійський, Наслідування притчей).
Хто боїться Господа, той подібний до світла, що вказує багатьом дорогу спасіння. Хто боїться Господа, той подібний до укріпленої твердині, що стоїть на горі, і перед лицем його тремтять лукаві біси. Блаженна душа, що боїться Господа, тому що завжди перед собою бачить праведного Суддю. Якщо боїшся Господа, то бережи Його заповіді, - і не засоромишся (св. Єфрем Сирійський, Наслідування притчей).
На згадку про страшний Христовий прихід здригнулися мої кості і, відчувши смуток у тілі і в душі, заплакав я з сердечним болем і сказав, зітхаючи: «Як я, грішний, покажуся під час того страшного часу? Як мені, козлові, етапі з вівцями по правиці Христа? (св. Єфрем Сирійський, Слово зворушливе І).
Хто боїться Бога, той не може грішити (св. Єфрем Сирійський, Наслідування притчей).
На страшному Суді не треба буде свідків, обвинувачів, доказів, потвердження, але самі діла являться перед нашими очима в тому вигляді, в якому ми їх вчинили. «Ось людина, - буде сказано, - і діла її» (св. Іван Золотоустий, Про Лазаря 2).
Хай завжди буде перед твоїми очима страх Божий, і гріх не запанує над тобою (св. Єфрем, Наслідування притчей).
Якщо тепер, коли судять люди, ані мати, ані сестра, ані батько, ані хтось інший, хоч самі непричасні до вчинених провин, не можуть звільнити підсудних, то хто на Страшному Христовому Суді заступиться за нас, суджених? Х то посміє щось сказати? Хто визволить тих, що їх будуть вести па нестерпні муки? (св. Іван Золотоустий, Про статуї 13).
Піднеси свій розум вгору, до того страшного дня, коли появиться Христос... Тоді все небо відкриється, відчиняться брами небесного зводу, зійде Єдинородний Син Божий у супроводі не двадцяти або ста осіб, але в супроводі незліченного числа ангелів, архангелів, херувимів, серафимів та інших небесних сил; все наповниться страхом і трепетом... Всі встануть із землі, всі будуть у захопленні, а Христос з'явиться в такій славі, що і місяць, і сонце, і всяке світло примеркне при такому блиску. Яке слово в силі змалювати те блаженство, той блиск і ту славу? Бідна моя душа! Мені вже тепер хочеться плакати і важко дихати, коли подумаю що ми втратимо, коли не дістанемо блаженства, якщо не зробимо чогось великого й подиву гідного. Хай мені ніхто не говорить про геєну, бо бути позбавленим такої великої слави - це більші муки від усякої геєни, а бути позбавленим тієї участі гірше від усяких мук (св. Іван Золотоустий, Гомілія 14, на Рим. 8:12-13).
Подумай, при якому великому числі свідків ти станеш на Суд... Подумай, скільки людей поховано за тисячі років! Подумай про людей, починаючи від Адама аж до сьогоднішнього дня... Буде тоді на Суді Бог, Отець всіх, з Ним засяде Христос і Святий Дух. Сурма ангельська призве всіх нас з нашими ділами. Чи ми не повинні цього одного боятися? (св. Кирило Єрусалимський, Повчання 15).
Біймося, брати, щоб не засудив нас Бог, який для засуду не потребує ні розправ, ні доказів. Страшне лице Судді змусить тебе сказати правду, або радше, хоч би ти і не сказав, то Він викриє тебе. Бо ти будеш одягнений або у свої гріхи, або у свої добрі діла (св. Кирило Єрусалимський, Повчання 15).
Справді, вже сама згадка про страшний Суд проймає трепетом. Чекає нас або царство небесне, або приготований вічний вогонь (св. Кирило Єрусалимський, Повчання 15).
Хто на страшному Суді буде нашим заступником? Видумане оправдання? Хитро придумана історія?... Там, де кожного кладеться на вагу все, - і діло, і слово, і думка?... Цей суд буде остаточний і страшний, властиво більше справедливий, ніж страшний або, точніше кажучи, тому він страшний, бо справедливий (св. Григорій Богослов, Слово 15).
Блаженний, хто безнастанно пам'ятає про день свого відходу, і старається бути в той час готовим і безстрашним (св. Єфрем Сирійський, Блаженства).
Поплачмо трохи тут, щоб не плакати там у вічних муках. Христос прийде зненацька, як страшна блискавка. В ту годину кожен отримає згідно з ділами своїми, кожен пожне те, що посіяв. Усі станемо перед судом Господнім з непокритою головою і кожен відповість перед Суддею за себе. В ту годину ніхто нікому не зможе допомогти. Кожен зі страхом і трепетом стоятиме в очікуванні на вирок Божий. (св. Єфрем Сирійський, Заклик до покаяння).
Тлумачення скорочень: А.Б. - Аскетична Бесіда; КПр. - Коротші Правила; МПр. - Моральні Правила; ШПр. - Ширші Правила
З книги "Перлини Східних Отців"
Якщо Вас зацікавили повчання радимо придбати книгу