Цього дня Церква Свята (східного обряду, що послуговується Юліанським календарем) віддає честь пам’яті преподобного Єфрема Сиріна.
Преподобний Єфрем Сирін народився на початку IV століття в місті Нізібіі (Месопотамія) в християнській родині бідних хліборобів. Ще юнаком він віддалився в навколишні гори і став відлюдником.
Серед пустельників особливо виділявся знаменитий аскет, проповідник християнства і викривач аріан - єпископ Нізібійської Церкви святий Яків. Преподобний Єфрем став одним з його учнів. Під благодатним керівництвом святителя преподобний Єфрем здобував християнську лагідність, смиренність, покірність Промислу Божому. Преподобний Єфрем 14 років був у послуху у святителя Якова - до його кончини.
Преподобний Єфрем Сирін поєднував з подвижницькими працями безперестанне вивчення Слова Божого. Господь дав йому дар учительства, і преподобний - і усно і письмово - вчив усіх покаянню, вірі й благочестю, викривав аріанську єресь. Він подорожував по різних місцях, щоб повчитися у великих пустинножителів і знаменитих вчителів. З цією метою він відвідав Василія Великого, який хотів висвятити преподобного Єфрема в пресвітери. Але преподобний прийняв на себе юродство і тим відхилив від себе прийняття великого сану, якого, через смирення своє, вважав негідним.
Після взяття Нізібіі персами в 363 році преподобний покинув місця свого відлюдництва і оселився в монастирі поблизу міста Едесси у Сирії, чого й отримав назву "Сиріна", де і залишався до кончини (бл. 373-379 рр.).
Св. Єфрем залишив після себе багато творів - і богословських, і тлумачних, і повчальних. Чимало він потрудився і в тлумаченні Священного Писання, ним написано багато пісень і молитов, що збагатили Церковне Богослужіння. Але ні про що він так багато не говорив і не писав, як про серцеве сокрушення. Преподобний Єфрем Сирін був великий вчитель покаяння. Його покаянна молитва "Господи і Владико життя мого" читається Великим постом.
Джерело: bogoslovy.ru.
* * *
Вочевидь, проблематика правдивого серцевого сокрушення - щирого покаяння і навернення до Господа була завше вельми актуальною і нагальною впродовж всього літопису Старого й Нового Завітів.
І, тим паче, ця її актуальність і нагальність не лише зберігається, а навіть значно ПОСИЛЮЄТЬСЯ - і саме в наш час. Тобто якраз в цю нашу, судячи з усього, вже ЕСХАТОЛОГІЧНУ добу - "в останні роки" і "в останні роки" (Єз.38:8,16) Історії спасіння людського роду.
Це - коли надзвичайно густо й щільно демонічна "ось, темрява землю вкриває, а морок - народи" (Іс.60:2). Й тому чимале нині "горе тим, що живуть на землі і на морі! Бо зійшов диявол до вас у великій люті, знаючи, що небагато йому лишається часу" (Одкр.12:12). Тобто: не такий вже далекий і вельми захмарний від нас той неминучий момент, як судний "настане день Господній, великий і страшний" (Іоїл 2:31), "щоб [справедливо] воздати кожному за [всіма] ділами його" (Одкр.22:12).
[Так от, на цьому ж порталі опубліковані досить цікаві роздуми і спостереження щодо істинного змісту і сутності саме теперішньої історичної доби, коли, по суті, стрімко й невпинно зближається Друге пришестя Ісуса Христа. Але перед тим неодмінно має з'явитися і ультратоталітарно воцаритися в світі Його запеклий і вельми зловісний та підступний і жорстокий антипод - Антихрист. Крім того, мається приклад, зокрема, актуальної і змістовної молитви щодо сучасної ситуації в Україні. І щоб ознайомитися з ними, в Пошуковій системі Кіріоса (чи ukr.net) слід набрати й відкрити такий текст (заголовок): "11 лютого - Перенесення мощей святого Ігнатія Богоносця". А також: "Молитва за спасіння народу й держави Української... - Кіріос".]