Країну, як і паску, ми творимо самі – чесною працею, повагою до свого народу, любов’ю до ближнього. Ми говоримо про справжність, яка бере витоки з народної традиції: з батьківського дому, з маминої колискової, з першої вишиванки. Треба пам’ятати, звідки ми родом і хто наші предки. Національна традиція, єднання поколінь у ній – це невидимий, але надзвичайно сильний оберіг для родини, народу, країни, особливо у часі гібридної війни. Великдень – якраз та світла мить, у якій ми віднаходимо себе, справжніх: на своїй землі, у батьківській хаті, з родиною…