Спільне послання Президента Єпископської Конференції Польщі та Глави Російської Православної ЦерквиВ рамках першого офіційного візиту до Польщі Глави Російської Православної Церкви Патріарха Кіріла І, що триває від 16 до 19 серпня 2012, у п’ятницю, 17 серпня відбулося підписання спільного послання до польського й російського народів, яке підписали патріарх Кіріл та архиєпископ Юзеф Міхалік, Митрополит Перемиський, який очолює Польську Єпископську Конференцію. Цей текст є роздумами над історією двох народів, закликом до взаємного прощення й примирення, а також заохоченням продовжувати діалог та давати спільне свідчення християнських цінностей перед обличчям викликів сучасного світу.

«Відчуваючи відповідальність за теперішнє та майбутнє наших Церков та народів, керуючись душпастирською турботою, від імені католицької Церкви в Польщі та Російської Православної Церкви, звертаємося із словами примирення до вірних наших Церков, до наших народів та всіх людей доброї волі», – цими словами розпочинається послання, яке звертає увагу на те, що обидва народи «поєднані не лише столітньою сусідською близькістю, але також багатою східною та західною християнською спадщиною». Першоієрархи висловлюють побажання, що ця спільна спадщина стане основою для щирого діалогу, який причиниться до оздоровлення ран минулого, допоможе подолати взаємні упередження й непорозуміння, зміцнить пошуки примирення.
«Після другої світової війни та після болючого досвіду атеїзму, накиненого нашим народам, сьогодні входимо на шлях духовного та матеріального оновлення», – читаємо в документі, який дорогою до цього оновлення називає «братерський діалог», який повинен допомогти краще пізнати одні одних та відновити взаємну довіру. Це є запорукою примирення, яке також вимагає готовності простити зазнані образи та несправедливості, як до цього зобов’язує молитва «Отче наш». Очевидно, що «простити не означає забути. Пам’ять, у дійсності, є суттєвою частиною нашої самобутності», – йдеться в посланні, яке також пригадує про обов’язок пам’ятати та віддавати належне жертвам минулого, які віддали своє життя за вірність Богові й батьківщині. «Прощати означає відмовитися від помсти й ненависті та брати участь в будуванні згоди та братерства між людьми, між нашими народами і країнами, що є фундаментом мирного майбутнього», – наголошують ієрархи.
«Події нашої спільної історії, часто тяжкої і трагічної, іноді породжують претензії та взаємні звинувачення, які не сприяють зціленню старих ран», – читаємо далі в спільному посланні до польського та російського народів, яке вказує на необхідність об’єктивного вивчення та представлення трагедій минулого, над чим працюють відповідні комісії. «Ми переконані, – заявляють ієрархи, – що тривале примирення, як фундамент мирного майбутнього, є можливим виключно на основі повної правди про наше спільне минуле».

Спонукою до примирення та співпраці повинні стати також спільні виклики та завдання, яке перед Церквами ставить сучасний світ. Про це йдеться в заключній частині спільного послання, підписаного Президентом Єпископської Конференції Польщі та Главою Російської Православної Церкви. «В епоху релігійної байдужості та поступової секуляризації, намагаємося докладати будь-які старання для того, щоб суспільне та культурне життя наших народів не було позбавленим фундаментальних моральних цінностей, без яких неможливе майбутнє тривалого миру», – пишуть ієрархи, пригадуючи, що першим завданням Церкви всіх часів є звіщення Христового Євангелія, до чого покликані всі християни, а не лише духовенство. Серед спільних завдань перераховано співпрацю з владою у сфері захисту сім’ї, освіти та соціального служіння; захист фундаментальних свобод, передовсім, – релігійної свободи та права присутності релігії в публічному житті; захист життя та моральних цінностей; дбання про сім’ю та молодь. «Ми переконані, – зазначають архиєпископ Юзеф Міхалік та патріарх Кіріл, – що Воскреслий Христос стане надією не лише наших Церков та наших народів, але також для Європи і всього світу. Нехай же Він, Своєю благодаттю, вчинить, щоб кожен поляк в кожному росіянинові та кожен росіянин в кожному полякові бачив приятеля та брата», – побажали вони.
«Відчуваючи відповідальність за теперішнє та майбутнє наших Церков та народів, керуючись душпастирською турботою, від імені католицької Церкви в Польщі та Російської Православної Церкви, звертаємося із словами примирення до вірних наших Церков, до наших народів та всіх людей доброї волі», – цими словами розпочинається послання, яке звертає увагу на те, що обидва народи «поєднані не лише столітньою сусідською близькістю, але також багатою східною та західною християнською спадщиною». Першоієрархи висловлюють побажання, що ця спільна спадщина стане основою для щирого діалогу, який причиниться до оздоровлення ран минулого, допоможе подолати взаємні упередження й непорозуміння, зміцнить пошуки примирення.
«Після другої світової війни та після болючого досвіду атеїзму, накиненого нашим народам, сьогодні входимо на шлях духовного та матеріального оновлення», – читаємо в документі, який дорогою до цього оновлення називає «братерський діалог», який повинен допомогти краще пізнати одні одних та відновити взаємну довіру. Це є запорукою примирення, яке також вимагає готовності простити зазнані образи та несправедливості, як до цього зобов’язує молитва «Отче наш». Очевидно, що «простити не означає забути. Пам’ять, у дійсності, є суттєвою частиною нашої самобутності», – йдеться в посланні, яке також пригадує про обов’язок пам’ятати та віддавати належне жертвам минулого, які віддали своє життя за вірність Богові й батьківщині. «Прощати означає відмовитися від помсти й ненависті та брати участь в будуванні згоди та братерства між людьми, між нашими народами і країнами, що є фундаментом мирного майбутнього», – наголошують ієрархи.
«Події нашої спільної історії, часто тяжкої і трагічної, іноді породжують претензії та взаємні звинувачення, які не сприяють зціленню старих ран», – читаємо далі в спільному посланні до польського та російського народів, яке вказує на необхідність об’єктивного вивчення та представлення трагедій минулого, над чим працюють відповідні комісії. «Ми переконані, – заявляють ієрархи, – що тривале примирення, як фундамент мирного майбутнього, є можливим виключно на основі повної правди про наше спільне минуле».
Спонукою до примирення та співпраці повинні стати також спільні виклики та завдання, яке перед Церквами ставить сучасний світ. Про це йдеться в заключній частині спільного послання, підписаного Президентом Єпископської Конференції Польщі та Главою Російської Православної Церкви. «В епоху релігійної байдужості та поступової секуляризації, намагаємося докладати будь-які старання для того, щоб суспільне та культурне життя наших народів не було позбавленим фундаментальних моральних цінностей, без яких неможливе майбутнє тривалого миру», – пишуть ієрархи, пригадуючи, що першим завданням Церкви всіх часів є звіщення Христового Євангелія, до чого покликані всі християни, а не лише духовенство. Серед спільних завдань перераховано співпрацю з владою у сфері захисту сім’ї, освіти та соціального служіння; захист фундаментальних свобод, передовсім, – релігійної свободи та права присутності релігії в публічному житті; захист життя та моральних цінностей; дбання про сім’ю та молодь. «Ми переконані, – зазначають архиєпископ Юзеф Міхалік та патріарх Кіріл, – що Воскреслий Христос стане надією не лише наших Церков та наших народів, але також для Європи і всього світу. Нехай же Він, Своєю благодаттю, вчинить, щоб кожен поляк в кожному росіянинові та кожен росіянин в кожному полякові бачив приятеля та брата», – побажали вони.

Про це повідомляє християнський портал КІРІОС з посиланням на Радіо Ватикан

Святі отці про монаше життя | Монах християнин

Борися до смерті, не трать відваги, пам'ятай про Христа. Він за тебе перетерпів, то ж треба і тобі за Нього терпіти. Будь певний, що переможеш і серед мук… читати повчання повністю

Cвяті Отці про навернення - покаяння

Сьогодні пора покаяння, завтра - нагороди; сьогодні час праці, завтра - заплати. Сьогодні Бог є помічником для тих, що навертаються зі злої дороги; завтра… читати повчання повністю

Святі Отці про милостиню

Милостиня - цариця чеснот - дуже скоро підносить людей у небесну височінь, вона найкраща заступниця. Велике діло - милостиня. (св.Іван Золотоустий, Про… читати повчання повністю

Святі Отці про второпність

Розсудливість - це чеснота, що вчить нас розрізняти, що добре, що зле і що байдуже. Правдива второпність - це спроможність розрізнити, що слід робити, а… читати повчання повністю

Святі отці про Службу Божу

Немає святішої, величавішої та важливішої дії, ніж страшна Жертва Служби Божої. Коли священик приступає до жертовника, тоді його чин перевищує у важливості… читати повчання повністю

Святі Отці про гнів

Коли пристрасть гніву раз заволодіє душею, усунувши розум, тоді вона з людини робить тварину. Гнів не дозволяє їй залишитися собою, бо відбирає їй розум! Що… читати повчання повністю

Святі оцті про надію

 Надія на Господа - найсильніша з усіх речей (св. Василій Великий, Лист 145). 882. Падати духом і втрачати надію на спасіння - це річ, погубна для душі.… читати повчання повністю

Святі Отці про мудрість Божу

Коли навіть камінь розглянеш, то й він є певним доказом сили свого Творця. Подібно, коли приглянешся до мурашки, комара чи бджоли. Часто і в найменших речах… читати повчання повністю

Святі Отці про лінивство

Яким злом є лінивство, не треба й казати, коли Апостол наказує, щоб не їв той, хто не працює (2 Сол. 3:10). Як кожному треба щоденної поживи, так само… читати повчання повністю

Святі отці про любов до ближнього

Яку взаємну любов треба мати? - Таку, яку виявив і якої навчив Господь словами: «Любіть один одного, як я полюбив вас. Більшої від цієї любові ніхто не має… читати повчання повністю

Притча: Милість Божа

Один чоловік був великий любитель випити і частенько навідувався в пивнушку. Але потім християнська совість у ньому прокидалася і він, виходячи, каявся:- Прости мене, Господи!Так відбувалося вже з року в рік. Сатана дивився, дивився на все це, потім не витримав і питає у Бога:- Цей чоловік грішить і кається, потім знову грішить, і Ти кожен раз приймаєш…

Притча: Тиха проповідь

В одному невеликому місті жила благочестива бабуся. Її серце було сповнене любов'ю до Бога і людей, і їй дуже хотілося говорити людям про любов Божу, але вона була слабка і хвора: ноги її опухли так, що вона насилу пересувалася з місця на місце... Вона була зовсім самотня і мало хто її знав, але її підвіконня знали всі, тому що це було велике вікно,…

Що злякало старця Пахомія?

У старця Пахомія було багато учнів, які любили його і почитали як святого. Якось, коли вони разом вирушили в глибину пустелі, щоб навідати іншого подвижника, трапився їм на шляху страшний дракон. Злякавшись, учні враз кинулися тікати. Услід за ними побіг і старець. Дорогою додому учні стали осуджувати подвижника, мовляв, не такий він уже і святий, якщо…

Притча: "Найкраще вино"

Чоловік і жінка досить пізно одружились, у них народився син. Вони виховували його з любов’ю, піклуючись, як тільки могли. Попри те, що самі жили убого, відправили його до школи мудрого вчителя, аби син міг зростати духовно. Коли хлопець повернувся додому, то захотів хоч якось віддячитися батькам.“Чи міг би я щось для вас зробити? – спитав він. – Щось,…

Притча: Крайні заходи

Ангел, старший по рангу, суворо дивиться на підлеглого:- Доповідай. У двох словах.- Живий. Ходить на роботу. На щось сподівається.- На що?- Важко сказати. Два рази я показував йому щасливий сон - не бачить. Каже, що втомлюється на роботі.- А що на роботі?- Так як у всіх. Начальство. Суєта. Курилка. Чутки.- Начальство суворе?- Та начальство як…

Скарб

Батько сімейства натер машину мастикою і старанно пуцував, щоб надати їй бажаного полиску.Одинадцятилітній син допомагав йому — він чистив шматкою бампер."Бачиш, сину, — мовив з повагою батько, — ця машина — справжній сімейний скарб. З нею треба поводитися обережно, дбайливо, їй треба приділяти увагу і час"."Так, тату!""Розумний хлопчик!"Після…

Мудрець і заздрісник

Жив на світі праведний і мудрий чоловік. Він прославився своїм спокоєм і любов’ю до всього на світі. Будь-яка справа, до якої брався, виходила в нього добре. Всі того чоловіка поважали, приходили до нього за порадою. Одного разу до нього прийшов сусід, який йому заздрив. Він сказав погордливо: - Я в житті усе маю! Живу в достатку. Але тебе в місті…

Посміхнись:)

Це ж треба було - на ізраїльському кордоні на питання- "Що у Вас в ручній поклажі? "відповісти- "Мандарини і гранати "! - Сьома, як ти виходиш з депресії?-…

ЖИТТЄВИЙ АНЕКДОТ

- Алло, скажіть, а у вас хрестики є? - Нема. - А іконки? - Нема! - А свічки? - Мужчина, ви зателефонували до міськради! У нас нема нічого святого!

Атеїсти "прийшли" до Бога

В небесній канцелярії - ангел до Бога:"Тут прийшли атеїсти; що їм сказати?"Бог: "Скажи, що Мене немає".

Намір рівносильний дії

Якось надумав один чоловік вкрасти ягня. Пізно вночі підкрався він до вівчарні, намацав у темряві двері - а ті на замку! І так посмикав замок злодюжка, і…

Найважче є примиритися із собою

Небезпечними є крайнощі: не пробачати собі або, наївно даючи самому собі «розгрішення» з усіх провин, надалі повторювати ті самі помилки та гріхи. Пробачення зрілої людини полягає в тому, щоб прийняти себе із Божою любов’ю. Це вчитися на помилках минулого, а також ставити перед собою шляхетні вимоги на щодень. Це вимагати від себе вже зараз у своїх…

Скажи, які свята ти святкуєш, і я скажу – хто ти

З наближенням дня закоханих, або як його ще називають днем святого Валентина, який звикли святкувати 14 лютого, в даній статті хочемо ближче дізнатися та усвідомити, що так зване свято собою являє, яке має походження та чи взагалі являється правдивим святом, святом любові? У календарі Східних Церков 14 лютого згадуються наступні святі: Трифон, Перпетуя,…

Коли варто хреститися під час Служби Божої?

Найзагальніший принцип - хрестимось тоді, коли прославляється ім'я Святої Тройці, тобто Отця, і Сина, і Святого Духа. Також є звичай хреститись на короткі молитовні заклики: "Слава Тобі, Господи, слава Тобі", "Слава Тобі, Христе Боже, уповання наше, слава Тобі" тощо. Якщо прийнято хреститись на заклики "Господу помолімся" та "у Господа просім", то цього…

Сильвестр Ольшевський - родич Петлюри, який став святим РПЦ

Сильвестр Ольшевський - родич Петлюри, який став святим РПЦ Дядько Симона Петлюри теж починав із Полтавської семінарії, а потім став архієпископом Сибіру і підтримав білогвардійський рух Колчака, за що був убитий більшовиками. Зараз мученик Сильвестр зарахований до лику святих Російської православної церкви. В публікаціях про родину Голови Директорії…

Молитва — це порив душі до Бога, до нашого Небесного Отця

Молитва — це порив душі до Бога, до нашого Небесного Отця. Коли сили душі виснажуються в боротьбі з видимими й невидимими ворогами, коли нас огортає втома й огида до самих себе від життя у гріхах, тоді в серці народжується спрага Господа, яку так поетично і правдиво описав цар Давид: "Як лань прагне до водних потоків, так душа моя прагне до Тебе, Боже"…

Діти пишуть Богу. Частина 3

Є у мене друг Сергійко. Так він завжди побирається за ласкою.Костя, 2 кл. У нашій школі в однієї дівчини вкрали дублянку. Їх відпустили раніше з уроків, вона сунулася в гардероб, а дублянки немає. Вона подзвонила татові по мобільнику. Він у неї фірмач, став кричати по телефону директору, щоб школу закрили і нікого не випускали. Примчався на джипах з товстими хлопцями, зігнав нас в спортивний…

Про Піст

• Їж у міру, аби без міри любити. (Ансельм Ґрюн. Піст) • Бог завжди приходить на допомогу, коли люди звертаються до Нього з постом і молитвою. (Ансельм Ґрюн. Піст) • Піст як зречення є свідченням нашої приналежності Богові, а не світу. (Ансельм Ґрюн. Шляхи до свободи) • Піст - це зернений до нас заклик сказати "ні" власному егоїзму, щоб мати змогу сказати "так" життю, сповненому Христом.…

Проповідь на 26-ту неділю по П'ятдесятниці (про безумного багача)

Уривок, який нас цікавить, є частиною довших повчань Ісуса представлених в Лк 12, 1 – 13, 9, – об’єднуючим мотивом для яких є тема пильності. Учень Ісуса повинен бути пильним в багатьох відношеннях та життєвих ситуаціях. В Луки 12,13 – 21, Ісус використовує суперечку стосовно спадщини, для того щоб повчити учнів про не безпеку прив’язання (тяжіння) до майна та володіння. З прохання до Ісуса…

Я вірю! Я бачив! Я знаю!

ХРИСТОС ВОСКРЕС! ВОІСТИНУ ВОСКРЕС!!! Я вірю! Я бачив! Я знаю! Я знаю, бо бачив очі тих, хто власною вірою в нездоланну силу Добра, долають морок сумнівів і несправедливості, зневіри та байдужості. Я бачив очі молодого воїна, який знає, що відступати не може, навіть якщо у великих українських містах давно весна і його однолітки вже відриваються по повній. Я знаю, що Христос воскрес, бо бачив…

Чи можна жити в світі і не грішити?

Хіба теперішнє суспільство не примушує нас грішити? Хіба сьогодні не мусимо робити багато речей, заборонених Богом? Хіба можна вчитися і не робити шпаргалки, коли всі їх роблять; коли навчання перевищує мої можливості? Хіба можна сьогодні здобути освіту, отримати червоний диплом, не даючи хабарів? Хіба можна святкувати і веселитися, не п’яніючи? Хіба можна йти на весілля, бути тверезим і не…

Напишіть нам

Підтримати

Підтримайте нас за можливості!

Ви допоможете нам стати кращими, поширювати Слово й добро у мережі та зменшити залежність від реклами  kyrios.org.ua@gmail.com