Старовинний вівтар Святої Анни кінця XVI - початку XVII століття експонує в національній галереї мистецтв. Велична пам’ятка іконопису прибула до Львова із села Скелівка (Фельштин), а колись вівтар перебував у каплиці братства Св. Анни у бернардинському костелі Самбора.

Можливо, до створення вівтаря долучився міський цех шевців, про що свідчать зображення шила та спеціальних ножів на боковій стінці. Існують здогадки, що виконання іконописної пам’ятки профінансував Юрій (Єжи) Мнішек, тесть Лжедмитрія. Овіяний легендами, вже вдруге відреставрований (вперше поновлений частковим перемалюванням у 1871 році. – А.С.), вівтар Святої Анни тепер можуть побачити і львів’яни повідомляє християнський портал КІРІОС посилаючись на Високий Замок

 

Вівтар заввишки 7,5 метра складається з трьох ярусів та завершення. На пределі зображено у дещо спрощеному, народному стилі три сцени з життя батьків Богородиці – Йоакима та Анни. Центральна ікона уособлює триєдиність святої Анни, її дочки Діви Марії та маленького Ісуса.

- У 60-х роках ми почали їздити Львівщиною і збирати історично-мистецькі пам’ятки, – розповів Борис Возницький, директор Львівської національної галереї мистецтв. – Більшість із них у тяжкому стані, адже забирали ікони буквально з-під сокири. Спочатку ми навіть не знали, де зберігати всі ті роботи, які знайшли. Цінності, які тоді нікому не були потрібні, а це близько 30 тисяч пам’яток, включно з вівтарем Святої Анни, зараз оцінені у 17 мільярдів євро.

Реставраційні роботи, які провела Львівська філія Національного науково-дослідного реставраційного центру України, тривали майже півтора року. Найбільше вівтар постраждав від вологи та жука деревогриза, який пошкодив основу деревини. Вівтар планують передати на постійну експозицію до відновленої каплиці Підгорецького замку.

На фото: Центральна ікона вівтаря уособлює триєдиність святої Анни, її дочки Діви Марії та маленького Ісуса.

Мапа міграції громад з МП в ПЦУ