В небесних висях слухають уважно,

Ніщо повз їх увагу не мине,

Та доки тут ми – прагнемо одне,

Згораючи в розвагах легковажних,

Випалюючи чварами нутро,

Я вже іду,

Здіймаючи угору

Незримі крила, прагнучі увись,

Підношу погляд в небо неозоре,

Де янгол білий крилами огорне

Мене колись…

А ти будуй

Свій Храм

Допоки тут –
Не варто зазирати
За грані ті, людині незбагнені.
Допоки кров тече по наших венах
Ми рвемо ґрати
Облуд потворних і йдемо' крізь

Молодість наша не вічна.

Вічна лише душа.

Просиш: „Пробач, Ісусе”

І не даєш відкоша

Намірам і спокусам,

Що на дно пекла ведуть.

Молиш: „Пробач, Ісусе”

Воскресінням Христа омиваємо душі безсилі,

Що блукають у темряві, у лахмітті, у бруді гріхів.

Вже Христос відкупив нас від кари небесної нині.

Він помер на

Перед Богом мама на колінах,
Щирим серцем молиться вона
І горить незмінна і нетлінна
Віра - непідкупна і міцна!
Ця молитва небо відкриває,
Ця молитва рветься в Небеса,
Бо любов Господня в

Бог і цар на всій землі нині нам родився,

Де бедлята й пастушки - він на світ явився.

Не в палаті дорогій і не в царських

Там, над Вифлеємом,зірка заісвітилась,

У яскині вбогій, там Дитя родилось,

Пречиста Марія дитятку радіє,

Тулить до серденька Бога і Месію.

А Йосип в яскиню в'язку

Маленький,Ісусе,святеє Дитятко,

Вся наша надія,у Тобі хлопчатко.

Стою на колінах і щиро молюся,

Щоб жити з Тобою,у Божому Дусі,

Щоб люди,по світу, пізнали Дитятко,

Щоб

Стань для мене берегом надії,

Пристанню любові і тепла.

В будні від турбот мене зігріє

Ніжності молитва пломінка.

Пізньою вечірньою зорею

І коли світає

Унебі зіронька іскриться,там за містом,щось коїться

Привела нам Діва нині, Дитя-Бога у яскині.

З Божих уст усмішка сяє,а Ісусик нас питає:

Чи любов у серці

Осанна Вовишніх співають Ангели,

І радість у душах людей виграє

Ми Бога у яслах убогих зустріли

У кожному серці Месія вже є!

Колядки, вертепи, різдвяні

З Різдвом Христовим всіх вітаю,

Кого я знаю і не знаю.

Усіх, хто десь у чужині,

І тих, хто в любій стороні

І тих, хто

Свят-вечір тихо землю огорта…
З усіх доріг ми спішимо до хати,
Де на столі вечеронька свята,
Де, слава Богу, є кому чекати.
Як зійде Вифлеємськая