Цього дня Церква Свята (східного обряду) віддає честь пам’яті святих мучеників Савина.

Єгипетський край, град же Єрмопол, батьківщиною був мученика Савина, мужа славного у краю тому і князя града свого. За царювання Диоклитіяна, який налягав гонінням лютим, бентежив цілий Єгипет і багато з вірних мучив і убивав, Савин покинув дім свій, і владу, і багатство, і всіх ближніх і, вийшовши таємно з Єрмополя-града, в одному віддаленому селі сховався з иншими християнами, які переховувалися. І, в хатині малій і бідній замкнувшись, перебував у пості й молитвах день і ніч. Ідолослужителі зробили пошуки великі за Савином, князем єрмопольським, щоб взяти його на муки, і, ніде його не знаходячи довгий час, журилися. Жебрак один, який приходив до блаженного Савина, їжу і все необхідне з руки його приймаючи, наслідуючи Юду-зрадника, прийшов до ідолослужителів і сказав: "Що мені дасте, коли скажу вам, де є Савин, якого шукаєте?" Вони ж дали йому два золотих і за ним до того села пішли. Про хатину ту довідавшись, обступили її і в двері стукали. Було ж зі святим Савином у хатині тій шестеро християн, і думали, що хтось із вірних братів до них задля якоїсь потреби прийшов, — відчинили хатину, ідолослужителі ж зразу, з великим рвінням всередину вскочивши, всіх схопили і зв'язали. Окремо ж зв'язали святого Савина двома веригами важкими і привели його до ігемона того краю на ім'я Аріян. Допитуваний був на нечестивому судищі і довго до ідольської жертви примушуваний — не відвернувся від Христа.

За Нього мучений був жорстоко, кігтями залізними обдирали його і вогнем палили врешті, в ріці втоплений, закінчив мучеництва подвиг і до подвигоположника Христа вінець перемоги прийняти пішов. Також з ним взяті шестеро християн мучені були, ту ж на небесах від Господа отримали славу.

Згідно «Житія святих» Димитрія Туптала (Ростовського).